Інструменти цензури та обмеження свободи слова: в Україні ухвалили скандальний закон «Про медіа»

29 грудня 2022 р. президент України Володимир Зеленський підписав закон "Про медіа", підтриманий у Верховній Раді 13 грудня. Його на стадії законопроекту активно критикували і журналісти, і правозахисники, але він подається у владі як необхідний для руху до ЄС. Розповідаємо, що не так із цим законом і що тепер може чекати на українську пресу.

Про що закон?

Законопроект №2693-д  був опублікований на сайті ВР ще в липні 2020 р. і дозволяє регулювати різноманітні медіа, включаючи онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та веб-платформ.

Закон суттєво розширює повноваження Нацради з питань телебачення та радіомовлення, яка отримує такі права:

• право спрямовувати до редакції всіх ЗМІ обов'язкові для виконання розпорядження;
• право штрафувати усі види медіа;
• право без рішення суду забороняти роботу інтернет-ЗМІ строком на 14 днів та скасовувати реєстрацію друкованих ЗМІ.

Щодо інтернет-ЗМІ, то, за новим законом, реєструвати інтернет-сайти не обов'язково, але зареєстровані інтернет-ЗМІ не можна буде блокувати без рішення суду. При цьому для блокування вистачить публікації трьох статей, які порушуватимуть українське законодавство, та відмовитись після припису Нацради їх видалити протягом місяця. Якщо ж медіа анонімна (там немає ідентифікованих журналістів та власників), її можна блокувати без рішення суду.

У законі прописані 3 типи порушень, за які можуть застосувати санкції: незначні, значні та грубі.

До незначних порушень віднесли, окрім всього:

• ненадання або надання з порушенням строків Нацраді інформації на запит або заяви про внесення змін до Реєстру та оновлених відомостей про структуру власності;
• нерозміщення актуальних відомостей про структуру власності на своєму веб-сайті;
• порушення вимог щодо забезпечення частини пісень державною мовою.

До значних порушень належать, серед інших:

• висловлювання, що є дискримінаційними щодо окремих осіб чи груп на основі етнічного походження, громадянства, раси, релігії, віку, статі, фізичних особливостей, стану здоров'я та за іншими ознаками;
• поширення та надання доступу до фільмів, демонстрація яких в Україні заборонена відповідно до закону «Про кінематографію»;
• поширення програм, у яких заперечується чи виправдовується злочинний характер комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів, а також є демонстрація їх символіки;
• порушення вимог щодо мови у сфері аудіовізуальних медіа, порушення вимог щодо забезпечення частки пісень державною мовою більш ніж на 5%;
• поширення аудіовізуальних медіа аудіовізуальних творів (фільмів, програм), одним із учасників яких є особа, внесена до Список осіб, які створюють загрозу національному медіа-простору України (його затверджує Нацрада);
• поширення висловлювань чи матеріалів, у яких зневажається чи принижується державну мову.

До грубих порушень належать, окрім всього:

• заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу України, початку чи ведення агресивної війни чи військового конфлікту,
• порушення територіальної цілісності України, у тому числі визнання правомірної окупації території України, заперечення територіальної цілісності України, поширення матеріалів чи інформації, що виправдовують чи пропагують дії, спрямовані на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу України, визнання правомірної окупації території України, заперечення територіальної цілісності. .;
• висловлювання, що розпалюють національну, расову, релігійну ворожнечу або ненависть до окремих осіб або їх груп;
• відмова у проведенні перевірки, подання суб'єктом недостовірних відомостей про структуру власності;
• невиконання вимог Національної ради про приведення структури власності у відповідність до вимог цього закону.

За ці порушення передбачені такі покарання:

• за грубі порушення - штраф у розмірі 25% від розміру ліцензійного збору для ліцензіатів або від 10 до 75 мінімальних заробітних плат;
• за значні порушення - штраф у розмірі 10% від розміру ліцензійного збору для ліцензіатів або від 5 до 50 мінімальних заробітних плат;
• за незначні порушення - штраф у розмірі 5% від розміру ліцензійного збору для ліцензіатів або від 1 до 25 мінімальних заробітних плат.

Нацрада може досліджувати структуру власності медіа та визнати її непрозорою, якщо суб'єкт у сфері медіа не подав у встановлені терміни необхідні Нацрадою документи або якщо ця структура визнана такою за результатами перевірки. Прозорою структуру власності онлайн-медіа у Нацраді вважатимуть, якщо виконуються такі вимоги:

• дані, що надаються, дозволяють встановити всіх, хто приймає пряме або опосередковане суттєва участь у діяльності суб'єкта медіа, включаючи мету володіння корпоративними правами;
• якщо серед власників відсутні трасти (за винятком випадків, коли трастовий керуючий не діє на користь установника трасту);
• якщо серед власників немає юридичних осіб, зареєстрованих у офшорних зонах.

Визнання структури власності суб'єкта у сфері медіа непрозорою є підставою для відмови у продовженні ліцензії та може стати підставою для звернення до суду про анулювання ліцензії., скасування реєстрації або заборона розповсюдження онлайн-медіа в Україні.

Зі зверненням з обмеження доступу до сайту Нацрада може звернутися і до іноземних платформ – включаючи вимогу щодо вилучення або блокування видачі цих ЗМІ у результатах пошуку та в каталогах.

Зазначимо, що за цей закон голосували представники всіх фракцій – незважаючи на те, що у першому читанні у «Голосі» та «ЄС» його не підтримали.

Що говорять влада, юристи та громадськість?

Головне експертне управління ВР вважає, що проголосований законопроект вимагав суттєвого доопрацювання. «Положення проекту суперечать Конституції України, не враховують юридичні позиції Конституційного суду України, міжнародно-правові зобов'язання України та практику Європейського суду з прав людини», – зазначили у ДНЕУ.

Європейська федерація журналістів закликала його відкликати. «Предбачене законопроектом примусове регулювання у руках повністю підконтрольного уряду регулятора гідно найгірших авторитарних режимів. Він має бути відкликаний. Державі, яка застосовуватиме такі положення, просто не місце у Європейському Союзі», – заявив у липні 2022 р. генсек Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес.

Національна спілка журналістів України вимагав відкласти розгляд цього закону до перемоги України у війні Так, його голова Сергій Томіленко застеріг, що ключове законодавство змінюється без обговорення з журналістами та суспільством, а остаточну версію законопроекту було оприлюднено буквально за день до голосування. Також він констатував, що закон допускає впровадження інструментів цензури та суттєве обмеження свободи слова в Україні.

А ось міністр культури Олександр Ткаченко заявляв, що документ обговорювався з європейськими експертами, він відповідає Директиві ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та його прийняття було необхідним для вступу до ЄС.

Також ми писали про те, що в Україні ухвалили закон про захист авторських прав, і розповідали, що за піар пула Зеленського на телеканалі «Рада» із бюджету виділяють десятки мільйонів гривень компанії, пов'язаної з Офісом президента.

Підписатися на наші новини в Google News
Підписатися на телеграм-канал Klymenko Time
Підписатися на аналітичний телеграм-канал Klymenko Time

Сподобався матеріал? Поставте йому п'ять зірок. Це важливо задля редакції.