Олександр Бочкарьов
07 червня 2021 18:33

Торгівля майбутнім: до чого призведе "велика приватизація" України

Країну фактично розпродають по частинах

Час для читання

Хвилин читання:

14

Торгівля майбутнім: до чого призведе велика приватизація України

Розпродаж ресурсів ніколи не призводив до розвитку держави, навпаки, країна потрапляла у залежність до успішніших “гравців”. В Україні сьогодні назріває щось схоже. З березня Верховна Рада розблокувала "велику приватизацію", а вже з 1 липня заплановано відкриття ринку землі. Головний аргумент прихильників розпродажу – залучення мільярдних інвестицій. Ось тільки не зрозуміло, на які стратегічні цілі мають намір витратити отримані кошти? Зате достеменно відомо, що Україна ставить на кон свої державні інтереси. Чим це ризикує закінчитись, аналізували журналісти Klymenko Time.

Все не продавати. Бувай

На початку 2021 р. уряд розморозив процес так званої великої приватизації, де вартість кожного з підприємств – понад 250 млн. грн. З гігантів на торги буде виставлено: машинобудівний завод "Більшовик", Президент готель, Об'єднана гірничо-хімічна компанія, в якій через судові позови і частої зміни керівництва значилися збитки. Також на черзі - десятки менших підприємств: об'єкти нерухомості, заводи та ін. Від розпродажу найближчими роками планується виручити близько 1 мільярда доларів.

Найбільшої уваги заслуговує ситуація навколо часткової приватизації "напівстратегічних" підприємств, таких як: АТ "Укрзалізниця", АТ "Укрпошта", НАК "Нафтогаз України". законопроект №4020, Який вже прийнятий Верховною Радою в першому читанні, передбачає, що частка держави не повинна бути менше 50% + 1 акція. Що стосується таких життєво важливих для країни інфраструктурних об'єктів як Енергоатом, Укренерго, ДП "Східний ГЗК", ДП "ГарПок", ДСП "Чорнобильська АЕС", КБ "Південне" і інших, то їх пропонується на 100% залишити за державою. Але це поки, оскільки ще недавно передача в приватні руки підприємств була під мораторієм, а тепер в цьому переліку більше 650 найменувань. До того ж ситуація останніх років показала, що законодавство в Україні не працює, а Конституція зневажається. Все йде до того, що в будь-який момент можна буде знову прийняти закон, який передбачає продаж (здачі в лізинг, концесію) компанії стратегічного значення.

Руйнування і нажива

як розповів Klymenko Time економіст і політтехнолог Всеволод Степанюк, приватизація руйнує економіку і негативно відбивається на рівні життя переважної більшості українців. Що, власне, і показала недавня історія України, коли після розпаду СРСР в 1991 р майже всі об'єкти держвласності перейшли в приватні руки. Зажили ми після цього? Ні, не зажили. Але тоді чому влада знову йдуть на приватизацію?

- В Україні йде війна, відносини з сусідами напружені – за таких умов майно в країні не варто нічого, якщо підходити з наукового погляду. Тому поспішна приватизація пов'язана з тим, що це майно, швидше, було комусь обіцяно практично задарма, - каже Всеволод Степанюк. Він також додав, що приватизація таких важливих об'єктів як "Укрзалізниця", умовна "труба", об'єкти енергосистеми призведе до часткової втрати суверенітету.

адвокат Ростислав Кравець вважає, що в умовах приватизації мова йде не про інвестиції, а про спробу знищити виробництво, яке може приносити прибуток і створювати робочі місця. Аргументи прихильників розпродажу, що, мовляв, держвласність морально та фізично застаріла та потребує ефективного приватного власника – не аргумент. По-перше, здебільшого підприємства мають намір доводитися до ручки, а по-друге, де гарантія, що приватники піднімуть продуктивність?

- Подивіться на обленерго, яке передавали в оренду Ринату Ахметову. А "Укртелеком"? Щось на цих підприємствах було зроблено краще? Воно все "померло", - зазначив адвокат.

Показовий приклад з компанією Київенерго, яка на 97% належить олігарху Ахметову "Київенерго" заробляла мільярди гривень за рахунок експлуатації столичних інженерних мереж, фактично нічого в них не вкладаючи. В результаті київська влада розірвала договір з компанією і замість неї створила комунальне підприємство Київтеплоенерго. Протягом 2019 – 2020 років. КП переклало 270 км тепломереж, тоді як "Київенерго" на вильоті своєї діяльності міняло не більше 10 км трубопроводів.

Земля, як камінь спотикання

Логічним продовженням "великої приватизації" є майбутній розпродаж землі. Нагадаємо, що з 1 липня набирає чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення", який дає право вільно купувати і продавати землю. Ростислав Кравець вважає, що основними гравцями тут є "західні партнери", які отримують подвійну вигоду.

- По-перше, наноситься величезний удар по незалежності і стабільності України. По-друге, за безцінь скуповується земля. Раніше за допомогою наших "друзів" було розвалено Сельхозінспекція, здійснює контроль за використання земель, за сівозміною посівними площами. В результаті є можливість нещадно експлуатувати українську землю найближчі 10 років, а далі - хоч пісок, - розповів він.

На цьому етапі першочергове право придбання землі мають громадяни України. При цьому, як стверджує Ростислав Кравець, депутати зі "Слуги народу" та партії "Голос" змогли провести через Верховну Раду законопроект, відповідно до якого громадяни та держава фактично втратили право володіти і вільно розпоряджатися землею. Крім того, дозволена фактично продаж землі іноземцям.

Самі ж українці, відзначає адвокат, від продажу землі нічого не виграють, так як немає таких обсягів землі, які можна розпродати. А тому цей "ресурс" просто забиратимуть. Ось і придумуються законопроекти, в яких будуть переглядатися договору оренди. До цієї ж теми можна віднести і законопроект про консолідації земель, відповідно до якого великі землевласники отримують можливість через суд відбирати сусідні земельні ділянки дачників та фермерів. Їхні власники, звичайно, отримають певну грошову компенсацію, при цьому їх "переселять" на іншу територію.

Є ще один важливий нюанс – грошовий. У селян і фермерів, каже адвокат, немає коштів для викупу землі, при цьому правила встановлені таким чином, щоб звичайні громадяни не змогли б цього зробити.

- Завтра РНБО ухвалить рішення, що кожен фермер є олігархом і йому заборонено купувати землю... Думаю, якщо побачать, що українці якимось чином примудряються отримати землю, її все одно відберуть. Почнуться перевірки, звідки гроші, а якщо гроші будуть легальні, просто не дадуть купувати. розповів він.

Ні землі ні перспектив

Основним аргументом уряду про необхідність продажу землі є майбутній потік інвестицій. Припустимо, так і буде. Але тоді куди будуть спрямовані кошти? Чи будемо ми розвивати медицину, космічну галузь, автомобілебудування або ще що?

- Насправді, влада не має програми використання інвестицій, про які вони розповідають. Не займалися цим питанням і в уряді Гройсмана та Яценюка. Це говорить про те, що влада знає, що гроші не залишаться в Україні, навіть якщо якимось дивом сюди потраплять, – вважає Ростислав Кравець.

Втім, у влади є ще один аргумент, який базується на тому, що з початком розпродажу землі в село прийде інвестор, який і буде піднімати інфраструктуру і "соціалку". З цим категорично не згоден громадський і політичний діяч, правозахисник Володимир Чемерис.

- Великим латифундіям, які прийдуть у село (частково вони вже тут) для вирощування ріпаку, соняшнику та іншого не потрібна велика кількість робочої сили. Оскільки капіталізм – це зменшення витрат, латифундії не вкладатимуть в соціальний і культурний розвиток села, тому що для них насамперед головне - прибуток, - розповів він Klymenko Time.

Підняття села, вважає Володимир Чемерис, має полягати не в продажу землі, а в підтримці і розвитку колективних форм господарювання.

Більшість українців сьогодні розуміють авантюрність земельної реформи. Про це свідчать результати опитування соціологічної групи "Рейтинг", Відповідно до якого 79% опитаних вважають, що в відношенню до земельного питання потрібно проводити референдум, на якому 60% висловилися б проти продажу землі. Нагадаємо, що в листопаді 2019 р президент Володимир Зеленський запевняв, що питання продажу земель сільгосппризначення іноземцям буде винесено на всеукраїнський референдум. Поговорили і на цьому заспокоїлися.

А між тим напруга в суспільстві наростає. Проміжним підсумком став мітинг 3 червня за будівлею Конституційного суду проти продажу землі. Є стійка впевненість, що цим справа не обмежиться.

Мітинг під будівлею Конституційного суду

Всеволод Степанюк вважає, що земля не може бути товаром, так як це життєвий простір. Це все одно, що продати свою квартиру або будинок і залишитися на вулиці.

- В економічній ноті є загальні засади того, що є товаром, а що ні. Те, що людині дано природою, в принципі, не повинно продаватися. Тобто земля, це непоправний ресурс, який не створюється і не виробляється, а тому не є товаром навіть із наукового погляду, - каже експерт.

Але чому, незважаючи на громадський спротив, влада все ж просувають ринок землі? На цей рахунок Всеволод Степанюк пропонує розділяти поняття українського суспільства і держави.

- Держава зараз створена не для того, щоб добре жилося людям, а для того, щоб дерибанити ресурси. Про людей не думають, і тарифна політика - яскраве тому свідчення. Люди тут нікому не потрібні. Потрібні природні, земельні та транзитні ресурси, - резюмував він.

Підсумок. Соціально-економічна ситуація в Україні завжди була далека від ідеальної. Але те, що відбувається сьогодні, особливо підготовка до розпродажу землі, викликає тривогу за завтрашній день. Створюється враження, що країна йде в напрямку тотального розпродажу, підсумком якої стане повна деградація економіки, культури і суспільства.

І громадяни повинні це розуміти. В іншому випадку все буде вирішено без них.

Поділитися публікацією

Додайте Klymenko Time в список ваших джерел

Новини

Думки

свіже Популярне
більше думок Перейти
Facebook Telegram Twitter Viber

Ви можете закрити це вікно та продовжити читання. А можете – підтримати нашу команду невеликим донатом, щоб ми й надалі могли писати та знімати відео про те, що дійсно важливо для нас з вами, разом впливати на рішення влади та суспільства

Стати другом
x
Догори