Сергій Шилов
15 лютого 2022 21:00
Рубрики: Досьє Новини

Сергій Шкарлет: чому «соросята» не люблять міністра освіти України?

Під крики виведених на вулиці студентів триває запекла боротьба двох систем

Час для читання

Хвилин читання:

22

Сергій Шкарлет: чому «соросята» не люблять міністра освіти України?

Українська політика починається не у стінах Верховної Ради та не в студіях телевізійних ток-шоу, а у шкільних класах та університетських аудиторіях. Саме там формується світогляд і симпатії юних українців, які потім поповнюють ряди виборців, активістів, управлінців і політиків. Тому той, хто сьогодні контролює освіту, завтра контролюватиме суспільство, владу, країну.

Це ще на початку 90-х добре розуміли і вітчизняні націонал-патріоти, і американський «філантроп» Джордж Сорос, що вже тоді стали союзниками. Так, український фонд «Відродження», який є основною українською філією соросівського «Відкритого товариства», було відкрито спільно з «Просвітою» та справлялося за участю представників західної діаспори. А найбільшою опікою фонду спочатку користувалася Києво-Могилянська академія, яка стала їх першим та головним спільним проектом «істинно українського вишу західного рівня». Втім, Сороса навряд чи цікавило «національне відродження», адже у різних країнах він за ситуації ставив то на правих, то на лібералів. Його метою було вирощування покоління «соросят», які поступово прибирали б до своїх рук економіку, громадську сферу та законодавство України. А своїм союзникам він залишив для обробітку ниву національної ідеї.

Цей симбіоз націонал-патріотів та «соросят» спочатку брав під свій контроль окремі навчальні заклади, а вже після першого Майдану став підминати під себе всю систему освіти загалом. Вважаючи її своєю вотчиною (на кшталт «рухівського» МЗС), він завзято захищав її від «чужинців» і в багнети зустрічав усіх міністрів освіти не зі свого середовища. Усі пам'ятають особливу ненависть правої та прозахідної опозиції до Дмитру Табачнику, який очолював Міністерство освіти і науки у 2010-2014 р.р.! Його звинувачували в «україножерстві», «розвалі європейської освіти», корупції та, найголовніше, у тому, що він був соратником Кучми та Януковича та противником т.зв. "помаранчевих". А в наш час спільне невдоволення «соросят» фракцій «Слуги народу» та «Голосу», що підтримуються «порохоботами» та вуличною масовкою "Нацкорпусу", відчуває на собі нинішній глава Міносвіти Сергій Шкарлет. Провину йому, першим пунктом, ставили його колишнє членство в Партії Регіонів.

Син конструктора

Сергій Миколайович Шкарлет народився 19 жовтня 1972 року в Коканді (Узбекистан), у сім'ї інженера-конструктора Миколи Івановича Шкарлета. Його батько, після закінчення Новосибірського університету, кілька років пропрацював у цій південній республіці за розподілом, де й одружився. Мама Шкарлета теж уроджена «узбечка»: її батьки були евакуйовані Середню Азію ще під час війни, а потім там і залишилися жити. 1976-го родина Шкарлетів переїхала в Україну, до Ніжина, де Микола Іванович став працювати на НВК «Прогрес», над системами авіаційного наведення та високоточними боєприпасами (ПЗРК «Голка», снаряди «Краснопіль» та «Квітник»).

Сергій Шкарлет: чому «соросята» не люблять міністра освіти України? - фото 1

Продукція НВК "Прогрес"

У 90-х він став генеральним конструктором створеного при цьому підприємстві ПКБ «Точність», яке увійшло до складу однойменної російсько-українсько-білоруської транснаціональної промислово-фінансової групи (розпалася 2014-го). У пресі Миколи Шкарлета згадували дуже рідко, але з великою повагою, як професіонала, а ось син про нього взагалі ніколи нічого не розповідав. Втім, міністр освіти завжди був небагатослівним і про себе.

1989-го Сергій Шкарлет із золотою медаллю закінчив середню школу №15 («прогресівську», побудовану в мікрорайоні для сімей працівників підприємства) та вступив до Київського політехнічного інституту, на спеціальність «математичне забезпечення системи автоматизації». Закінчивши його в березні 1995 року з дипломом інженера-математика, він прийшов працювати до батька в НВК «Прогрес». Але продовжувача династії творців високоточної зброї з нього не вийшло, і вже за кілька місяців він вирушив до обласного центру.

Його інститути

У Чернігові Шкарлет вступив до Фінансово-економічного інституту, на спеціальність «облік та аудит». У його біографії стверджується, що цей ВНЗ було відкрито за Чернігівського технологічного інституту (з 1999-го державний університет, ЧДТУ). Проте на той момент технологічний мав власну кафедру обліку та аудиту. А ось згаданий навчальний заклад був приватним вузом і називався Український фінансово-економічний інститут (УЕФД), чия чернігівська філія прописана за адресою, де знаходиться готель «Профспілковий». Якось це все дивно! До 1991-го Чернігівський технологічний називався філією КПІ, тож мимоволі виникає питання, а чи в Києві Шкарлет отримував свою першу вищу освіту?

Але інститутська кар'єра Сергія Шкарлета взагалі досить «хитромудра». Здобувши у 1996-му другу вищу освіту в УЕФІ, він одразу ж влаштувався аспірантом на кафедрі економетрії, обліку та аудиту Чернігівського технологічного, і того ж року став там викладачем, а з 1998 по 2001 старшим викладачем. Паралельно, з 1997 по 2000 рік він навчався на аспірантурі Міжнародного науково-технічного університету – мабуть заочно, оскільки цей приватний вищий навчальний заклад знаходиться в Києві. Втім, у Чернігові тоді могла працювати його філія, яка з 1999 року трансформувалася в Чернігівський інститут інформації, бізнесу та права (ЧІІБіП), в якій Шкарлет відразу ж отримав посаду проректора з навчально-виховної роботи.

Роботу в ЧДТУ він не кидав, роздвоюючись таким чином між двома вузами. 2000-го він захистив в університеті дисертацію на тему «Економічне управління інноваційною підприємницькою діяльністю в галузі створення програмного забезпечення».

2001-го Сергій Шкарлет піднявся на посаді, причому одразу в обох вишах. У ЧДТУ він став доцентом своєї кафедри економетрії, обліку та аудиту. Непогане досягнення для 29-річної кандидати наук, але в ЧІІБіП Шкарлет просунувся ще далі – він став його ректором, а за фактом ще й наймолодшим ректором країни! І ось так, поєднуючи дві посади, Сергій Шкарлет очолював ЧІІБіП до 2010 року. Потім у кріслі ректора його змінила власна дружина Тетяна Бобришева-Шкарлет. А після того, як у 2019 році вона тяжко захворіла (померла влітку 2020-го), ректором ЧІІБіП став… її 27-річний син Євген Бобришев (судячи з інформації ЗМІ, син від першого шлюбу), таким чином, що побив рекорд вітчима за віком керівника інституту.

Сергій Шкарлет: чому «соросята» не люблять міністра освіти України? - фото 2 Сергій Шкарлет: чому «соросята» не люблять міністра освіти України? - фото 3

Не дивно, що в народі ЧІІБіП називали «приватною лавочкою» та «вотчиною» Шкарлета та Бобришевих. Чи приклав до цього руку генеральний конструктор Микола Шкарлет, невідомо. Проте його син Сергій Шкарлет не приховував іншого – що його дружина, з якою він познайомився у ЧДТУ (вона там теж викладала), була дочкою першого проректора університету Олега Бобришева. Тому можливо, що відкрити та очолити ЧІІБіП йому допоміг тесть. І вже напевно він допоміг зятю і з дисертаціями (у 2008-му Сергій Шкарлет захистив докторську економіку), і з успішною кар'єрою – вершиною якої стало його призначення у 2010 році ректором Чернігівського державного технологічного університету. Таким чином, 38-річний Сергій Шкарлет став ще й наймолодшим ректором державного вишу України. Ну а 2020-го він піднявся ще вище.

У чому його звинувачували?

«Політичні орієнтири я обрав ще 2004 року. На президентських виборах підтримував Віктора Януковича. Не змінив своїх переконань навіть тоді, коли довелося відчути певний тиск тодішньої правлячої партії, яка наполегливо пропонувала отримати її партквиток. Я повністю поділяю погляди та принципи Партії регіонів. Упевнений, разом із Президентом ми вибудуємо міцну вертикаль влади, яка займатиметься справою та досягне значних результатів.».

Це інтерв'ю Сергія Шкарлета було опубліковано у 2010 році, незабаром після того, як він став ректором ЧДТУ. Через багато років він виправдовуватиметься за це інтерв'ю: «Повірте, я його реально не читав, і точно не міг такого сказати!», але йому не повірять. І хоча не було абсолютно нічого поганого і тим більше злочинного в тому, щоб підтримувати законного кандидата та всенародного обраного президента, ті, хто скидав Януковича 2014-го, вважали інакше. Для цих людей будь-хто, хто колись був членом ПР, автоматично є «ворогом України». А Шкарлет не просто там був: у 2010-му він балотувався і був обраний як кандидат від ПР у Чернігівській обласній раді. А ще 2012-го він отримав з рук Табачника звання «Заслужений діяч науки та техніки України». У чому, знову ж таки, не було нічого особливого: міністр освіти нагородив ректора державного вишу – і що?

Сергій Шкарлет: чому «соросята» не люблять міністра освіти України? - фото 4

Так само безпідставними виглядають звинувачення Шкарлета в «антимайданних репресіях». Йому намагалися поставити у провину, що він забороняв студентам ЧДТУ брати участь у Майдані «під страхом репресій», тобто винятки із вишу за тривалі прогули. Ну, а найгучнішим і найжорсткішим політичним звинуваченням було твердження, що Шкарлет нібито змусив зняти з фасаду гуртожитку вишу український прапор. Але коли було опубліковано фото того «прапора», багато чого прояснилося: деякі студенти використовували державний прапор як полотнище і намалювали на ньому транспарант на підтримку Майдану. А ось це, згідно із законом (стаття 338-3), вже було... наругою над державним символом!

Сергій Шкарлет: чому «соросята» не люблять міністра освіти України? - фото 5

Зовсім інша справа – численні звинувачення Сергія Шкарлета у плагіаті, підкріплені конкретними доказами. Зокрема було встановлено, що у своїй роботі «Фінансові інструменти державної політики економічного розвитку в Україні» він передрукував цілі абзаци та таблиці із статті Тетяни Бугай «Методичні підходи до оцінки ефективності бюджетного процесу в Україні». Також Шкарлет повністю «запозичив» статтю Л. Ладонько разом із назвою та видав її за свою монографію «Побудова моделей структурного типу з метою ідентифікації вимірювань інформаційного потенціалу». Подальші дослідження наукових праць Шкарлета виявили ще, як мінімум, два грубі плагіати - цілими сторінками!

Плагіат – це вже досить серйозне звинувачення, хоча теж не злочин (якщо немає факту шахрайства чи позову щодо порушення авторських прав). Але бентежить у цьому те, що будь-який ректор має можливість найняти собі з-поміж студентів «літературних негрів», які б зробили якісний рерайт зі 100% унікальністю з будь-якої чужої статті. А ще, що цю «антиплагіатську» компанію організувало Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти під керівництвом Сергія Квіта (про нього нижче), який є непримиренним ворогом Шкарлета. Тому виникає припущення, що у цій справі також не все так очевидно. До того ж у квітні 2021 року Окружний Адміністративний суд Києва ухвалив, що дії Нацагенства були незаконними

Ну і, нарешті, у лютому 2020 року ЧДТУ придбав за півтора мільйона гривень службовий автомобіль «Volkswagen Amaroc Volcano», яким користувався Сергій Шкарлет – у чому його пізніше звинуватила Ганна Новосад. Звинувачення було досить дивним, оскільки службові машини купуються зазвичай для потреб керівництва установ та підприємств. Тому Новосад довелося додати, що машину купили за гроші, які нібито призначалися для виплат премій викладацькому складу.

Ціна міністерського крісла

Уряд Олексія Гончарука був «соросівським» за всю історію України, не менше третини його міністрів вийшли з тих чи інших структур, створених та фінансованих західними фондами та інститутами. А тодішній міністр освіти та науки Ганна Новосад взагалі була «патентованим соросенком», оскільки свого часу була стипендіатською «Відкритого товариства». Але, судячи з того, що міністр робила по 10 помилок в одному повідомленні, якість соросівської освіти залишала робити найкращого!

Втім, її попередники були такими самими. Так, Лілія Гриневич, яка очолювала міністерство у 2016-2019, розпочинала свою кар'єру у Львові з посади заступника директора з «національного виховання», а перебравшись до Києва до «нульових», чотири роки працювала директором центру при фонді «Відродження». До речі, у Гриневич також виявили плагіат у її наукових працях! А Сергій Квіт (2014-2016) отримав міністерську посаду одразу ж після Майдану як президент Києво-Могилянської академії та радикальний супротивник колишнього міністра Табачника. Перед цим він лише кілька років займався тим, що піднімав своїх студентів на боротьбу з «антиукраїнським режимом».

Сергій Шкарлет: чому «соросята» не люблять міністра освіти України? - фото 6

Сергій Квіт

Після Новосаду в.о. міністра освіти спочатку поставили її заступника Юрія Полюховича, але той просто ніякий. Потім іншого заступника, Любомира Мандзія (померла у листопаді 2021), колишнього доцента кафедри політології Львівського університету ім. Франка та колишнього директора Департаменту освіти та науки Львівської ОДА (2016-2019). Здавалося, це ідеальний кадр! Але, мабуть, у боротьбі за посаду міністра освіти «соросята» та націонал-патріоти почали штовхати один одного ліктями, чим і скористалася третя сторона, яка запропонувала Шмигалю та Зеленському «незалежного» кандидата, яким був ректор ЧДТУ Сергій Шкарлет.

Що за третій бік? Першим лобістом Шкарлета став нардеп від «Слуги народу» Валерій Зуб, який давно й добре знає його як доцент кафедри оздоровлення та реабілітації ЧДТУ. Це він проштовхував кандидатуру Шкарлета у команді Зеленського. Потім Шкарлета підтримали ректори українських вишів, ще не взятих під контроль «соросівською братією» та титульними націонал-патріотами. Це відіграло важливу роль у ситуації 2020 року, коли президент лише розігнав уряд «соросят» Гончарука та вступив у політичне протистояння із правими. Тому і Шмигалю, і Зеленському кандидатура Шкарлета цілком підходила. Нарешті, два інших кандидати, які розглядалися Зеленським - голова парламентського Комітету з освіти та науки Сергій Бабак та керівник Апарату Офісу президента Олексій Дніпров, відмовилися від посади на користь Шкарлета. Певне, добре розуміючи, яку атаку доведеться витримати новому міністру.

Про запеклість боротьби красномовно свідчило те, що спочатку Шкарлета ввели до Міносвіти як в.о. міністра (25 червня 2020 року). А ось на його затвердження парламентом знадобилося майже півроку, бо проти Шкарлета були всі прозахідні депутати Ради, наче їх об'єднала якась координуюча сила. У результаті голосування 17 грудня 2020 року набрало 226 голосів: «Голос», «Євросолідарність» і «Батьківщина» не дали жодного, зі «слуг народу» Шкарлета підтримав лише 171 депутат, решта голосів наскребли у ОПЗЖ, «За майбутнє» , «Довіри» та позафракційних. Причому буквально одразу ж фракції ЄС та «Голосу» заявили, що голосування було сфальсифіковано «кнопкодавцями», подавши заяви до Генпрокуратури та Конституційного суду. А на вулиці вирувала протестуюча проти Шкарлета масовка з активістів «Нацкорпусу» та студентів «Могилянки».

Всі вони кричали, що Шкарлет зверне якісь важливі реформи освіти, повернувши його в «похмуре минуле», що він виключить з підручників історії героїзацію Майдану, прибере з освітньої програми порошенківський культ «армії, мови, вірі», поставить під сумнів євроатлантичну інтеграцію України та і т.д. Можливо, це дійсно дуже хвилювало організаторів антишкарлетівської компанії, бо після того, як він пообіцяв нічого цього не робити і продовжувати «реформи», а також не зазіхати на «суверенітет» вузів, які є форпостами «соросят» та націонал-патріотів, вони начебто домовилися з ним про перемир'я. Тобто хоч вони й не змирилися з його призначенням, але спроби скинути міністра тимчасово припинилися. Однак на початку лютого 2022-го вони відновилися з ще більшим азартом!

Сергій Шкарлет: чому «соросята» не люблять міністра освіти України? - фото 7

Їхнім «застрельником» традиційно виступила Києво-Могилянська академія, яка вивісила величезний плакат «Шкарлета виправить Могила», а призвідником смути знову став Сергій Квіт. Причиною стали вибори президента КМА, що проводилися вже вп'яте з 2019 року. Цього разу на них зіткнулися Сергій Квіт, який прагне повернути собі Академію, і нинішній в.о. президента вузу Олександра Гуменна, яка підтримується Шкарлетом і виступає проти використання студентів у різноманітних протестах. Вибори пройшли 2 лютого, Квіт набрав 52% і начебто переміг, але Шкарлет заявив, що їх сфальшували (вкрали урну з бюлетенями) і призначив нові перевибори. У відповідь Квіт відразу підняв «Могилянку» на протести, негайно підтримані «соросятами» та націонал-патріотами. І хоча Шкарлет уже відкликав своє розпорядження про перевибори, організатори протестів тепер мають намір вимагати його відставки.


Сподобався матеріал? Поставте йому 5 зірок. Це важливо для автора.

Поділитися публікацією

Додайте Klymenko Time в список ваших джерел

Новини

Думки

свіже Популярне
ЄС слід добре подумати про те, коли прийняти Україну до своїх лав
Затягування війни може призвести до послаблення підтримки України
Завдання Заходу в Україні зрозуміле, але можуть завадити суспільні настрої: чи варто задуматися про мирний договір?
Лідери країн ЄС непублічно переконують Зеленського розпочати переговори з Путіним
Заморожений конфлікт: війна в Україні може затягнутися на 10 років чи більше
Перемога військовим шляхом є малоймовірною? В інтересах України та Заходу швидше завершити війну
Як вторгнення в Україну започаткувало нову холодну війну і чому нас може очікувати ще одна війна?
США постачають зброю Україні, демонструючи свій егоїстичний зовнішньополітичний курс
Політика Заходу посилює війну в Україні. Країни говорять про «єдність», але це лише гучні слова?
більше думок Перейти
Facebook Telegram Twitter Viber

Ви можете закрити це вікно та продовжити читання. А можете – підтримати нашу команду невеликим донатом, щоб ми й надалі могли писати та знімати відео про те, що дійсно важливо для нас з вами, разом впливати на рішення влади та суспільства

Стати другом
x
Догори