Єва Антоненко
16 червня 2022 15:30

Дедалі менше компаній можуть платити зарплати працівникам: що робити і як повернути зароблене

Українцям не лише знижують зарплати у війну, а й зовсім перестають їх виплачувати.

Час для читання

Хвилин читання:

8

Дедалі менше компаній можуть платити зарплати працівникам: що робити і як повернути зароблене

Кількість компаній, які вичерпали ресурси для виплати зарплати своїм співробітникам, в Україні знову побільшало. Про це свідчать дані статистики, зібраної Центр економічної стратегії.

Станом на початок червня 5% компаній, що входять до Європейської бізнес-асоціації (більше 1000 компаній), не могли виплачувати зарплати своїм працівникам. Порівняно з травнем цей показник зріс на 2%. При цьому 63% компаній повністю виплачують заробітну плату, «а деякі навіть виробляють додаткові чи авансові виплати».

При цьому результати опитувань українських працівників показують зовсім інші цифри щодо невиплати зарплат. За даними опитування Gradus Research, проведеного 23 травня, 30% українців зарплату не одержують, Але й 70%, що залишилися, все не так просто. З них лише кожен четвертий упевнений у тому, що отримуватиме зарплату й надалі, а решта такої впевненості не має.

Що робити, якщо не платять зарплату у війну

Ситуація, за якої у роботодавця фінансових труднощів та грошей на зарплати немає, а співробітників просять «трохи почекати», зараз далеко не поодинокі. І дії співробітника залежатимуть від того, чи офіційно він працює, чи ні. Що робити в такому випадку, розповідають експерти.

Якщо працівник має офіційні трудові відносини з роботодавцем, то слід розпочати з безпосередньої скарги керівництву та спроби домовитися про терміни погашення заборгованості з письмовою фіксацією результатів переговорів. У такій письмовій вимогі необхідно вказати суму заборгованості, час та вид виконуваної роботи, за яку вона має бути сплачена. З такою вимогою щодо виплати заробітної плати та компенсації необхідно звертатися, якщо затримка становить більше одного календарного місяця.

Якщо письмова вимога не спрацювала або якщо роботодавець не виплатив зарплату протягом обіцяного терміну, слід звернутися до прокуратури із заявою про невиплату заробітної плати та притягнення винних осіб до відповідальності. Окрім прокуратури, контроль за дотриманням законодавства щодо оплати праці на підприємствах здійснюють:

  • Державна інспекція праці;
  • Міністерство праці та соціальної політики України, яке має спеціальну гарячу лінію. За номером: 8-800-287-12-30 можна поскаржитися на невиплату зарплати чи незаконні дії роботодавця;
  • органи державної податкової інспекції;
  • комісії з трудових спорів, якщо є на підприємстві;
  • професійні спілки.

До суду рекомендують звертатися, якщо невиплата зарплати затягнулася не менше ніж на 3-6 місяців. Зазначається, що більшість подібних суперечок завершується укладанням мирової угоди між сторонами, оскільки за порушення терміну виплати зарплати більш ніж на місяць або виплату її у неповному обсязі передбачено штраф у розмірі трьох мінімальних зарплат.

Дедалі менше компаній можуть платити зарплати співробітникам: що робити і як повернути зароблене - фото 1

Якщо працівник працює неофіційнопотрібно довести те, що ви працювали в даному закладі. Як доказ використовують:

  • показання свідків;
  • електронну листування або журнал телефонних дзвінків оператора, що засвідчить, що ви щодня у робочий час знаходилися на робочому місці.

Якщо переговори з роботодавцем не мали успіху, юристи радять звернутися до Державної інспекції праці, адже за кожного неофіційного співробітника роботодавцю загрожує штраф у розмірі 148 тисяч гривень. Представник інспекції праці може засвідчити у суді факт існування трудових відносин між працівником та роботодавцем, що значно спростить судовий процес. Найчастіше суд приймає сторону працівника та присуджує виплату доходу із розрахунку середньоринкової оплати для працівників відповідної професії.

Найчастішою є ситуація, коли співробітник влаштований на роботу офіційно, однак зарплату йому виплачують частково офіційно, а решта – неофіційно готівкою або на особисту платіжну картку.

Зарплати українців продовжують знижуватися

Відповідно до закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану деякі норми колективного договору з ініціативи роботодавця можуть змінюватися, а значить, якщо у колективному договорі прописані доплати чи премії, а тепер вони змінені, то загалом зниження зарплати у війну за рішенням роботодавця можливо, хоч і зазначається, що робити таке небажано.

За даними НБУ, падіння зарплат у приватному секторі в середньому склало від 25% до 50%, Порівняно з довоєнним часом. Також поступово зростає частка підприємств, які зменшили оплату праці на 10–50%, у тому числі в енергетиці, секторі послуг, транспорті та торгівлі.

За оцінками кадрового порталу grc.ua, зарплати у травні були на 10–60% нижчими за довоєнні (залежно від виду діяльності).

За даними аналітиків grc.ua, причина зниження зарплат у тому, що більшість підприємств та організацій, які зараз працюють, не мають можливості платити працівникам на довоєнному рівні. Крім того, новим працівникам пропонують менші зарплати, ніж до війни, через те, що кількість українців, які претендують на одну вакансію, збільшилась у 5 разів, порівняно з довоєнним періодом.

За підсумками травня найнижчі зарплати були у таких сферах:

  • безпека – 9200 грн.;
  • туризм, готелі, ресторани – 9500 грн.;
  • початок кар'єри, студенти – 10300 XNUMX грн.;
  • видобуток сировини – у середньому 11000 грн.;
  • сфера інсталяції та сервісу – 12600 грн.;
  • банки, інвестиції, лізинг – 13100 XNUMX грн.

Зниження зарплат простежується майже всіх професійних сферах, включаючи IT. Найскладніше зараз знайти роботу юристам, страховикам, працівникам сфери обслуговування, краси та спорту, охоронцям, педагогам та вченим, домашньому персоналу, спеціалістам, які працювали у сфері автомобільного бізнесу та закупівель.

При цьому утрималися або підвищилися зарплати у сфері автомобільного бізнесу, виробництва та сільського господарства, у медицині та фармацевтиці, у сфері маркетинг, реклама та PR, а також у відкритих вакансіях для HR.

Раніше ми писали про те, що 10 тисяч українських освітян не отримують свої гроші, І розповідали, як постраждав український туризм через війну.


Сподобався матеріал? Поставте йому п'ять зірок. Це важливо задля редакції.

Поділитися публікацією

Додайте Klymenko Time в список ваших джерел

Новини

Думки

свіже Популярне
більше думок Перейти
Facebook Telegram Twitter Viber

Ви можете закрити це вікно та продовжити читання. А можете – підтримати нашу команду невеликим донатом, щоб ми й надалі могли писати та знімати відео про те, що дійсно важливо для нас з вами, разом впливати на рішення влади та суспільства

Стати другом
x
Догори