Донбас доручено повернути? Ірина Верещук займеться реінтеграцією
Міністерство у справах окупованих територій очолить українська «Мері Поппінс».

Ірина Верещук мріяла стати міністром оборони, але їй довірили інше дуже важливе відомство.
Тепер блондинка із зеленою парасолькою, що ширяє в небі, наче героїня улюбленого дитячого твору, реінтегруватиме непідконтрольний Донбас.
Ірина Верещук народилася у містечку Рава-Руська, що на Львівщині. І у 30 років стала його мером. Причому дуже активним та пасіонарним.
Діяла Ірина Верещук, як сказали б патріоти України, як справжнісінька сепаратистка. Як мер, вона вимагала для Рави-Руської особливий статус. Який допоміг би налагодити взаємодію з Польщею, яка перебуває в двох кроках.
Коли 2013 року Віктор Янукович відмовився підписувати угоду з ЄС, Верещук особисто звернулася до Євросоюзу з проханням підписати цей договір окремо з містом Рава-Руська. Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі між Євросоюзом та Рава-Руською.
Якби Рава-Руська стала членом Євросоюзу, Верещук могла стати лідером європейської дипломатії. Як Федеріка Могеріні, наприклад.
Але не склалося. Раву-Руську до членів ЄС поки що не прийняли і тоді Ірина покинула рідне місто і вступила до партії «Слуга народу». Обралася до Верховної Ради, працювала у Комітеті з національної безпеки, оборони та розвідки.
Рік тому відбулися вибори мера Києва. І партія «Слуга народу» вирішили висунути в столичні градоначальники Ірину Верещук, яка тільки-но приїхала до Києва з Рави-Руської і ніколи тут не жила.
Заручившись підтримкою партії влади та особистою симпатією президента Володимира Зеленського, Верещук влаштувала яскраву, колоритну, насичену передвиборчу кампанію. І дуже дорогу.
Лише на рекламу та піар, балотуючись у мери Києва, Верещук витратила понад 22 мільйони гривень. Навіть більше, ніж Віталій Кличко. Принаймні офіційно.
Проте не допомогло. Ірині Верещук кияни чомусь не повірили. У першому ж турі виграв той, хто впевнено дивиться у завтрашній день. І постійно конфліктує із Офісом президента.
Втім, Ірину Верещук кияни все ж таки запам'ятали. Напередодні виборів вона влаштувала яскравий перформанс. Наче незабутня Мері Поппінс, що несе Києву вітер змін, Ірина злетіла в небо, тримаючи в руках зелену парасольку.
Однак нестримна, пасіонарна блондинка анітрохи не засмутилася програшем, і одразу почала мітити у міністри оборони. Не секрет, що чинний міністр Андрій Таран загалом усе робить нормально, але зовсім не вміє виступати на публіці. Путіна він не боїться, готовий з ним відчайдушно боротися! А ось від настирливих журналістів Таран зазвичай рятується втечею.
Весь минулий рік Ірина Верещук роздавала інтерв'ю, в яких прозоро натякала, що готова і має очолити Міністерство оборони.
Озброївшись зеленою парасолькою, вона точно відобразить агресію. І жодного особливого статусу Донбасу, це ж не Рава-Руська. Донбасу не можна, а рідному місту Ірини можна.
Проте партія побоялася довірити Ірині до Міністерства оборони. Але Міністром у справах окупованих територій Верещук має призначити буквально з дня на день.
Резніков про Донбас
Новий міністр у справах Донбасу наполягатиме на тому, щоб Росія виконала Мінські угоди, а Україна їх, за версією Ірини Верещук, уже виконала.
Тобто, по суті, новий міністр у справах Донбасу з погляду стратегічного мислення нічим не відрізнятиметься від старого міністра Резнікова. Самого Резнікова якраз і призначать міністром оборони. Раніше він називав Донбас «хворий територій» і порівнював із раковою пухлиною.
Так чи інакше, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій УкраїниТак воно називається офіційно – практичну користь Україні не приносить. І неважливо, як звати міністра, тупцюємо на одному місці.
На сьогодні це найкорисніше міністерство, на яке витрачаються мільярди гривень з бюджету України. Марно – тому, що реінтегрувати Донбас можна лише шляхом виконання Мінських угод. І це стверджують лідери Німеччини, Франції та навіть Рада Безпеки ООН.
Але у Києві, схоже, іншої думки.
Тому в Ірини Верещук робота водночас дуже складна та дуже легка. З одного боку, повернути Донбас – головна військово-політична місія нашого політичного керівництва. З іншого боку – Міністерство у справах Донбасу ніяк на це не впливає.