«Ох**енне життя»: хто має на неї право

В Україні спалахнув черговий скандал навколо стендапера Андрія Щегеля, який виїхав з України до Туреччини і вже звідти заявив, що він має право на «ох**енное життя». Щегеля відразу почали труїти багато ЗМІ, і хлопець навіть уже встиг принести сумбурне вибачення, але проблема стоїть все ж таки набагато ширше. Того ж Євгена Кошового, який розповідав, що не хоче йти на фронт, бо його «там можуть убити на радість Путіну», ЗМІ особливо не цькували.

В Україні все гостріше виникає проблема подвійних стандартів війниКоли на фронті вмирають бідняки, а ті, у кого є гроші та впливові знайомі, чудово почуваються за кордоном і не поспішають помирати за батьківщину.

Зізнаємося, не стежимо дуже уважно за українським стендапом, тому повіримо на слово тому, що Андрія Щегеля останніми днями в Мережі називають «відомими українським стендапером». Принаймні, тепер він уже точно відомийй.

Сам скандал народився з інтерв'ю Щегеля на ютуб-каналі Романа Скрипіна, який у своїй традиційно-провокаційній манері його і радикалізував.

- Я в Туреччині, – каже в ефірі Щегель.
- С**бався?, - уточнює Скрипін.
- С**бався, як щур, – із посмішкою підтверджує Щегель.
- Від військкома, від повістки, просто збаявся, - ще раз акцентує Скрипін.

І, власне, на такому висококультурному рівні продовжується все інтерв'ю. Щегель посилює свою ж історію, розмірковуючи, що має право «на ох**енное життя», Україну називає фікцією, «створеною культурним пресом»ну, а ситуацію під Бахмутом коментує так: «Це вибір чоловіків – гинути».

Трохи згодом у Мережі з'явиться ще одна нарізка зі Щегелем, де він уже в інтерв'ю ще двом кадрам розповість, що «Україна – це е**нний цирк із попаяними дебілами», І «у неї немає шансів на цивілізоване життя».

Загалом, якби «відомий український стендапер» був нині в Україні, він уже напевно з'явилися б представники спецслужб, а ще за нетривалий час – нові знайомі у камері Лук'янівського СІЗО.

Надалі Щегеля зацькували на різних рівнях, і він уже з екрану зачитав вибачення. Зазначимо, до речі, що там він згадав, що йому загрожували вбивством, а також розправою над його близькими, що залишилися в Україні.

Ну, і, власне, із Щегелем усе зрозуміло. Цей персонаж не може нічого викликати, окрім огиди, і навіть насильницька спроба стати на його бік і хоч у чомусь його зрозуміти, не викликає жодної емпатії.

Але проблема все ж таки набагато ширша. Зазначимо, що Скрипін, який брав у Щегеля інтерв'ю, адже теж не на фронті. При цьому він не має якоїсь унікальної професії, яка потребує броні. Одних у країні ловлять на зупинках та відправляють на фронт, іноді навіть без базової підготовки, як сталося з тернопільським хлопцем, який загинув за кілька днів після зустрічі з військкомами. Просто зазначимо, що не тільки «щур» Щегель не на фронті...

А далі все ще набагато сумніше. Сьогодні на фронті немає практично нікого серед медійних особистостей, які багато років з екранів ТБ навчали любити українців батьківщину Є кілька ряжених - Олег Ляшко або Юрій Луценко, які примудряються регулярно селфитися, є ще парочка людей, які по кілька разів на день можуть виходити в ефіри та писати по 10 постів, але лакмусовий папірець у всіх цих постановках визначається дуже просто. За минулий календарний рік війни практично жодна медійна особистість так і не загинула на фронті - Колишній нардеп, міністр - ніхто. Нуль. Власне, саме так ці люди і на фронті присутні.

Де зараз колишній прем'єр-міністр Олексій Гончарук, якому лише 38 років? Чому не на фронті Владимир Гройсман або Арсеній Яценюк - теж далеко не старі люди? Чим зараз займається безробітний і до неподобства молодий Кирило Тимошенко? Чому чинний підполковник Олексій Арестович вважав за краще виїхати до Італії, а не пішов показувати майстер-клас на фронті?

Ще раз, Щегель – це лише вершина цього айсберга паралельної України, де мешкає вся топ-еліта країни. Щегель просто нечистоплотний у своїх словесних оборотах, а так він нічим не відрізняється від того ж Кошового, який теж артист і теж не бажає воювати.

Тому й питання тут слід адресувати не стендаперу з Туреччини, а владі. Чому другий рік воюють за Україну бідні, а вся довоєнна еліта, як і раніше, має право на «ох**енне життя»?