Україна виборює європейські цінності, але чи зобов'язаний Євросоюз надати їй членство?

Враховуючи, що Україна захищає європейські цінності та безпеку від явного російського вторгнення, чи мають зобов'язання Європейський Союз та НАТО щодо України? З морального погляду відповідь очевидна, оскільки європейські та американські уряди обіцяють підтримку українській державі, надаючи їй фінансову допомогу та надсилаючи зброю. Але практичні відповіді, як завжди, складні та розколюють Європу. Про це пише Нью-Йорк Таймс, додаючи, що всупереч очікуванням, ЄС діяв швидко та злагоджено, надаючи значну військову допомогу та запровадивши відчутні санкції проти Росії.

Але тепер перед ЄС постає складніше питання – як пов'язати в єдине ціле такі країни, як Україна, Молдова та Грузія, з Європою таким чином, щоб це допомогло їм і не створило подальшої загрози безпеці. Журналісти пишуть, що це питання гостро стоятиме на саміті лідерів країн ЄС, і воно стає ще актуальнішим у зв'язку з вимогою України прискорити переговори про вступ до блоку, рішення щодо якого може не бути прийняте до іншої зустрічі наприкінці червня.

«Незважаючи на тиск, який чинить Україна з метою прискорити процес вступу, повноправне членство цієї країни чи інших країн на периферії Європи в НАТО чи Європейському Союзі малоймовірне протягом багатьох років. Але європейські лідери вже почали обговорювати шляхи їхньої повільної інтеграції та захисту», - пишеться у матеріалі.

Президент Франції Еммануель Макрон та прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі останнім часом говорили про створення нової конфедерації з ЄС на противагу старим ідеям про ядро ​​об'єднання та периферії або так звану Європу двох швидкостей, яку нові країни-учасниці відкинули. На їхню думку, це створило б статус другосортного членства.

Проте саме Макрон запропонував більш зрозумілу, хоч і все ще розмиту ідею створення нового договору. «Війна в Україні та законні прагнення її народу, так само як і прагнення Молдови та Грузії щодо приєднання до Євросоюзу заохочує нас переглянути нашу географію та організацію нашого континенту», – сказав президент Франції, виступаючи перед Європарламентом 9 травня.

Макрон запропонував концепцію нового Європейського політичного співтовариства – зовнішнього кола європейських держав, включаючи Україну, Грузію, Молдову та Великобританію, – яке буде пов'язане з Європейським союзом, але не буде його частиною.

Таке широке коло європейських країн дозволило б Брюсселю швидше перевести країни, що межують з Росією, на європейську орбіту, ніж повноцінне членство. Адже набуття членства в ЄС «насправді зайняло б кілька років, якщо не кілька десятиліть». Така «політична спільнота», за словами Макрона, «відкриє демократичним європейським країнам, які вірять у наші основні цінності, новий простір для співпраці у сфері безпеки, енергетики, транспорту, інфраструктурних інвестицій та свободи пересування людей, особливо молоді».

У лютому, через чотири дні після початку російського вторгнення, Україна формально подала заявку на приєднання до ЄС. І у березні лідери союзу «визнали європейські прагнення та європейський вибір України». 8 квітня у Києві президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн передала офіційний опитувальник президенту Володимиру Зеленському, додавши, що в цей момент "ваш шлях до Євросоюзу починається".

Але навіть якщо європейські лідери вирішать розпочати переговори з Україною щодо членства, цей процес буде тривалим, незважаючи на значну підтримку швидкого вступу з боку Польщі та країн Балтії.

«Я не хочу пропонувати українцям якісь ілюзії чи брехню. Ми маємо бути чесними. Якщо хтось скаже, що Україна приєднається до ЄС за 6 місяців, за рік чи два, він бреше. Це, найімовірніше, відбудеться через 15-20 років. Знадобиться багато часу», – сказав французький міністр з питань Європи Клемен Бон.

Австрійський міністр закордонних справ Олександр Шалленберг сказав, що з огляду на всі труднощі Україні потрібно запропонувати інший шлях до її відносин з Брюсселем. Президент Володимир Зеленський гостро відкинув будь-які альтернативні шляхи, окрім прискореного процесу набуття повного членства для України в ЄС.

Проте його вимоги навряд чи будуть задоволені, пишеться в матеріалі. Навіть сам запуск переговорів із Києвом про вступ викликає суперечки, тому що Грузія та Молдова теж подали заявки після початку російської агресії. Крім того, багато інших країн уже давно застрягли у цьому процесі. Туреччина подала заявку на вступ до ЄС ще 1987 року, Північна Македонія – 2004-го, Чорногорія – 2008-го, а Албанія та Сербія – 2009-го. І всі ці країни розпочали процес переговорів. Навіть Боснія та Герцеговина подала заявку, а Косово збирається це зробити.

І все ж з 2013 року не відбувається жодного розширення ЄС, частково через проблеми з інтеграцією бідніших членів ЄС, таких як Румунія та Болгарія, і через те, що критерії для вступу є настільки обтяжливими.

Нинішні 27 країн-членів самі мають досить економічні проблеми, не кажучи вже про спроби утримати Угорщину та Польщу відповідно до європейських цінностей та верховенства закону.

«Такі країни, як Україна, Грузія та Молдова, є крихкими і не скоро набудуть членства в ЄС чи НАТО», - каже Клаудія Майор, аналітик з питань оборони з Німецького інституту міжнародних відносин та безпеки «Якщо бути чесними, ми не маємо для них гарантій безпеки».

За її словами, можна налагодити тісніші відносини з Брюсселем у таких секторальних галузях, як освіта, енергосистеми, торгівля та економіка, у рамках свого роду партнерства нижчі за членство. «Але я не впевнена, що це відлякає Росію»– продовжила вона. «Зрештою, чому Фінляндія та Швеція хочуть у НАТО? Тому що там вони мають Сполучені Штати». За її словами, висновок у тому, що «ядерна перевага та потенціал США забезпечують нам безпеку в Європі».

За словами Джулії де Клерк-Сакс з Німецького фонду Маршалла у Брюсселі, «повільний і громіздкий процес розширення ЄС розчарував багатьох, а Росія та Китай у результаті розширили свій вплив у регіоні».

У матеріалі йдеться, що пропозиції на кшталт озвученого Макроном можуть «допомогти запустити ширшу дискусію» серед лідерів Європи про те, як краще допомогти і захистити країни, які ще не набули членства. Водночас важливо бути досить обережним, щоб такі ідеї були інтерпретовані як полегшена форма розширення ЄС. Тому що так прагнення набути повного членства можуть бути підірвані ще більше. Багато країн уже зараз дуже розчаровані процесом і віддаляються від Європи.

Більш жорсткі погляди на ідею Макрона кажуть, що президент Франції хоче засунути претендентів у певну сіру зону, щоб зберегти французький вплив у Брюсселі.

«Він висуває ідею створення брюссельського лімбу, в якому країни-кандидати страждатимуть до Судного дня. Макрон називає це «Європейським політичним співтовариством», яке доповнить ЄС. Це звучить привабливо і досить розмито, але кінцева мета очевидна», - сказав редактор Neue Zürcher Zeitung Ерік Гуєр.

Директор центру Carnegie Europe Роза Балфор зазначає, що це лише початок дебатів. І не варто очікувати, що буде якийсь чіткий план. За її словами, продовжуються обговорення можливості «інтегрувати ці країни поступово сектор за сектором», включаючи приєднання до єдиного ринку. Однак існують і побоювання, що таке «полегшене членство» підірве потужну силу привабливості членства в ЄС, яка досі змушувала країни проводити реформи, щоб досягти критеріїв союзу.

На думку колишнього посла Франції у США П'єра Вимона, найкращим варіантом було б просто відкрити шлях до Євросоюзу всім країнам-претендентам. Але "реальна проблема", - сказав він, - «полягає в тому, що Європейський Союз із 35 членів не може продовжувати функціонувати в колишньому вигляді, для цього потрібна серйозна інституційна реформа та зміна договору».

«Наразі, сказав він, "ні в кого немає відповіді". Але він попередив, що "ми не можемо нехтувати Росією або забувати про неї - ми робили це протягом багатьох років, і це не призвело до гарного результату». "Нам потрібно відкрито подивитися на це питання, - сказав він, - і запропонувати нові ідеї»», - йдеться у матеріалі.

Раніше ми писали, що Великобританія прагне порушити рівновагу у Європі на тлі війни в Україні. Який таємний план Бориса Джонсона?, А також, що у ЄС стурбовані кількістю зброї в Україні.