Рішення щодо Бахмута прийнято: ким, яке, і що буде далі?

Саме про це повідомляється на офіційному сайті президента України, але з одним характерним нюансом. Згідно з опублікованим текстом, Зеленський про доцільність оборони Бахмута питання поставив генералам Залужному и Сирському, і ті вже відповіли, що операцію необхідно продовжувати.

У Мережі гуляє багато історій про розбіжності між головнокомандувачем ЗСУ Залужним та президентом Зеленським. При цьому йдеться не про конфлікт взагалі, а конкретно про діаметрально протилежних позиціях Генштабу ЗСУ та Офісу з Бахмута. Якщо узагальнити всі ці чутки, то Залужний вже кілька тижнів наполягає на виведенні підрозділів із Бахмута на нові підготовлені рубежі оборони, а в ВП наполягають на продовженні оборони міста через його медійно-репутаційну важливість.

І про цей конфлікт пишуть далеко не лише напіванонімні Тg-канали, а й цілком респектабельні західні ЗМІ. Лише напередодні з подібним матеріалом вийшов, наприклад, німецький Bild. Раніше про різні позиції щодо Бахмута Залужного та Зеленського писали американські The New York Times та The Wall Street Journal, а також іспанська Pais. У ВП, зрозуміло, наявність такого конфлікту постійно спростовують, але ті ж західні журналісти думають інакше.

Тепер до самого Бахмута. Ми зовсім недавно писали розбір щодо ситуації у цьому місті, та за загальними позиціями ЗСУ, які за фактом потрапили до оперативного оточення. За останні кілька діб командуванню ВСУ вдалося стабілізувати становище, принаймні, вузьке шийка, яким зараз проходить повідомлення між «великою землею» і Бахмутом, так і не закрилося. Це безперечно плюс. Інша річ, що й покращень для української армії за цей час теж жодних не сталося. Підрозділам, як і раніше, необхідно тримати оборону з трьох сторін, повноцінна комунікація з містом все також неможлива і здійснюється тільки вночі, ну, і про втрати офіційно ніхто не говорить, але вони за визначенням значні.

І тоді ми поставили питання, яке ставлять і самі військові: а навіщо все це відбувається? Одна річ, якщо ЗСУ відтягують спеціально на Бахмут величезні ресурси противника і водночас готують десь в іншому місці масштабний наступ, який зможе стратегічно змінити ситуацію на фронті. Повторимо, це одна справа, і тоді всі витрати, включаючи безліч загиблих та поранених, можна буде пояснити. І зовсім інше, коли в Бахмуті витрачаються величезні резерви ЗСУ, і за цим буде - нічого. Це зовсім два різні сценарії, за якими і військові, і цивільні точно ставитимуть запитання.

І ось тепер з'являється це повідомлення з Офісу, що оборона Бахмута буде продовжено. І ми звернемо увагу одразу на кілька ключових моментів.

Перший. Якщо вивчити побіжно чи навпаки докладно (ось як будь-кому) офіційний сайт президента України, там більше не буде повідомлень, де озвучуються військові плани оперативного характеру. Ми принаймні не зустрічали матеріалів, де обговорюється доцільність наступальних дій у напрямку на Кремінну чи узгодження висадки українського десанту на Кінбурнський півострів. Тобто саме собою зміст цього тексту на сайті президента вже унікально.

Друге. Дуже дивовижна подання матеріалу. Цитуємо:

«Оцінюючи хід оборонної операції, президент поставив питання Головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному та командувачу оперативно-стратегічного угрупування військ «Хортиця» Олександра Сирського щодо подальших дій на Бахмутському напрямку. Вони висловилися за продовження оборонної операції та подальше посилення наших позицій у Бахмуті».

Тут, власне, і розжовувати нічого не треба. З цих двох пропозицій виходить, що саме Залужний на пару із Сирським ухвалили рішення продовжувати обороняти Бахмут, а президент лише про це запитав. При цьому не позначається персональна думка щодо цього принципового питання самого Зеленського. Тому, якщо піде щось зовсім не так, – наприклад, місто з гарнізоном ЗСУ виявляться в оточенні, або після Бахмута так і не буде чогось значущого, а головне, успішного на фронті – то всі питання, виходячи з формулювань на сайті , слід ставити генералам.

Третє. Від самого Залужного коментарів з цієї історії досі нема. Зрозуміло, що тепер він навряд чи зможе сказати, що має «особливу думку» щодо Бахмута. Але все ж таки Залужний іноді пише якісь пости в соцмережах і роздає інтерв'ю західним ЗМІ, де міг би, наприклад, описати в загальних рисах, чому ЗСУ так необхідно закидати ресурси для оборони півоточеного міста. Але цього немає. Є тільки мовчання Залужного Бахмутом, що в даному випадку можна розглядати дуже багатозначно.

Отже, які висновки ми можемо зробити. Теоретично вся ця історія може бути інформаційним прикриттям справжніх намірів ЗСУ. Наприклад, український гарнізон насправді може в цей час виводитися з Бахмута. Або Офіс і Генштаб паралельно готують потужний наступ десь на іншій ділянці фронту.

Але це все дуже теоретичні міркування, які не дуже стикуються з дійсністю. Те ж велике наступ на якомусь іншому ділянці фронту, коли сьогодні по всьому півдні країни тотальна бездоріжжя, об'єктивно неможливо провести.

Ситуація у Бахмуті для ЗСУ не просто загрозлива, а критична. Там точаться міські бої, до 40% міста під контролем супротивника. Вивести звідти техніку, як і повноцінно завозити БК, наразі проблематично. Удари по флангах, зокрема на південному фасі фронту від Бахмута, з метою розблокувати трасу Н-32, суттєвого результату не дали. Тому як би бій за Бахмут не завершився, питання до тих, хто приймав рішення, будуть. І ось ця вся історія з «питанням Зеленського до Залужного» за доцільністю продовжувати оборону Бахмута – це класична історія з пошуком відповідального за прийняте рішення.

А ось Залужний, повторимо, продовжує зберігати опортуністичне мовчання.