27 грудня 2022 16:45

Україна зробила два кроки вперед і один крок назад у боротьбі з корупцією

На Заході знову згадали про корупцію в оточенні президента Зеленського.

Politico
Час для читання

Хвилин читання:

9

Україна зробила два кроки вперед і один крок назад у боротьбі з корупцією

Незважаючи на вторгнення Росії в Україну, не можна зупинятися у питаннях викорінення корупції в Україні та приведення її судової системи у відповідність до критеріїв зближення з ЄС. На це вказує американське видання Politico.

Думка автора може не збігатися з думкою редакції.

Оскільки ЄС збирається опублікувати звіти про прогрес Києва в цьому напрямку у березні, а потім ще раз у жовтні, просування України в галузі верховенства закону відбувається швидше, ніж очікувалося, але це випадок двох кроків уперед і одного (дуже тривожного) кроку назад.

Президент Франції Еммануель Макрон заявив у травні, що Києву, «імовірно, має бути кілька десятиліть» до членства в ЄС, а країни Західної Європи висловлюють постійне занепокоєння відсутністю безпеки, корупцією та вартістю відновлення країни, зруйнованої війною.

У цьому контексті Україна зараз рухається напрочуд швидко. Призначення нового головного прокурора надало імпульсу боротьбі з хабарництвом: у багатьох гучних справах у результаті винесли вироки. Український парламент також ліквідував Київський адміністративний районний суд, сумнозвісний як найкорумпованіший суд в Україні.

З іншого боку, зараз зростає занепокоєння щодо Конституційного суду, з його найвищим юридичним наглядом, який може скасовувати рішення уряду. Нова реформа загрожує політичним втручанням до органу, який фільтруватиме кандидатів у судді. Це може стати серйозною перешкодою по дорозі європейських устремлінь України. І Європейська комісія, і Венеціанська комісія, консультативний орган Ради Європи з конституційного права, вже забили на сполох.

Крок уперед №1

Ліквідація Київського адміністративного районного суду розглядається як один із найпозитивніших кроків у боротьбі з корупцією, але це далося нелегко.

Президент України Володимир Зеленський вніс законопроект про ліквідацію суду у пріоритетному порядку ще у квітні 2021 року. Проте український парламент зробив це лише 13 грудня, через чотири дні після того, як Держдеп США наклав санкції на його голову Павла Вовка за вимагання хабарів в обмін на втручання у судові та інші громадські процеси.

У 2020 році Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оприлюднило так звані «записи Вовка» — прослуховування як суддів Адміністративного суду, так і провідних юристів у зв'язку з кримінальною справою проти Вовка, які виявили велику кількість фальшивих позовів, незаконних постанов та тиск Вовка на суддів та чиновників.

Сам Вовк назвав ліквідацію суду «поспішним рішенням» парламенту, ухваленим під тиском «деяких груп активістів та лобістів». Посол Великобританії Мелінда Сіммонс, навпаки, назвала це «хорошим днем ​​для судової реформи».

Крок уперед №2

Другим великим досягненням стало призначення Олександра Клименка головним прокурором боротьби з корупцією.

У 2021 році відомий Київський адміністративний окружний суд заблокував призначення колишнього оперуповноваженого НАБУ. Клименко прославився тим, що розслідував справу про хабарництво щодо іншого високопосадовця в адміністрації Зеленського: Олега Татарова, заступник голови офісу президента. Хоча Татарову було висунуто звинувачення у хабарництві, його справу було передано із ведення незалежних антикорупційних органів до СБУ. Невдовзі після цього справа затихла.

Татаров публічно пообіцяв довести свою невинність і заявив, що справа проти нього була особистою помстою Артема Ситника, тодішнього голови НАБУ

Лише у липні цього року Клименка було призначено новим головою Спеціальної антикорупційної прокуратури після майже двох років тяганини та величезного тиску з боку міжнародних партнерів.

Великий крок назад

У той же день, коли Україна ліквідувала адміністративний суд, вона припустилася серйозної помилки в реформування свого найважливішого Конституційного суду.

13 грудня український парламент проголосував за закон про реформу Конституційного суду, але спостерігачі вказали на можливість політичного втручання у порядок призначення суддів у новій системі.

Новий порядок передбачає створення консультативної групи із трьох державних чиновників та трьох незалежних експертів з однаковою кількістю голосів при відборі суддів. Вони обирали кандидатів простою більшістю голосів. Рішення групи також не є остаточним, що дозволяє кандидатам, які не пройшли оцінку, як і раніше, балотуватися на місця в Конституційному суді.

19 грудня Венеціанська комісія рекомендувала змінити новий закон і ввести до консультативної групи сьомого члена, щоб надати незалежним експертам право вирішального голосу під час відбору. Вона також рекомендувала зробити рішення консультативної групи обов'язковими, позбавивши кандидатів із негативними оцінками можливості стати суддями Конституційного суду.

Проте лише наступного дня Зеленський, прямуючи з прифронтового міста Бахмута до Вашингтона, підписав законопроект.

Потрібен тиск із-за кордону

Українські групи громадянського суспільства закликали міжнародних партнерів продовжувати чинити тиск на реформу Конституційного суду. При цьому через російське вторгнення деякі іноземні партнери тепер ухиляються від публічної критики Києва, щоб не грати на руку Росії чи критикам України в ЄС.

23 грудня втрутилася Європейська комісія. Ана Пісонеро, прес-секретар з питань розширення ЄС, заявила, що Комісія очікує від української влади повного виконання рекомендацій Венеціанської комісії і стежитиме за процесом.

Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції заявив, що, якщо нічого не змінити, нова процедура відбору дасть ефективний контроль за Конституційним судом адміністрації президента.

Ознакою важливості Конституційного Суду є криза у 2020 році, коли суд визнав деякі частини закону України неконституційними Це рішення відмінило публічний доступ до електронних декларацій про майно, а також кримінальне покарання за брехню в електронній декларації. Ці зміни практично паралізували боротьбу із корупцією в Україні. Рішення суду було розкритиковано Венеціанською комісією та засуджено міжнародною спільнотою.

Завдяки цьому понад тисячу чиновників уникли відповідальності за брехню у деклараціях, і лише зусилля влади та громадськості дозволили нейтралізувати загрозу антикорупційній інфраструктурі. У результаті екс-голова суду втік за кордон.

На питання, чому Зеленський зараз підписав такий спірний закон, голова правління фонду Dejure Foundation Михайло Жернаков сказав, що хоча український уряд багато робить для зближення України з ЄС, в Офісі президента все ще є люди, які опираються змінам.

Громадянське суспільство готується дати відсіч, хоча зараз поле для критики обмежене війною. Жернаков сказав, що існує ризик того, що Росія несправедливо використовуватиме подібну критику на адресу Конституційного суду, щоб представити Україну недемократичною та корумпованою країною.


Підписатися на наші новини в Google News
Підписатися на телеграм-канал Klymenko Time
Підписатися на аналітичний телеграм-канал Klymenko Time


Сподобався матеріал? Поставте йому п'ять зірок. Це важливо задля редакції.

адмін

адмін

Автор

Поділитися публікацією

Додайте Klymenko Time в список ваших джерел

Новини

Думки

свіже Популярне
більше думок Перейти
Facebook Telegram Twitter Viber

Ви можете закрити це вікно та продовжити читання. А можете – підтримати нашу команду невеликим донатом, щоб ми й надалі могли писати та знімати відео про те, що дійсно важливо для нас з вами, разом впливати на рішення влади та суспільства

Стати другом
x
Догори