Незабаром ми навчимося читати думки? Вчені вигадали спосіб «чути» внутрішній діалог

Коли ми говоримо щось мовчки, про себе, то наш мозок продовжує посилати сигнали та проявляє активність, яку можна почути та розшифрувати. Технологій, щоб зрозуміти, про що говорить людина під час внутрішнього монологу, поки що не існує - зате вчені навчилися «чути» слова, сказані про себе. Про це інформує журнал Природа.

Так, нерідко трапляється таке, що людина втрачає здатність говорити взагалі або просто чітко формулювати свої думки. Таке буває, наприклад, після інсульту. Проте всередині, наодинці із собою, людина все одно мислить і веде внутрішній монолог – просто неспроможна оформити його вербально й у звуки.

Швейцарські вчені заявляють, що почути і зрозуміти внутрішню мову можна. Для цього був використаний метод електрокортикографії. Він досить екзотичний: електроди, необхідних фіксації електричної активності нейронів, накладаються на кору мозку, після трепанації черепа. Це чутливий і точний спосіб, на відміну від звичайної енцефалограми, коли електроди кріпляться на шкіру голови.

У дослідженні взяли участь 13 людей, які страждають на епілепсію. Спочатку вони промовляли ті чи інші пропозиції вголос, а потім робили те саме мовчки, у своїх власних думках. У цей час вчені вимірювали електричну активність мозку, оцінюючи частоту ритмів та намагаючись знайти активні зони.

З'ясувалося, що на високих частотах до 150 Гц було добре помітно, коли людина використовувала усне мовлення. Втім, для внутрішнього монологу ці дані виявилися неінформативними. А от на низьких частотах (приблизно до 18 Гц) вченим вдалося «почути» слова, вимовлені випробуваними про себе.

Зазначається, що поки що немає технології для розшифровки цих слів. Але їх можна почути у вигляді сигналу, який все одно передає мозок. У Женевському університеті впевнені, що вже в найближчому майбутньому вдасться створити систему для «читання думок», що дозволить окремим людям спілкуватися з оточуючими без використання безпосередньо мовного апарату.

Раніше ми розповідали у тому, яких жертв насправді вимагає наука.

Сподобався матеріал? Поставте йому 5 зірок. Це важливо для автора.