Непотоплюваний Ситник: чому МВФ захищає керівника НАБУ

У Раді відбулося позачергове засідання, на якому головною інтригою міг стати законопроект, що дозволяє звільнити Артема Ситника з посади голови НАБУ.

Питання Ситника з порядку денного парламенту взагалі пропав. Втрутилися покровителі.

Навіщо МВФ рятує корупціонера Ситника від звільнення? Навіщо він так потрібен Заходу, якщо провали його роботи очевидні? Розповідаємо в нашому матеріалі.

Нещодавно МВФ звернувся з неформальний листом до ключових парламентаріям України. У листі фонд висловив стурбованість питанням Глави НАБУ Артема Ситника.

Глава МВФ звернувся до уряду України

У листі від глави МВФ прямим текстом рекомендується повідомити спікеру Ради Дмитру Разумкова про стурбованість МВФ переглядом закону про НАБУ і звільненням Артема Ситника і про наслідки цих дій для українського парламенту.

Рон ван Роден - керівник МВФ пише, що зміни закону про НАБУ щодо звільнення директора порушать раніше досягнуті домовленості про співпрацю і вимагатиме «коригування будь-якої нової програми».

Звільнення Артема Ситника знову не минуло

Що стосується самого звільнення. Це - вже третя спроба при Володимир Зеленський змінити главу НАБУ, який на цій посаді з 2015 року.

У чому ж утруднення? У Раді було два законопроекти щодо зміни закону про НАБУ. Документи загалом схожі. Ними хочуть заборонити визнаним судом корупціонерам сидіти у кріслі керівника антикорупційного органу. Артем Ситник – визнаний судом корупціонер. Він є фігурантом низки корупційних скандалів і навіть втягнув Україну у гучний скандал із виборами в США у 2016 році, ставши особистим ворогом Дональда Трампа.

Логіка у фразі "корупціонер не може очолювати антикорупційне бюро" таки є. Але, як виявляється, не всім. МВФ знову вступає у справу та відкидає будь-які зміни щодо звільнення директора НАБУ. У фонді наполягають, що це можливе лише на підставі негативного висновку незалежного аудиту, як і прописано у чинному законі.

Чому відкладається аудит НАБУ?

Чому ж влада не наважується провести цей давно прострочений аудит?

Справа в тому, що призначені аудитори НАБУ по одному від парламенту, уряду і президента вже опинилися під тиском Заходу.

У минулому році НАБУ реквізували контролери Заходу – два від США, один від ЄС та один наш – Дмитро Котляр, давній консультант для представництв міжнародних організацій в Україні. Тоді вони позитивно оцінили роботу НАБУ. Тепер на оцінку західних контролерів так чи інакше змушені озиратися й аудитори від української влади.

Підсумки роботи Артема Ситника в НАБУ

Майже рік Ситника не можуть звільнити. І причин маса, але основні - все ж таки заступництво його кураторів з Демократичної партії США, Держдепу та активності «соросят». Законопроект, який відкриває шлях до відставки Ситника, був рекомендований для ухвалення профільним комітетом Верховної Ради. Рекомендований, але не був розглянутий.

Таким чином, Ситник ще з 2015 року і до цього дня очолює Національне антикорупційне бюро, хоча так і не притягнув до відповідальності за корупційні діяння жодну «велику» рибу. При витрачених на його відомство за цей час понад 4 млрд. Грн. з бюджету, повернути в бюджет за рішенням суду за п'ять років вдалося не більше 600 мільйонів.

Призначено на посаду Порошенко, хоча в адміністрації тодішнього президента були суперечки з цього приводу, тому Ситник був представлений як компромісна фігура.

Призначення Ситника тоді в 2015 році сприйняли стримано, ніби знали, що його чекають великі скандали. Найгучнішою, з яких стало втручання у вибори президента США в 2016 році, яке ледь не коштувало президентства на той момент ще кандидату Дональда Трампа.

У 2016 році НАБУ оприлюднило фотокопії 19 сторінок «чорної бухгалтерії» «Партії регіонів», в яких згадується політтехнолог і глава виборчої кампанії Дональда Трампа Пол Манафорт. Він працював в Україні на колишнього президента Віктора Януковича.

Це викликало скандал напередодні президентських виборів в США. Манафорт був знятий з посади, а через кілька років - засуджений до тюремного терміну за отримання нелегальних коштів за кордоном і відмивання грошей.

Уже тоді це виглядало як активна робота Ситника і ряд інших діячів на користь кандидата від Демократичної партії США Хілларі Клінтон, яка в підсумку програла вибори.

Розенблат і запис Ситника про вибори в США

 Далі в справу втрутився нардеп Борислав Розенблат, Який опублікував в Facebook аудіозапис, на якій персонаж з голосом, схожим на голос Ситника, розповідав, як він в ході виборів президента США в 2016 році допомагав Гілларі Клінтон.

У грудні 2018 року Окружний адміністративний суд Києва визнав, «Що дії Ситника привели до втручання у виборчі процеси США 2016 року і завдало шкоди інтересам держави Україна».

Не менш гучний, але вже локальний скандал був пов'язаний з санкціонованої Ситником прослуховуванням свого колеги - голови САП – Назара Холодницького.

Ситник проти Холодницька?

На цьому скандали не скінчилися, а навпаки трапилася така собі «таємна вечеря» Ситника, Порошенко і Грановського.

На посту директора НАБУ Ситник дуже часто закривав очі на гучні корупційні скандали, пов'язані з Порошенком і його оточенням.

У березні 2019 року Холодницький заявив, що не може отримати від НАБУ матеріали про корупцію в оборонному комплексі, і допустив, що Ситник знав про участь його підлеглих в незаконних схемах.

До речі, в тому ж 2019 чоловіка Ситника Анна продала землю в Севастополі. Угода купівлі-продажу була проведена за російським законодавством кримським нотаріусом, а податки були сплачені до казни РФ.

Але найбільш фатальним для Артема Ситника стало звинувачення в тому, що він не вніс до декларації інформацію про дорогому відпочинку на турбазі в Рівненській області, де він відпочивав з 2017 по 2019 роки не менше п'яти разів.

Щоразу відпочинок головного антикорупціонера обходився в суму близько 100 тисяч гривень. За що довелося відповісти перед судом.

Ситника звинуватили в порушенні обмеження для держслужбовців при отриманні подарунків за статтею 172-5 Кодексу про адміністративні правопорушення та внесли в офіційний реєстр корупціонерів.

Так навіщо Заходу потрібен Ситник в НАБУ? Він неефективний, він не впливовий. Можливо, в якості джерела зливу інформації і як носій папок компромату?

Законопроект, що дозволяє швидко звільнити Ситника підтримують нардепи з різних фракцій, крім фракції «Голос». НАБУ відкрило розслідування щодо багатьох. Але особливо цікавляться «євросолідарності», де під розслідуванням виявився партнер Порошенко Олег Бахматюк і сам екс-президент, який фігурує в справі «Роттердам +».

За Ахметову ця справа може вдарити не менше. З ОТЗЖ НАБУ вивчає стару справу «вишок Бойка». І ще багато справ: по швидкому нардепу Онищенко, «помаранчевого» олігархові Миколі Мартиненку, Насирова та інші гучні, скандальні і розпіарені справи.

Але жодне з них так і не було доведено до обвинувального вироку суду. Зараз вже і суд антикорупційний заробив, але тільки в НАБУ тиша. І єдине гучне рішення антикорупційного суду - про зобов'язання НАБУ зареєструвати розслідування відносно генпрокурора України Ірини Венедиктової за те, що та не задекларувала годинник за $ 10 тис.

Все папки з розслідуванням щодо топ-політиків і бізнесменом, очевидно, корисні західним партнерам для роботи по Україні. Після звільнення Руслана Рябошапки і його заступників, схвалених на Заході, гарантом збереження цього компромату «вищого рівня» залишається той самий Ситник. Тому кредитори України захищатимуть його щосили. А важіль для тиску на Зеленського у них найкращий - гроші, яких зараз катастрофічно не вистачає.