Малюська: «росіянин» – це не критерій для арешту та конфіскації власності

Останнім часом правоохоронні органи України часто рапортують про велику кількість заарештованих активів росіян. Але за фактом, перспективи конфіскації цих активів та можливість ними скористатися дуже утруднені, якщо не туманні.

Принаймні так вважає міністр юстиції України Денис малюська, який розповів в інтерв'ю Forbes, як зараз справи з конфіскацією активів росіян в Україні та за кордоном.

Де наші 300 млрд доларів?

За словами голови Мін'юсту, російські активи за межами України можна поділити на три блоки.

«Найпростіший кейс – це суверенні активи РФ, дещо складніше – активи російських державних компаній та найскладніший – активи олігархів та приватного бізнесу», – сказав міністр.

Найбільш реальний кейс – суверенні активи РФ (зокрема, резерви Центробанку). Перешкода – суверенний імунітет, за яким одна держава не може забрати активи іншої без її згоди, зазначив Малюська.

«Ми пропонуємо встановити додаткове обмеження – суверенний імунітет не стосується репарацій держави-агресора. Це буде зафіксовано у міжнародному договорі»,– розповіло джерело.

Крім того, за словами міністра, цифра $300 млрд арештованих активів Центробанку РФ, Яка раніше озвучувалася в пресі, може не відповідати дійсності і бути менше.

«Ні ми, ні міжнародні партнери не знають конкретної цифри заморожених активів РФ за кордоном. Сума $300 млрд базується на звіті Центробанку РФ за минулий рік, – зазначив Малюська. - У РФ були наміри приховати ці активи, однак схоже, що особи, які управляють РФ суверенними активами, не були знайомі з планами наступу. Тому багато рухів за активами почалися одразу після 24 лютого 2022 року. Більшість із них нашим міжнародним партнерам вдалося зупинити, але, на жаль, не всі».

Підготовка договору триває до 10 років.

Україна сподівається, що вже у жовтні відбудеться засідання Генасамблеї ООН з питань російських суверенних міністрів, і якщо рішення погодять, можна переходити до переговорів щодо тексту договору. За словами міністра, зазвичай підготовка договорів такого масштабу триває близько десяти років.

«Звичайно, цього разу процес буде набагато швидшим, але не все залежить від нас», – додав він.

Наступним кроком після укладання міжнародного договору стане створення окремого фонду, до якого прямуватимуть конфісковані російські кошти. Резерви планують розподілити між постраждалими від війни суб'єктами, а саме державою, місцевими органами влади, бізнесом та фізичними особами.

Єдиного рішення про можливу конфіскацію активів російських громадян наразі немає. Один із механізмів, який розробляє Європейський Союз, – конфіскація активів осіб, які намагаються обійти санкції.

«На політичному рівні міжнародна підтримка є. Головне завдання – розробити якісний механізм стягнень, який не порушує основ, якими живе західне суспільство багато століть», – каже Малюська.

Також він зазначив, що конфіскація активів осіб за критерієм наближеності до Путіна поки що не розглядається.

Через активність правоохоронців нас можуть почати ганяти міжнародними судами

Численні спроби правоохоронних органів, наприклад Бюро економічної безпеки, які заявляють про арешт великої кількості активів, пов'язаних із росіянами, далеко не завжди мають реальні перспективи конфіскації, вважає Денис малюська.

«Мене дуже непокоїть подібна активність правоохоронних органів. Навіть не тому, що маю конкретні факти, що вони заарештовують щось не те. Просто це машина, яку дуже важко зупинити та розмежувати, де це відбувається на користь держави, а де, наприклад, через гру конкурентів», – сказав міністр.

Також він зазначив, що деякі із озвучених арештів за фактом не мають навіть складу злочину, крім того, що активи належать громадянинові Росії.

«Я кілька разів бачив прес-релізи в дусі „орган N заарештував актив, власником якого були росіяни”. І що? Де склад злочину, де обґрунтування небезпеки для держави? «Росіянин» – принаймні зараз, це не критерій для арешту та конфіскації власності», – пояснив Малюська.

На його думку, такі дії створюють ризики, що Україну можуть «почати ганяти міжнародними судовими інстанціями», а компенсація за рішенням міжнародних судів – не дуже добрий для нас прецедент, констатує голова Мін'юсту.

Нагадаємо, про те, що в процесі конфіскації російських активів існує низка законодавчих прогалин, які швидко не вирішуються, Денис Малюська говорив ще на початку літа. Проте, відповідаючи на запитання щодо того, звідки Україна братиме гроші на відновлення, компенсації, а також на реалізацію тих чи інших проектів, наші політики бадьоро відповідають у дусі: "за все заплатять росіяни". А за фактом поки що російські активи залишаються горезвісною "шкірою не вбитого ведмедя".

До речі, розраховуватись із вкладниками "Приватбанку" та "Ощада", до банкрутства яких зараз готується державазбираються виключно за рахунок коштів, які Україна планує отримати як відшкодування збитків від Росії.

Підписатися на наші новини в Google News
Підписатися на телеграм-канал Klymenko Time
Підписатися на аналітичний телеграм-канал Klymenko Time

Сподобався матеріал? Поставте йому п'ять зірок. Це важливо задля редакції.