Лера Максимова
24 травня 2022 17:00

«Житниця Європи»: як Україна переживає кризу зерна і що чекає на нас у майбутньому?

Війна в Україні може призвести до нестачі їжі у всьому світі. А чи вистачить нам самим продовольства?

Час для читання

Хвилин читання:

32

«Житниця Європи»: як Україна переживає кризу зерна і що чекає на нас у майбутньому?

Житниця Європи так Україну сприймають у світі і так її сприймають навіть власні громадяни. Про українську пшеницю та родючі ґрунти в нашій країні знав практично весь світ, а український хліб по праву займав лідерські позиції у списку найкращого хліба. Однак Росія цинічно вторглася в нашу державу і, крім інших жертв і руйнувань, завдає удару «в спину» — вивозить зерно з окупованих українських територій, блокує порти та ставить під загрозу голоду не лише Україну, а й сотні мільйонів жителів планети.

Крім того, українські поля заміновані, та так, що Україна зараз одна з найзамінованіших країн у світі. У зв'язку з цим у нашій країні трапляються трагічні події на полях — фермери підриваються на мінах. Про зернову кризу в Україні, що чекає на українців у майбутньому, а також про те, що Україна вже потроху вивозить зерно — читайте у матеріалі Klymenko Time.

Житниця Європи

За даними Міжнародної ради з зерна, останніми роками Україна була четвертим за величиною експортером зерна у світі. 90% цієї сировини вона надсилала через порти у Чорному морі: до початку вторгнення Росії українські компанії відвантажували через чорноморські порти на експорт щомісяця близько 5 мільйонів тонн зерна. У Середземне море з Чорного ходили без перебільшення каравани балкерів – спеціальних суден для перевезення сипких вантажів – і всі вони везли українську пшеницю, кукурудзу, ячмінь та інші види зерна.

Скорочення постачання зерна з України створить інфляційний тиск, піднявши світові ціни на зерно. Високі ціни на зерно можуть мати серйозні наслідки для світових продовольчих ринків та загрожувати глобальній продовольчій безпеці, особливо в деяких менш економічно розвинених країнах. Крім того, високі ціни можуть провокувати масштабні протести, такі як Арабська весна.

У 2021 році урожай виявився найбільшим від початку Незалежності України - 46,4 мільйона тонн. Збирання ранніх зернових відбулося на площі 10,2 млн га – тобто на 100% полів, де вони були посіяні. Для розуміння це одна шоста загальної площі держави.

Загалом у 2021 році зібрали:

  • ранніх зернових – 46,4 млн. тонн.
  • Зокрема пшениці намолочено – 33 млн. тонн.
  • Зібрали ячменю – 10,2 млн. тонн.
  • Гороху намолочено – 570 тисяч тонн.

Згідно даними Державної митної служби, станом на 29 листопада Україна з початку 2021/22 МР (1 липня) експортувала 25,261 млн. тонн зернових та зернобобових культур, що на 3,939 млн. тонн перевищує показник на аналогічну дату роком раніше. Відвантаження українського зерна в листопаді 2021 р. оцінюються в 5,817 млн. тонн.

За таких рекордних цифр, у 2020 році з ініціативи Мінекономіки та за дорученням Кабміну провели аудит Держрезерву, який підтвердив тотальне розкрадання запасів та мільйонні збитки.

«Напівпорожні склади, зникнення тисяч тонн запасів у невідомому напрямку, прострочені продовольчі товари на сотні мільйонів гривень, катастрофічний технічний стан підприємств, господарський безлад та багатомільйонні фінансові махінації – це перелік лише деяких основних пунктів із укладання Держаудитслужби, яка проводила ревізію Держрезерву»,— йдеться в повідомленні.

У вересні 2021 року, запаси зерна у Держрезерві перебували на критично низькому рівні через відсутність фінансування. На складах Держрезерву зберігається зерно врожаїв 1999-2018 років, що значно перевищує затверджені терміни зберігання – 2 роки. Крім того, не варто забувати і корупції, від якої зараз сльози на очах... У 2020 році зі складів Держрезерву вкрали зерна на суму 800 мільйонів гривень, яке призначалося для форс-мажорних ситуацій у країні.

Нестача майже 2700 вагонів зерна, яке має перебувати на зберіганні у Держрезерві. Сума збитків – понад 800 мільйонів гривень. Тільки зі складів територіальної структури Держрезерву на Тернопільщині зникло пшениці, яка б помістилася у 150 вагонів-зерновозів. Йдеться про державні запаси, «подушку безпеки», яка розрахована для того, щоб забезпечити населення хлібом на випадок форс-мажорної ситуації. І як ми знаємо, ця ситуація, на жаль, настала...

З підконтрольних Україні територій вивозять зерно

Румунія вивезла з території України 240 тисяч тонн зернових, повідомив румунський міністр закордонних справ Богдан Ауреску. Ауреску уточнив, що наприкінці квітня до порту Констанца у Румунії вперше з початку війни прибула партія українських зернових.

Водночас начальник Національного центру управління обороною Росії генерал-полковник Михайло Мізинцев запевняє, що Україна щодня постачає Румунії «продовольство в обмін на озброєння». У свою чергу Ауреску заявив, що з Україною не укладалися жодні угоди щодо обміну зерна на зброю. Він зазначив, що ця гіпотеза Росії є хибною.

«З приводу тверджень російської сторони про те, що західні країни уклали з Києвом угоду щодо постачання зброї в обмін на зерно, хочу нагадати, що в Москві не вперше роблять такі помилкові звинувачення», - сказав він.

«У нас залишків зерна понад 20 мільйонів тонн, а за квітень ми вивезли лише 1 мільйон. Це лише 5% відсотків», - малює ситуацію з експортом зерна заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Марчук розповів, що за березень, коли йшла активна фаза війни, і питання експорту стояло ще дуже серйозно, «Ми вивантажили лише близько 200 000 тонн зерна та сільгосппродукції. Але якщо ми беремо для порівняння квітень, то це вже було близько 1,1 млн. тонн продукції».

Як це відбувається? Які ресурси були використані для того, щоб збільшити кількість? За його словами, перше, це, звісно, ​​залізниця. «Це ключова сьогодні магістраль, якою йдуть ешелони поїздів. Йдуть вони в Європу переважно через Польщу і завантажуються вже там далі в інші вагони, які йдуть Європою польські та литовські порти. Це один із головних ланцюжків на сьогоднішній день, який дає можливість нам експортувати».

Ще один напрямок - це, звичайно, використання річкових портів. Це Одеська область, де є порт Рені, Бессарабія, там є перехід на Дунай. У радянські часи він був дуже розвинений, там йшли хороші навантаження, бо далі вантаж іде через Молдову, Румунію до Європи.

Так що це дві такі головні магістралі – залізниця та морські порти через Дунай. Але також і автоперевезення. Наразі Європа спростила умови, які дають можливість вантажним автомобілям їздити через Європу. Це теж інструмент, але в логістиці він теж дуже витратний. Тому основний акцент на сьогоднішній день робиться на експорт через залізницю.

Крім того, наприкінці березня повідомлялося, що трейдери здійснили поставки української кукурудзи до Європи поїздом, оскільки морські порти України залишаються заблокованими через вторгнення Росії Про це повідомило агентство АПК-Інформ, що спеціалізується на аграрній тематиці. пише Reuters.

«Перші партії кілька тисяч тонн кукурудзи вже експортовані через західний сухопутний кордон України», — йшлося у повідомленні АПК-Інформ. За даними АПК-Інформ, ціни на українську кукурудзу DAP (Delivered At Place) для покупців із Польщі та країн Балтії склали 250-265 доларів за тонну, а для Словаччини – 275 доларів за тонну.

Більше того, 27 квітня "Литовські залізниці" відправили в Україну вантажний склад для тестування перевезення до балтійських морських портів українського зерна та іншої сільськогосподарської продукції. І головне, що пілотне перевезення вантажів між Україною та Литвою в обхід Білорусі окупилося, заявив голова Литовської залізниці Егідіус Лазаускас.

За його словами, подальша частота рейсів визначатиметься не лише потребою компаній у перевезеннях, а й конкуренцією з іншими перевізниками.

«Поточна ціна - приблизно 60 тис. євро туди та назад. Питання в тому, скільки це коштувало, якби таких вантажів було набагато більше і спрацювала економія на масштабі. У будь-якому разі пілотний транспорт з України окупився: здобули багато уроків і будуть ухвалені рішення, як покращити ці послуги, бо, на наш погляд, є дуже добрі перспективи», — заявив чиновник. За його словами, зараз планується доставка складу з вантажами в 1,5 тис. тонн до Литви раз на тиждень, оскільки Литовські залізниці підписали поки що кілька договорів на перевезення вантажів з України.

Також німецька залізниця розпочала перевезення зерна з України на експорт. Про це розповів Міністр транспорту Німеччини Фолькер Віссін.

За словами чиновника, DB Cargo, що об'єднує всю національну та міжнародну діяльність Deutsche Bahn у сфері залізничних вантажних перевезень, знаходиться у процесі створення залізничного мосту, яким можна було б перевозити велику кількість сільськогосподарської продукції до портів Північного моря та Адріатики.

Уточнюється, що DB Cargo вже їздить від імені приватних експортерів зерна з України. Керівник залізниці Ріхард Лутц розповів про два-три поїзди на день з України через Польщу та відповідні термінали до Західної Європи.

Передача вагонів із зерном до країн ЄС у травні збільшилася на 11%

У травні, порівняно з попереднім місяцем, збільшилася кількість вагонів, що передаються на прикордонних переходах до країн ЄС. Про це на нараді з представниками агроринку розповів заступник директора департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов.

За словами чиновника, Укрзалізниця продовжує нарощувати передачу вагонів суміжним залізницям на прикордонних переходах. Якщо наприкінці квітня середньодобовий показник становив 1910 вагонів, станом на 11 травня досяг 1977 одиниць рухомого складу. Таким чином, вагони, які передають за кордон щодобово, збільшилися на 67 одиниць, або 4%.

Валерій Ткачов зазначив, що постійно покращується показник середньодобової передачі вагонів із зерновими вантажами. Так, наприкінці лютого він становив 120 вагонів, наприкінці березня – 220 одиниць, а наприкінці квітня досяг 314 вагонів. Наразі зростання становить 11%, або 33 вагони – з 314 одиниць на добу до 347. До речі, протягом березня залізницею «УЗ» транспортувала 924 тис. т зернових вантажів, а за 20 днів квітня Укрзалізниця завантажила 801 тис. т зернових .

Весь світ згуртувався, щоб вивезти зерно з України

У ЄС та США ціни на продовольчі товари зростають катастрофічними темпами. Глава європейської дипломатії Жозеп Борель наприкінці квітня назвав зерно «новою економічною зброєю». Світ застиг на порозі продовольчої катастрофи через російсько-українську війну, оскільки Київ та Москва постачають 28% світової торгівлі пшеницею, 29% ячменю, 15% кукурудзи та 75% соняшникової олії. На сьогодні тих, кому не вистачає їжі, вже виросло на 440 мільйонів людей - До 1,6 мільярда людей. Ще сотні мільйонів людей можуть опинитися за межею бідності, якщо постачання зерна не відновиться найближчим часом, йдеться у статті британського журналу Економіст

Журналісти зазначають, що у країнах, що розвиваються, люди витрачають 25% бюджету на їжу, в Африці - до 40%. У Єгипті хліб – це 30% усіх калорій.  Далі у матеріалі звучить головна думка, яку вже давно просуває британська сторона. Йдеться про необхідність деблокади українських портів під ескортом військових кораблів НАТО. РФ має дозволити українське судноплавство, Україні слід розмінувати підступи до Одеси, а Туреччини потрібно пропустити через протоку Босфор військово-морський ескорт, наголошують автори статті.

Потім стало відомо, що Великобританія не має наміру відправляти військові кораблі Королівського флоту до Чорного моря, щоб допомогти експортувати продовольство з України.

Керівник Світової продовольчої програми ООН Девід Бізлі закликав Росію та особисто главу Кремля Володимира Путіна відкрити доступ до морських портів України. Інакше дії російської сторони стануть оголошенням війни світової продовольчої безпеки, що, у свою чергу, може спровокувати глобальний голод та призвести до масової міграції. Тим часом у МЗС РФ заявили, що питання розблокування українських портів має обговорюватися у зв'язку з питанням про скасування міжнародних санкцій щодо Москви.

У свою чергу, влада США розглядають можливість шестимісячного скасування санкцій щодо промисловості Білорусі з виробництва калійних добрив, щоб полегшити експорт українського зерна. Про це повідомляє The Wall Street Journal. Генсек ООН Антоніу Гутерріш, зокрема, зустрічається з російськими, турецькими та українськими офіційними особами у спробах домовитись про морський шлях, що дозволяє експортувати зерно з України. Натомість він допоможе полегшити експорт російських та білоруських добрив.

Водночас Гутерріш та офіційні особи США вивчають й інший можливий маршрут експорту українського зерна: на північ залізницею через Білорусь до литовського порту Клайпеда, кажуть джерела видання. За їхніми словами, як стимул для президента Білорусі Олександра Лукашенка США розглядають можливість шестимісячного скасування санкцій щодо промисловості країни з виробництва калійних добрив.

Проте за словами експертів, білоруського залізничного маршруту для зерна – та інших наземних та річкових маршрутів у Європі, що розглядаються, буде недостатньо для перевезення мільйонів тонн зерна, що експортується Україною щороку. За словами Сари Менкер, виконавчого директора сільськогосподарської аналітичної компанії Gro Intelligence, при нинішніх ланцюжках поставок перенесення морського експорту зерна та олії на залізничний транспорт забезпечить лише 10% довоєнного рівня експорту.

У США дуже стурбовані продовольчою безпекою своєї країни та зростанням цін на продукти харчування. «Україна має в своєму розпорядженні 20 млн тонн зерна у сховищах. Ми вивчаємо способи, як повернути це зерно на світовий ринок і домогтися зниження цін», — повідомив нещодавно президент США  Джо Байден. Президент Естонії Алар Каріс заявив, що в Україні є великі запаси зерна у сховищах, і їх треба вивезти із країни. Британія та Євросоюз з метою підтримки України вирішили відмовитися від ввізного мита на українські зерно, м'ясо, мед, консервовані овочі. Чи залишиться зерно при цьому в самій Україні — ніхто не запитує...

Трагічна посівна в Україні

В Україні ранні ярі культури вже посіяні, продовжується посів кукурудзи, соняшника та гречки. Екватор із виконання весняної посівної цього року пройдено. Фактично посіяно вже понад 10 млн га, це близько 75% посівних площ, які планувалося засіяти.

Посівна відбувається на всій контрольованій території України, де немає бойових дій. «На сьогодні є досить сприятливі погодні умови. У разі відсутності інших форс-мажорних факторів є потенціал для збирання гідного врожаю цього року, який розпочнеться вже наприкінці червня – на початку липня»., - зазначив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Тим не менш, цю посівну кампанію можна назвати найтрагічнішою в історії України — фермери страждають від мін на полях:

  • На Київщині в селі Андріївка, яке розташувалося неподалік Макарова, тракторист наїхав на міну під час проведення польових робіт — обійшлося без жертв.
  • У Волноваському районі Донецької області чоловік загинув під час сільськогосподарських робіт. Його трактор наїхав на міну.
  • Неподалік Броварів сапери виявили протитанкове мінне поле, де нарахували понад двісті мін, а деякі з них були встановлені з пасками.
  • На Чернігівщині під час робіт у полі на міні підірвався трактор, водій транспорту загинув на місці.
  • У Бучанському районі трактор вибухнув на вибуховому пристрої під час польових робіт.

Вірні своєму покликанню селяни продовжують сіяти хліб попри війну. За словами міністра агрополітики Миколи Сольського, через війну посівна в Україні відстає від графіка на 20-30%. Отже, і врожай цього року може бути пропорційно меншим, ніж минулого. До відставання темпів посівної додається проблема нестачі добрив, що може зробити ще менше врожай. Крім того, якщо цього року не буде нормального збуту зерна, наступного року аграрії засіють менші площі, адаптуючись до ускладненої логістики збуту.

agravery.com поспілкувався з власником землі, де стався один із таких трагічних інцидентів. За його словами, ця ділянка орендується іншою фірмою. І директор, не дочекавшись саперів, почав працювати. Справа в тому, що заявку на розмінування подали одразу, але сапери перевірили лише господарські приміщення. Поля ніхто не обстежив.

«Окупанти зайшли до Андріївки 26 лютого, а вибили їх 30 березня. У нас 130 гектарів землі на території андріївської сільради, 30 обробляємо самі, 100 здаємо в оренду. Ми вирощуємо корми для наших овець, а орендар висаджує традиційні зернові та олійні культури. Наш орендар минулого тижня почав обробляти землю і гусеничний трактор господарства вибухнув на міні. Добре, що ніхто не постраждав, хоча трактор був новий і недешевий. Наразі роботи призупинено. Чекатимемо на саперів. Якщо ми не посіємо, залишимося без кормів», - Розповів співрозмовник.

Повідомлення про підрив сільськогосподарської техніки починають надходити одразу після звільнення території від окупантів, кажуть у поліції. Аграрії не можуть прогаяти терміни проведення робіт у полі, виїжджають на свій страх і ризик.

«Справа в тому, що аграрії не можуть дочекатися саперів та виїжджають на обробіток полів після самостійного огляду. Це неправильно, тому що міни можуть виявити тільки фахівці. Для безпечної роботи їх потрібно дочекатися. Іншого виходу немає. На Київщині у нас до 10 випадків підриву трактора на міни. Часто вибухають робітники, які чинять електричні мережі. За всіма такими фактами ми відкриваємо кримінальне провадження за статтею порушення ведення звичаїв війни», – розповіла начальник відділу комунікації поліції Київщини Ірина Прянішнікова.

Що буде із цінами в Україні?

Через війну в Україні ціни на зерно, олію та низку інших продуктів зростатимуть. Про це заявив президент Української зернової асоціації Микола Горбачов.

«За останні два місяці – на 30-40%, залежно від виду зерна. Я думаю, зростання продовжиться», - Зауважив Горбачов. За його словами, найбільше зростає у ціні пшениця та кукурудза.

«Це традиційні експортні продукти, які надходили з України. Кукурудза використовується для виробництва комбікормів і зростання цін на неї призводить до подорожчання м'яса. А із пшениці печуть хліб. Очікується істотне підвищення цін на хліб і на всі продукти харчування тваринного походження. Україна — це ще найбільший у світі експортер олії. Зараз у нас зупинилася більшість олійноекстракційних заводів, тому що практично 98% олії йшло через порти. Йде істотне зростання цін на олію у тому числі», - Заявив Горбачов.

До речі, згідно з даними Держстату, Найбільше за весь рік подорожчали продукти. Порівняно з квітнем минулого року ціни зросли на 23,1%. З початку цього року показник зростання становить 16,6%, а за місяць із березня продукти подорожчали на 4,2%.

Значне подорожчання відбулося на товари, які ми імпортуємо, наприклад, кава, чай, соки, шоколад, спеції та сухофрукти. Це сталося тому, що на складах запаси було втрачено, а для постачання нових недостатньо шляхів, оскільки основні шляхи для імпорту-експорту заблоковані. Сильно зросли ціни на овочі та фрукти (на 8,5% та 14,9% за місяць відповідно). Причин такого зростання кілька:

  • порушені ланцюгів постачання;
  • зросла вартість енергоносіїв;
  • території на півдні, що спеціалізуються на вирощуванні овочів, потрапили до тимчасової окупації;
  • зупинено імпорт через порти.

За словами керівника PR-центру мережі супермаркетів VARUS Олександра Шутя, Найкритичніший момент із продовольством був у березні, коли виробники та постачальники не мали впевненості у розвитку ситуації на фронті і не могли прогнозувати свою роботу.

А ось голова спілки українського селянства Іван Томіч на запитання «пчи подорожчає для українців хліб наступного року через війну», відповів, що не можна сказати точно. «Все, що змінилося у плані цінової політики, і особливо пальне, говорить про те, що у 2023 році ціна може відрізнятися навіть не на відсотки, а в рази. Але я думаю, що цього не буде», – запевнив Іван Томіч.

Хліб також може піднятися у ціні, попереджає експерт Олег Пендзін. Через війну Україна не змогла експортувати багато зерна за кордон. Зараз у світі зернові підскочили на 70% у ціні щодо минулого року через те, що Україна не може постачати продукцію. Як тільки наші порти розблокуються, а зерно піде за кордон, ціни піднімуться і в нас.

«Поки що блоковані порти Україна не вивозить, у світі зростає ціна. Тільки поїде зерно, у нас одразу почне зростати ціна на зерно всередині країни, вона вирівнюватиметься. У світі вона впаде, а в нас піде вгору. Тобто буде серйозна основа для зростання ціни на хліб. Цього року дуже сильно змінюватиметься структура посівних площ. Сіватимуть те, що даватиме більший дохід, ніж традиційно. Тобто НБУ очікує, що інфляція буде десь 20%. Я згоден. Продовольча група точно на 22-23% зросте за рік», - Пояснив Пендзін.

За словами міністра аграрної політики та продовольства України Микола Сольського в Україні, що зазнала агресії Росії, зберігається близько 20 млн. тонн зерна минулого врожаю. І хоча половина посівних площ озимої пшениці знаходиться на охоплених війною територіях, необхідно задуматися про долю майбутнього врожаю. «Зрозуміло, що він цього року буде набагато меншим, ніж минулого року, але все ж таки йдеться про великі кількості до 40 млн тонн зерна, які також необхідно буде експортувати», - уклав він.

Варто зазначити, що одна із найстрашніших подій в історії України — Голодомор. За оцінкою ООН, близько 1,7 мільярда людей очікує бідність і голод через порушення продовольчої системи внаслідок повномасштабної війни, розв'язаної Росією проти України. Україна має допомогти світові своїми ресурсами, але також і не забути про своїх власних громадян та не допустити голоду серед українців. Адже економічна криза посилюється, сотні тисяч українців можуть опинитися за межею бідності, ціни зростають, а прибутки критично падають. Весь світ має зробити все можливе, щоб не допустити такої трагічної події, як Голодомор у 2022 році. У жодній країні світу.

Раніше ми писали, що через війну гречка коштуватиме 80-90 гривень, а Україна може втратити половину пшениці, І про те, що посівна-2023 в Україні також є під великою загрозою: експерт пояснив причини.

Поділитися публікацією

Додайте Klymenko Time в список ваших джерел

Новини

Думки

свіже Популярне
Існує три сценарії розвитку війни в Україні
Перемога на полі бою дуже складна: яка кінцева мета Байдена?
Глава Кремля впевнений, що має перевагу перед Заходом: який наступний крок Путіна?
ЄС слід добре подумати про те, коли прийняти Україну до своїх лав
Затягування війни може призвести до послаблення підтримки України
Завдання Заходу в Україні зрозуміле, але можуть завадити суспільні настрої: чи варто задуматися про мирний договір?
Лідери країн ЄС непублічно переконують Зеленського розпочати переговори з Путіним
Заморожений конфлікт: війна в Україні може затягнутися на 10 років чи більше
Перемога військовим шляхом є малоймовірною? В інтересах України та Заходу швидше завершити війну
більше думок Перейти
Facebook Telegram Twitter Viber

Ви можете закрити це вікно та продовжити читання. А можете – підтримати нашу команду невеликим донатом, щоб ми й надалі могли писати та знімати відео про те, що дійсно важливо для нас з вами, разом впливати на рішення влади та суспільства

Стати другом
x
Догори