Можливість скасовувати законопроекти, висока явка і ніяких референдумів на місцях: що передбачає законопроект Зеленського про народовладдя

13 жовтня 2020 року президент України Володимир Зеленський знову заговорив про «народовладдя», кроком до якого назвав п'ять питань, які будуть винесені на опитування під час голосування на місцевих виборах.

У зв'язку з цим в Klymenko Time проаналізували прийнятий в першому читанні законопроект про народовладдя через всеукраїнський референдум.

народовладдя відкладали

У програмі Володимира Зеленського було прописано, що першим його законопроектом стане законопроект «Про народовладдя». Однак з його розробкою і прийняттям депутати не поспішали зі зрозумілих причин - довелося б виносити на референдум такі важливі питання, як, наприклад, відкриття ринку землі - вимога МВФ, яке може не підтримуватися абсолютною більшістю українців, і результат референдуму завадив би прийняття цього закону.

Сам проект закону про народовладдя було отримано Верховною Радою тільки 9 червня 2020 р а прийнятий в першому читанні - 18 червня. Очікується, що на друге читання він буде винесений в жовтні.

Історія питання

Проведення референдуму гарантовано третім розділом Конституції України. В Україні діяли два закони про референдум - спершу від 1991 року, а на зміну йому в 2012 р прийняли новий закон, визнаний в 2018 році неконституційним через порушення процедури розгляду і прийняття, а також антиконституційності готельних його положень.

З цієї причини прийняття закону про референдум необхідно, особливо в умовах просуваються зараз в країні вкрай важливих і непопулярних рішень.

Про що законопроект

на референдум можуть виноситися такі питання:

• твердження закону про внесення змін до розділів І (загальні положення), ІІІ (вибори і референдум), XIII (внесення змін до конституції) Конституції України. При цьому в законі від 2012 р передбачалося винесення на референдум нової редакції конституції України, а в розробленому законопроекті такої норми немає;
• питання загальнодержавного значення;
• питання зміни території;
• питання про припинення дії закону України або його окремих положень.

При цьому список питань, які можуть виноситися на референдум, передбачає законодавчої народної ініціативи.

на референдум не можуть бути винесені, Крім інших, питання, спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності, що розпалюють ворожнечу (міжетнічну, расову і т.д.), а також питання податків, бюджету та амністії.

На референдум може виноситися тільки одне питання, а фінансуватися його проведення може виключно за гроші держбюджету.

Висока явка. Згідно ст. 116.5, Всеукраїнський референдум вважається таким, що відбувся, якщо в голосуванні взяли участь не менше ніж 50% виборців від загальної кількості виборців, включених до держреєстру виборців.

Процедура оголошення референдуму. Референдум про внесення змін до окремих розділів Конституції і за народною ініціативою призначається президентом, про зміну території - Верховною Радою. Проводиться він виключно в загальнодержавному окрузі.

Референдум за народною ініціативою проголошується Президентом протягом 15 днів після рішення ЦВК на основі зібраних 3 млн підписів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи збиралися не менше ніж в двох третинах адміністративно-територіальних одиниць України. Сам референдум призначається на останню неділю шістдесятиденного строку з дня підписання президентом указу про призначення референдуму.

При цьому для збору підписів на зборах формується ініціативна група, яка повинна складатися не менше ніж з 60 виборців. Організаторами зборів можуть бути виключно громадяни України.

суб'єкти референдуму. Якщо раніше суб'єктами референдуму визначалися тільки громадяни України (виборці), то в пропонованому законопроекті до них додані ЦВК, політична партія, зареєстрована як прихильник або противник питання, винесеного на всеукраїнський референдум, а також громадська організація - прихильник або противник питання. Це може посилити як політизацію, так і обговорювана призначається референдуму, а також автоматично втягує в нього політичні та громадські рухи.

Під час збору підписів суб'єкти референдуму (політичні партії та ГО) мають право вести агітацію. При цьому прихильники і опоненти референдуму матимуть право на пропорційну присутність в кожної категорії керівних посад в окружних комісіях. Крім цього, до складу окружної комісії обов'язково будуть включені по одному представнику від ініціативної групи та політичної партії, яка на останніх виборах створила депутатську фракцію і зареєструвала її в ВР поточного скликання.

Заборона агітації іноземцям. Згідно із законопроектом, заборонено брати участь в агітації з приводу всеукраїнського референдуму іноземцям та особам без громадянства, у тому числі через журналістську діяльність чи у формі участі на концертах, виставках, спортивних змаганнях та інших публічних заходах, які проводяться на підтримку чи проти всеукраїнського референдуму. Також заборонена агітація в іноземних ЗМІ, які працюють на території України, а також в зареєстрованих в Україні ЗМІ, в яких частина іноземної власності перевищує 50%.

При цьому законопроект ніяк не регулює діяльність т.зв. «Іноземних агентів»-українських організацій і активістів з українськими паспортами, які отримують грантову фінансування з інших держав.

дільничні комісії. Дільничні комісії повинні створюватися не пізніше ніж за 18 днів до голосування: для малих дільниць з 10-18 чоловік, для середніх - з 14-20, для великих - з 18-24.

обов'язковість референдуму. Законопроект передбачає, що результати народного волевиявлення не вимагають затвердження будь-яким державним органом, а прийняте рішення може бути змінено виключно на новому референдумі не раніше ніж через три роки після його прийняття.

Результати референдуму вступають в дію через 10 днів після їх офіційного оприлюднення. Питання скасування закону або окремих його положень, відхилений на референдумі, може бути повторно винесено на всенародне голосування не раніше ніж через рік з дня оголошення результатів.

Питання загальнодержавного значення, підтримані українцями, є обов'язковими для виконання відповідними органами державної влади.

електронне голосування. У законопроекті в рамках діджіталізаціі додана можливість електронного голосування, порядок якого повинна визначати Центральна виборча комісія. Для підготовки організації і проведення електронного голосування та підрахунку голосів на тимчасовій основі повинен буде створюватися спеціальна ділянка для електронного голосування і дільнична комісія з електронного голосування.

Про дату і час електронного голосування, які повинні збігатися з датою і часом голосування за допомогою бюлетенів, ЦВК повинна повідомляти на своєму офіційному веб-сайті.

При цьому питання захисту персональних даних під час голосування і забезпечення безпеки системи від несанкціонованих втручань поки залишаються відкритими.

Місцеві референдуми не передбачені

Сама назва «Проект закону про народовладдя через всеукраїнський референдум" не передбачає проведення місцевих референдумів, що обмежує децентралізаційних можливості і право регіонів визначати пріоритети в важливих регіональних питаннях.

Рішення референдуму не виконувалося

У 2000 році в Україні проводився Всеукраїнський референдум, на який було винесено чотири питання: можливість президента достроково припиняти повноваження Верховної Ради в певних випадках, обмеження депутатської недоторканності, скорочення кількості депутатів до 300 і формування двопалатного парламенту. Всі питання підтримали більш ніж 80% тих, хто голосував, але в підсумку зміни в законодавство так і не були внесені - не дивлячись на рішення Конституційного Суду в 2008 р про обов'язковість затвердження ВР винесених на референдум законів.

А що ж опитування Зеленського?

Опитування, ініційований президентом, не має ніякої юридичної сили і є виключно піар-ходом, мабуть, зробленим з метою підвищення обговорення його і його політичної сили напередодні виборів і зростання рейтингів «Слуги народу». Однак, опитування може призвести до протилежного ефекту через що задаються на ньому питань, неактуальних для більшості населення.

Крім того, невідомими залишаються джерела фінансування опитування і зацікавлені в ньому групи.

Основні висновки

● Питання порога явки на референдумі в 50% досить спірне. В Україні до 1998 р діяв мінімальний поріг явки в 50% на виборах, який був скасований. Низька явка ставить під сумнів легітимність голосування, а високий поріг явки при розколотому суспільстві може зробити проведення всеукраїнського референдуму неможливим.

● У разі прийняття законопроекту про всеукраїнський референдум на нього можна було б винести питання перегляду або скасування окремих які не підтримуються в країні законів, в тому числі і закону про освіту, про функціонування української мови як державної, про відкриття ринку землі, про легалізацію грального бізнесу, банківський закон і ін. з огляду на, що референдум передбачає і розгляд питань загальнодержавного значення, на нього можна винести також геополітичну орієнтацію країни, входження в міжнародні союзи і блоки, співпраця з МВФ, питання присутності іноземних військ в країні і т.д.

● З огляду на необхідний збір підписів (3 млн виборців), ініціювати референдум за народною ініціативою вийде, ймовірно, тільки в разі політичної волі будь-якої добре фінансованої партії - тобто, в питаннях, які будуть виноситися на такий референдум, будуть зацікавлені окремі політичні сили.

● З огляду на попередній досвід проведення референдуму в Україні, залишається під питанням імплементація ухвалених на наступних референдумах рішень.