Війна в Україні спровокує подорожчання м'яса у світі та нові війни

Найбільша частина українського експорту – це кукурудза, соя, шроти та інші корми для тваринництва. Таким чином, блокування експорту призведе до дефіциту кормів, а отже, дефіциту м'яса в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії. Про повідомляє  економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАТ) Андрій Ярмак.

На його думку, стрімке подорожчання м'яса у цих регіонах може призвести до виникнення локальних конфліктів та нових воєн.

«Якщо дефіцит зерна та зростання ціни на хліб викликає невдоволення бідного населення, то дороге м'ясо дуже дратує середній клас та багатих людей. І якщо бідний і середній клас незадоволені, умови для проблем будуть ідеальними. Тому у вересні-жовтні 2022 року ми вже зіштовхнемося з новою хвилею революцій та локальних воєн у регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. Війни нікому не приносять користі. Війни в цьому регіоні – це стрімке зменшення доходів для всіх, у тому числі багатих країн, таких як країни ЄС та США», – зазначає Андрій Ярмак.

Економіст вважає, що для сприяння відновленню українського експорту під час переговорів із Китаєм та Туреччиною українські дипломати мають акцентувати увагу саме на дефіциті кормів та подорожчанні м'яса на ринках цих країн. З іншого боку, зараз слушний час для розвитку українського тваринництва.

«Зараз найкращий час нарощувати переробку молока, виробництво молока та особливо м'ясне поголів'я! Чому? Зростання світових цін створить попит на українську продукцію. А сировина, тобто корми, враховуючи проблеми з експортом, у нас зараз дешева і залишатиметься дешевою. Відповідно є умови для непоганої маржинальності. Я б це питання порушив на рівні Мінагрополітики. Це стратегічно вигідний напрямок, і, можливо, знайшлися б кошти хоча б донорів, щоб цю штуку профінансувати. Тому що це дасть шалену віддачу в майбутньому», – зазначає Андрій Ярмак.

Голодні бунти у світі

Україна була одним із найбільших експортерів продовольства для південних країн Європи, Північної Африки, Близького сходу, Китаю та Латинської Америки. Від загального обсягу зерносховищ — 72 млн. тонн, на експорт йшло 52 млн. Решта залишалася для внутрішнього користування. До початку повномасштабного вторгнення Росії Україна встигла експортувати лише 22 млн. тонн.

Ця ситуація призвела до того, що на наших традиційних ринках зерно зросло в ціні на 50-70%. А на деяких локальних ринках на 300%, як у Ірані. І в Ірані вже є голодні бунти», — каже виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.

Швидкого заміщення українського зерна на ринку не буде, запевняє економіст, а отже, світова продовольча криза та зростання інфляції неминучі. «Через різке подорожчання цін на зерно на сьогоднішній момент у світі в стані голоду перебуватиме 1,7 млрд людей. Тобто, тобто можна сказати, що агресія Російської Федерації в Україні зачепила весь світ, у тому числі через голод», — пояснює Пендзін.

Напавши на Україну, Росія провокує голод сотень мільйонів людей у ​​багатьох країнах світу. Під час виступу на засіданні Ради безпеки ООН з питань конфлікту та безпеки продовольства, державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що Росія навмисне створює дефіцит продовольства.

Міністр розвитку Німеччини Свенья Шульце На зустрічі G7 у Берліні заявила, що необхідно створити новий глобальний альянс. Мета якого — залучити якнайбільше донорів і не допустити поширення кризи по всьому світу.

Раніше ми повідомляли, що рівень голоду у світі через війну в Україні досяг нового максимуму, а також те, що війна в Україні може спровокувати нову «арабську весну» у країнах Близького Сходу.