Єва Антоненко
08 червня 2022 15:30

Попит на військові облігації рекордно впав: чому так відбувається

Мінфін вважає покупку військових облігацій актом патріотизму, а не способом заробітку.

Час для читання

Хвилин читання:

5

Попит на військові облігації рекордно впав: чому так відбувається

За підсумками торгів 7 червня Міністерство фінансів України змогло продати військові облігації лише на 810 млн гривень, що є рекордно малою сумою. Про це повідомили на офіційній сторінці Мінфіну.

Так, були реалізовані лише гривневі облігації:

  • півторарічні – на загальну суму 12 млн грн. під 11,5% із погашенням 25 жовтня 2023 року;
  • шестимісячні – на 765 млн грн. під 10% із погашенням 11 січня 2023 року;
  • тримісячні – на 33 млн. грн. під 9,5% із погашенням 7 вересня 2022 року.

На попередньому аукціоні, що пройшов 31 травня, Мінфін залучив 3,098 млрд грн. в еквіваленті з такими ставками:

  • гривневі двомісячні облігації під 9,5% у сумі 540 млн грн.;
  • гривневі на тримісячні облігації під 9,5% на 346 млн. грн.;
  • гривневі на шестимісячні облігації під 10% на 1,687 млрд. грн.;
  • гривневі на півторарічні облігації під 11,5% на 61 млн. грн.;
  • доларові річні облігації під 3,7% на суму 15,8 млн. дол., або близько 642 млн. грн.

А на попередньому аукціоні 24 травня військових облігацій продали аж на 12,608 млрд грн. - Тобто попит на них почав дуже падати.

Апелювання до патріотизму

Головною причиною падіння попиту на військові облігації стало небажання Мінфіну реагувати на підвищення НБУ облікової ставки з 10% до 25%, яке мало призвести і до підвищення процентних ставок і на ОВДП. Про те, з якою метою НБУ пішов на такий крок і які будуть наслідки, ми розповідали в нашому матеріалі.

Розміщуючи облігації 7 червня, у Мінфіні зазначили: «Військові облігації – це, насамперед, інструмент підтримки державного бюджету під час повномасштабного вторгнення РФ, а чи не інструмент максимізації доходу від інвестиційної діяльності, тому ставки з військових ОВДП залишаються фіксованими. (…) Кошти від розміщення військових облігацій йдуть на фінансування потреб ЗСУ та підтримку економіки України у воєнний час. Кожна придбана облігація – це патрони української економіки та допомога нашим захисникам».

Іншими словами, Мінфін вважає, що придбання військових облігацій має розглядатись як патріотичний крок, а не спосіб заробити на війні.

Нагадаємо, що за підсумками перших трьох місяців війни продаж військових облігацій увійшла до топ-2 джерел доходу українського бюджету: всього їх реалізували на суму майже 90 млрд гривень

У НБУ могли очікувати підвищення попиту на військові облігації у разі підвищення процентних ставок за ними, і, ймовірно, це стало однією з головних цілей підвищення ставки, адже залучення грошей до бюджету в умовах недостатнього фінансування західних партнерів Зараз для країни дуже важливо.

Попит на військові облігації раніше міг знижуватися через те, що відсоткові ставки не покривали інфляційних ризиків: за підсумками травня інфляція становила 17%, За підсумками року її прогнозують на рівні мінімум 20%, а максимальна ставка за облігаціями – 11,5%. Тобто купувати їх інвесторам не просто не вигідно, а навіть збитково.

З іншого боку, позицію Мінфіну можна зрозуміти: підвищення ставок по облігаціях підвищить і зобов'язання держави перед їх покупцями – і в результаті можна отримати боргову «снігову кулю», впоратися з якою з часом все складніше і, ймовірно, доведеться знову вдатися до « друку грошей».

Також ми писали про те, що в умовах війни лише третина українців працює і зарплати впали майже у всіх галузях, і розповідали, що на тлі війни економіка України може впасти майже на 50%.


Сподобався матеріал? Поставте йому п'ять зірок. Це важливо задля редакції.

Поділитися публікацією

Додайте Klymenko Time в список ваших джерел

Новини

Думки

свіже Популярне
більше думок Перейти
Facebook Telegram Twitter Viber

Ви можете закрити це вікно та продовжити читання. А можете – підтримати нашу команду невеликим донатом, щоб ми й надалі могли писати та знімати відео про те, що дійсно важливо для нас з вами, разом впливати на рішення влади та суспільства

Стати другом
x
Догори