Єва Антоненко
07 серпня 2020 09:44
Рубрики: розслідування

Збитки, борги і космічні зарплати: як іноземці добивають "Укроборонпром"

Що відбувається в концерні - розбиралися в Klymenko Time

Час для читання

Хвилин читання:

12

Збитки, борги та космічні зарплати: як іноземці добивають Укроборонпром

За підсумками першого кварталу 2020 р «Укроборонпром» зазнав збитків у розмірі 681 млн грн. і накопичив боргів по зарплатах в розмірі 481 млн грн. (На 68 млн більше, ніж у першому кварталі 2019 г.) при скороченні кількості працівників майже на 5 тис. Чоловік.

Уточнення від редакції: Після скандалу з великим збитком за перший квартал 2020 вранці 6 серпня в рамках антикризу на сайті «Укроборонпрому» та в його соцмережах (а надвечір - на сайтах інформагентств та новинних сайтах) була опублікована інформація щодо оновленої статистики, за перше півріччя 2020 року, де концерн прозвітував про прибуток за цей період у розмірі 480 млн. гривень. Яким чином вдалося так покращити статистику всього за 3 місяці (чистий прибуток за квітень-червень 2020 мав для цього скласти рекордні понад 1,1 млрд гривень) - питання відкрите, його ще належить вивчити. Жодних проривних контрактів за цей період, наскільки ми пам'ятаємо, не було. Ні офіційна новина «Укроборонпрому», ні пост негативу Мустафи Найєма, який включився у відпрацювання негативу, світло на це питання не проливають. Як би там не було, під час підготовки даної статті оновлена ​​статистика прибутковості концерну не враховувалася, оскільки матеріал був зданий «до друку» до виходу релізу «Укроборонпрому» у ЗМІ. Проте глобально на озвучені нижче у матеріалі факти та оцінки ці нові цифри не впливають.

Що відбувається в концерні - розбиралися в Klymenko Time.

«Укроборонпром» як спосіб корупційного заробітку

Перед президентськими виборами 2019 р активно розкручувалася тема «свінооборонпрома» - корупційний скандал зі зброєю міжнародного рівня за участю найближчого соратника п'ятого президента Петра Порошенка Олега Гладковського. За результатами розслідування, під час виконання замовлень для «Укроборонпрому» зафіксовано ряд кричущих порушень: завищення цін на комплектуючі, ввезення контрабандою комплектуючих з Росії та їх легалізація в Україні, продаж б / у комплектуючих як нових, отримання відкатів і т. Д.

Це призвело до зміни керівництва концерну, за підсумками чого до управління українською військовою галуззю залучили представників іноземних держав, а фігуранти скандалу фактично залишаються на свободі.

Зовнішнє управління

12 червня 2019 указом президента Володимира Зеленського членом Наглядової ради «Укроборонпрому» був призначений Айварас Абромавічус - громадянин Литви, який з 2014 по 2016 рр. працював Міністром економічного розвитку і торгівлі України. 30 серпня його підвищили до посади Генерального директора, а в грудні 2019 року він отримав від СБУ доступ до державної таємниці - тобто, до держтаємниці України мають доступ іноземці.

У наглядовій раді концерну присутній колишній чиновник Міністерства оборони США Ентоні Тетер, який, за словами екс-глави концерну Павла Букіна, має ключовий вплив на прийняті наглядовою радою рішення. До цього він працював на посаді радника з питань довгострокового розвитку «Укроборонпрому».

Крім цього, в ряді компаній концерну (Житомирський і Київський бронетанкові заводи, Малишевський завод, Харківське конструкторське бюро Морозовского машинобудування та ін.) Кандидати на керівні посади відбиралися за участю західних посольств.

Матеріали по темі

Збитки, борги та космічні зарплати: як іноземці добивають Укроборонпром - фото 1

Прощавай зброє. Навіщо «соросята» ділять «Укроборонпром» на шість частин

надвисокі зарплати

На збитковому підприємстві (збитковість в бізнес-середовищі це могла б стати причиною зміни керівництва) директор ДК «Укроборонпром» Айварас Абромавічус звертався до президента Володимиру Зеленському з проханням зняти обмеження заробітних плат керівникам і членам спостережних рад в 47 тис. Грн. на період карантину (за оприлюдненою інформацією, заступник гендиректора «Укроборонпрому» Мустафа Найєм отримував на посаді близько 300 тис. грн. в місяць, включаючи премії та надбавки).

На підвищенні їх зарплат наполягає і Захід: Європейський Союз згоден передати другий транш кредиту в розмірі 600 млн євро тільки в разі зняття обмежень зарплат членам спостережних рад на 15 найбільших держпідприємствах, включаючи «Укроборонпром». Що є не тільки зовнішнім тиском на Україну, а й прямим доказом економічної необґрунтованості надвисоких зарплат, які були скорочені до не більше ніж 10 мінімальних в зв'язку з коронакрізісом.

Ліквідація «Укроборонпрому»

Реформування «Укроборонпрому» навесні 2020 року було фактично віддано Томашу фіали, партнеру Джорджа Сороса в Україні з політичних і бізнес-проектам, а також спонсору партії «Голос»: експертну групу очолив Андрій Бойцун, екс-радник в «Нафтогазі» і експерт Центру економічної стратегії, підконтрольного фіали. Команда Бойцун розробляла модель корпоративного управління концерном при підтримки Міністерства закордонних справ Великобританії.

За заявою Айварас Абромавичус, реформування «Укроборонпрому» буде проходити в три етапи: впровадження нових стандартів корпоративного управління (до 2021 р), поділ на не менше ніж 6 холдингових компаній (2021-2022 рр. - це, власне, сама ліквідація і перетворення концерну в кілька більш вузькопрофільних підприємств) і етап «зростання та інновацій», ймовірно, в теорії передбачає розвиток і модернізацію галузі.

Саме реформування буде базуватися також і на масштабної приватизації підприємств концерну: в березні було заявлено про передачу до Фонду держмайна 21 неприбуткового підприємства.

Від «Укроборонпрому» вже планують відокремити космічну галузь - а це ще мінус 23 підприємства, що буде першим кроком до розділення концерну.

Чому підприємства стають збитковими?

У червні 2020 року співробітники «Антонова» виходили на протест проти рішень, які робить «Укроборонпром» без їх участі, і проти призначення нового керівництва підприємства. Як виявилося, «Антонов» 6 років не отримує замовлення на будову літаків (замовлення «закінчилися» відразу після «євромайдан»). З огляду на, що реформування оборонної галузі проводиться під контролем Заходу, відсутність замовлень у «Антонова» - наслідок зовнішнього управління «Укроборонпромом», виробничі потужності якого конкурують з аналогічними на заході, а значить, західним країнам вигідно їх зупинити.

Схожа історія відбувається і з «Мотор Січчю», в яку хотіли інвестувати китайці, проте це було розцінено з боку США як питання національної безпеки - через що помічник президента США Джон Болтон приїжджав до Києва з метою перешкодити операції, а також була заморожена програма військової допомоги Україні від США і припинена видача ліцензій на поставку Києву зброї і боєприпасів - з метою тиску на прийняте Україною рішення. В результаті Антимонопольний комітет України заборонив продавати акції підприємства китайцям.

Під приватизацію планують віддати держзавод «Буревісник», який знаходиться на стадії банкрутства, а до цього займався виробництвом апаратів штучної вентиляції легенів. Чому в період поширення коронавируса і збільшеної потреби в ШВЛ як в Україні, так і в інших країнах, Україна не налагодила виробництво у себе і закуповувала ШВЛ за кордоном - питання риторичне.

Тобто, фактично проводиться політика, направленнаю на штучне доведення до банкрутства виробників української оборонної промисловості, після чого вони можуть бути оголошені збитковими і піти під приватизацію за заниженою вартістю.

Матеріали по темі

Збитки, борги та космічні зарплати: як іноземці добивають Укроборонпром - фото 2

Звільнення Смолія: чому МВФ і «соросята» запанікували
»

До чого призведе зміна керівництва?

У липні пішли чутки про можливу зміну керівництва «Укроборонпрому» і відставку Абромавічус. Спровоковані вони призначенням Олега Уруського на посаду міністра з питань стратегічних галузей промисловості України, основною сферою діяльності якого стане саме «Укроборонпром». Він має зв'язки з Айварас Абромавичус, конкурував з главою Національного космічного агентства Володимиром Усовим (у Абромавічус з ним конфлікт) за цей пост в 2019-му році, і найбільш імовірно, що на новій посаді буде стежити за збереженням попередньої політики реформування «Укроборонпрому», хто б концерн не очолив.

Замість висновку

Реформування «Укроборонпрому» і поділ його на профільні холдингові компанії в теорії може бути ефективним інструментом управління і розвитку галузі, якби не негативні приклади зі штучним банкрутством підприємств, які мають потенціал для розвитку і реальні шанси на отримання іноземних інвестицій.

З цієї причини можна припустити, що нинішнє керівництво галузі зацікавлене не так у налагодженні виробництва в українській військовій промисловості, як усуненні конкурента на міжнародному ринку та в переході України до закупівель необхідного у західних держав. Якщо так, то "соросята" та західники в керівництві чудово справляються зі своєю роботою та повністю відпрацьовують свої космічні зарплати. От тільки інтереси України, як завжди, нікого не хвилюють.

Поділитися публікацією

Додайте Klymenko Time в список ваших джерел

Новини

Думки

свіже Популярне
більше думок Перейти
Facebook Telegram Twitter Viber

Ви можете закрити це вікно та продовжити читання. А можете – підтримати нашу команду невеликим донатом, щоб ми й надалі могли писати та знімати відео про те, що дійсно важливо для нас з вами, разом впливати на рішення влади та суспільства

Стати другом
x
Догори