Микита Трачук
01 грудня 2021 10:30

Референдум про незалежність через 30 років. Чітка мета чи подальший напіврозпад?

30 років тому Україна проголосувала за вихід із СРСР.

Микита Трачук
Час для читання

Хвилин читання:

6

Референдум про незалежність через 30 років. Чітка мета чи подальший напіврозпад?

Сьогодні Україна згадує історичну дату: рівно 30 років тому відбувся всеукраїнський референдум, на якому 86% українців проголосували за незалежність країни та відокремлення від СРСР. Автор Klymenko Time, політолог УІП Микита Трачук міркує про ті події з погляду сучасності.

Думка автора може не збігатися з думкою редакції.

Сьогодні країна наголошує на історичній даті. Рівно 30 років тому, цього дня, 1 грудня 1991 року, відбувся референдум на підтвердження Акту про проголошення незалежності, який мав місце чотирма місяцями раніше, 24 серпня 1991 року. За підсумками незалежності проголосували 90% українців.

Якщо проводити електоральний аналіз та дивитися по регіонах, то абсолютна більшість за відокремлення від СРСР та власний шлях проголосувало скрізь. Є не особливо важливий, але показовий момент із найзахіднішими та найсхіднішими областями: якщо в першу кількість противників незалежності знаходилося на рівні статистичної похибки, то в Донбасі та Харкові таких вже тоді налічувалося по 10-15%. Проте жодної ролі у подіях вони вже не грали. Єдиний виняток – Крим: там проти незалежності проголосувало 42% місцевих жителів. Однак навіть на півострові 54% все одно були "за".

Деякі з тих, хто застали ті події, згадують, що їх, мовляв, обдурили, що насправді питання стояло інакше і єдина радянська держава мала за підсумками зберегтися, просто реорганізувавшись. Однак це не так: мається на увазі, ймовірно, всесоюзний референдум про збереження СРСР, який пройшов 17 березня того ж року. Тоді справді голосували за "суверенну Україну", але у складі якоїсь химери "радянських суверенних держав". Але 1 грудня питання ставилося вже рубом: ви за незалежну Україну чи ні. 86% проголосували "за". Питання було вирішено однозначно і без будь-яких трактувань.

В принципі, немає сенсу обговорювати альтернативні версії тих подій. Історія не знає умовного способу, а Союз було не врятувати, навіть якби кожен із понад 50 мільйонів українців, від малого до великого, тоді віддав би голос проти незалежності. СРСР вже перебував на фінішній стадії свого розпаду, щось зробити було неможливо. Інше питання — на що очікували люди, які голосували за окрему країну.

Адже чекали вони зовсім іншого. Країна, хоч і знаходилася, з одного боку, в найсерйознішій кризі, з іншого боку мала величезний промисловий потенціал, 50+ мільйонів населення, ядерну зброю, найбільшу армію (в 4 рази більшу за нинішню), безліч ресурсів, etc. Згадати хоча б "рухівські" листівки, які переконували, що за 5 років ми будемо "другою Францією". За підсумком, через 30 років нам необхідно 20 років, щоб наздогнати рівень хоча б 2013 року, і 50 років, щоб наздогнати нинішню Польщу. В українській мові є прислів'я — "не так сталося, як гадалося".

Переконаний, що немає сенсу навіть припускати, скільки людей проголосували б проти незалежності, якби знали, якою держава буде через 30 років. У будь-якому випадку, це нічого не змінило б. Проблема тут в іншому: три десятиліття тому незалежність впала на нас з неба, і навіть якби всі різко виступили проти, вона все одно з'явилася б. Питання в тому, що як тоді, так і зараз влада та еліти зовсім не уявляють, що з нею робити і в якому напрямку рухатись. Тому ми маємо політику суцільної імітації, коли всі нові правителі намагаються щось робити за формою, нічого не роблячи і не змінюючи по суті, використовуючи державу виключно як метод власного збагачення.

І поки як народ, так і його влада не усвідомлює, навіщо їм взагалі потрібна держава, що таке суверенітет у прийнятті рішень і що таке справжня незалежність — доти ми приречені сяяти в стані "ні туди, ні сюди" з внутрішнім розколом. , нерозв'язним військовим конфліктом та перманентною суспільно-політичною та економічною кризою як формою державного устрою.

Або чітка мета, якої немає (перехід від "шляху до комунізму" на "шлях до Європи" з таким же успіхом я такою метою не вважаю) і робота над її досягненням, або животіння і подальший напіврозпад. Альтернативи тут, на жаль, не дано.

Референдум про незалежність через 30 років. Чітка мета чи подальший напіврозпад? - фото 1 Референдум про незалежність через 30 років. Чітка мета чи подальший напіврозпад? - фото 2

Поділитися публікацією

Додайте Klymenko Time в список ваших джерел

Новини

Думки
свіже Популярне
більше думок Перейти
Facebook Telegram Твіттер Viber

Ви можете закрити це вікно та продовжити читання. А можете – підтримати нашу команду невеликим донатом, щоб ми й надалі могли писати та знімати відео про те, що дійсно важливо для нас з вами, разом впливати на рішення влади та суспільства

Стати другом
x
Догори