Замерзнуть чи ні? Навіть якщо Європа переживе цієї зими, то неминуче настане наступна

Що ближче наближається час мінусових температур, то більше звучить дискусій навколо того, чи зможе Європа пережити цю зиму без російського газу. У принципі, західні експерти ще влітку попереджали, що європейцям доведеться не солодко, але тоді в них була ще хоч і слабка, але надія заповнити сховища за рахунок блакитного палива, що йде "Північним потоком", але після підриву газопроводів і ця надія згасла.

Сьогодні глава "Газпрому" Олексій Міллер заявив, що під час зимового піку холодів у Європі можуть замерзнути цілі міста.

"Зима може бути відносно теплою, а ось якийсь один тиждень, або п'ять днів, будуть аномально холодні. За цей короткий проміжок часу, не дай Боже, можна заморозити цілі міста, цілі землі", – вважає Міллер.

Зокрема, він посилається на "дуже песимістичні" прогнози, що свідчать, що в березні 2023 року в європейських сховищах залишиться близько 5% від запасів.

Але навіть якщо врахувати, що голова "Газпрому" особа, так би мовити, зацікавлена ​​у нагнітанні ситуації, то причин не довіряти даним Міжнародного енергетичного агентства в принципі немає. Незважаючи на те, що за їхніми оцінками, ситуація не настільки критична, як каже Міллер, але все одно позитиву в них мало.

Директор МЕА Фатіх Біроль в інтерв'ю французькому виданню La Repubblica сказав, що на накопичених запасах природного газу, якщо не буде форс-мажорів Європа зможе протягнути максимум до лютого-березня 2023 року, а до весни запаси у сховищах взагалі можуть вичерпатися. І тут постає питання, де дістати нові.

"За нашими оцінками, до лютого 2023 року заповненість сховищ знизиться з 90% до 20-25%. І тут постає питання: як діятиме Європа в 2023 році, щоб знову заповнити їх на 80-90% і пережити зиму 2023-2024-го. Цього року сховища поповнилися в тому числі за рахунок російського газу, до того ж Китай – основний імпортер зрідженого газу – закупив у 2022 році менше, ніж очікувалося, тому що його економіка скоротилася, але наступного року вона може відновитися, і Пекін може знову повністю заповнити свої сховища газом. Такий попит може спричинити зростання цін у Європі", – сказав Біроль.

До речі, директор МЕА порівняв нинішню енергетичну кризу з нафтовим шоком 1973 року, яка, власне, і зумовила створення Міжнародного енергетичного агентства.

"Є подібності. Але нинішня криза більша і складна. На кону не тільки нафта, а й газ, а також вироблення електрики. До того ж енергетика і геополітика ще ніколи не були так пов'язані. Це перша по-справжньому глобальна енергетична криза"., - сказав він.

Аналізуючи ситуацію, що склалася The Economist пише, Що прямим наслідком можливих перебоїв з газом та електроенергією в Європі стане тимчасова зупинка енергоємних виробництв - зокрема, хімічних заводів та важкої промисловості. Причому найбільше постраждають країни, де бракує потужностей з імпорту зрідженого природного газу (наприклад, Німеччина), і країни без виходу до моря, які насамперед сильно залежали від постачання газу з Росії (наприклад, Чехія та Словаччина). Великі країни-імпортери електроенергії також можуть опинитися в небезпеці, якщо перебої виплеснуться за межі Європи.

Крім того, в публікації наголошується, що варто очікувати тривалих наслідків, оскільки світові поставки газу будуть обмежені аж до 2024 року, що неминуче призведе до зростання цін. Це вдарить по доходах домогосподарств та знизить попит в економіці. Щоб знизити витрати на енергію підприємства можуть піти на скорочення виробництва — згодом ці рішення поширяться всіма каналами поставок і перекинуться на інші сектори і навіть країни. Наприклад, спад у Німеччині, промисловому центрі Європи, позначиться на її постачальниках у Центральній та Східній Європі, вважає економічне видання.

І лише прихильники зеленої енергетики і бризкають оптимізмом. Чим сильніша енергетична криза на тлі війни, тим сильніше бажання країн — імпортерів вуглеводнів від них відмовитися, запевняють вони.

"Згідно з європейським планом, у перші роки місце російського газу займуть аналогічні поставки з інших країн, а також вугілля і мазут, але до 2030 року частка вуглеводнів і вугілля має скоротитися - за рахунок зростання ринку ВДЕ. Повну відмову від викопних видів палива в Європі намічено на 2050 рік і може коштувати $5,3 трлн. У 2020 році частка відновлюваних джерел енергії в балансі ЄС склала 22%. До 2030 року, згідно з REPowerEU, цей показник зросте до 45%", - заявляють експерти з відновлюваних джерел енергії.

Це, звичайно, все чудово і оптимістично, але як дожити європейським країнам до хоча б 2030 року, та що вже там, просто пережити цю і наступну зиму, - поки не ясно. Хіба що, на цьому самому оптимізмі.

Раніше ми писали про те, що в Україні продовжилися планові віялові та позапланові відключення світла, спричинені російськими обстрілами енергетичної інфраструктури країни А експерти прогнозують, що може бути ще гіршим.

Підписатися на наші новини в Google News
Підписатися на телеграм-канал Klymenko Time
Підписатися на аналітичний телеграм-канал Klymenko Time

Сподобався матеріал? Поставте йому п'ять зірок. Це важливо задля редакції.