Останнє китайське попередження: що запропонував Пекін

Китай озвучив свій голосно анонсований мирний план щодо України, Що складається з 12 пунктів. Важко назвати цей план дуже конкретним, а тим більше реалістично здійсненним для України та Заходу. Тому з дуже великою часткою ймовірності його відкинуть, хоча, швидше за все, Україна це зробить поки що м'яко, щоб не викликати різкої реакції з боку Пекіна. На Заході найбільше побоюються військових поставок Росії із боку КНР.

Розберемо китайські ініціативи щодо пунктів:

Пункт 1. Повага суверенітету всіх країн.

Мабуть, цей пункт найбільше сподобався Києву. Тут і посилання Статут ООН, і згадка територіальної цілісності. Але все ж таки тут немає ключового моменту, який Офісом і колективним Заходом поставлено під №1 у всій війні – виведення російських військ з території України. У китайському плані про це немає ні слова ні в першому, ні в усіх інших пунктах. До того ж, якщо посилатися лише на Статут ООН, то спливає маса подібних безглуздостей у всьому світі – Тайвань тоді треба передавати Китаю, Косово повертати Сербії, Ізраїлю виводити свою армію з Голанських висот, а Туреччини – з Північного Кіпру. І ще один нюанс із територіальною цілісністю – Росія і так уже оголосила приєднання нових 4 регіонів України, а тому точно Кремль, у разі навіть опереткових переговорів, цим апелюватиме.

Пункт 2. Відкидання мислень холодної війни.

Тут Пекін розмірковує про принципи безпеки та практично повністю повторюють базові наративи Кремля напередодні війни 2022 року.

«Не допускаються спроби забезпечувати власну безпеку на шкоду безпеці інших країн".

Ще й критикується розширення військових блоків. Якщо читати між рядками, то Захід повинен гарантувати Росії не вступ України до НАТО.

Пункт 3. Повний припинення вогню.

«У війнах не буває переможців», – розмірковують у Пекіні, що дещо спірно. А далі закликають до прямого діалогу між Москвою та Києвом, а також припинення вогню між сторонами. З огляду на те, що ніде немає призову про відведення російської армії з України, припинити вогонь зараз – це зафіксувати кордон поточною лінією фронту. Для Києва це неприйнятно, як і для Вашингтона. Отже, цей пункт нездійсненний на даному треку протистояння навіть теоретично.

Пункт 4. Запуск мирних переговорів.

Міжнародна спільнота має сприяти політичному врегулюванню конфлікту, а Китай готовий запропонувати для цього свій майданчик. Знову пункт нездійсненний у принципі. Важко уявити картину, коли США, виступаючи головними фінансистами України у цій війні, раптом припускають, що їхній перший чи другий за важливістю геополітичний противник стає переговорним майданчиком для мирного врегулювання. Загалом, ця пропозиція всерйоз точно розглядатися не буде, Так само як і передумов для самих мирних переговорів ніяких немає.

Пункт 5. Ліквідація гуманітарного кризи.

Стандартно співчутливий пункт про допомогу мирним людям, створення гуманітарних коридорів та в цілому, перемогу добра над злом. Слово «гуманітарний» на пункт із шести невеликих речень тут зустрічається 9 разів. Можна було написати і 18 разів, але якщо немає взаємної політичної волі до вирішення війни шляхом мирних переговорів – а такої взаємної волі немає – то й користі в подібних гуманних пропозиціях теж немає ніякого.

Пункт 6. О захисту мирного населення та полонених.

Тут китайці міркують, що неприпустимо завдавати ударів по мирному населенню, а також необхідно дотримуватися прав полонених. Ну, і Китай закликає Україну та Росію обмінюватися полоненими. Знову ж таки, заклики правильні, але сам світ не наближають, так само як і не дозволяють основи російсько-українського конфлікту

Пункт 7. О безпеки атомні об'єкти.

«Не допускається здійснення збройної атаки на АЕС та інші мирні атомні об'єкти. Категорично не допускається техногенна ядерна катастрофа».

І знову тут заклики, які всіма сторонами з одного боку будуть підтримані, а з іншого – проігноровані. У пункті, наприклад, схвалюється «конструктивна роль МАГАТЕ», хоча в цій організації так і не зуміли пояснити, хто ж весь рік обстрілював Запорізьку АЕС. Тобто ще одна абстракція, в якій декларуються правильні речі, але не пропонують шляхи їх реалізації.

пункт 8. Недопущення застосування ядерної зброї.

Формально цей пункт начебто звернений виключно до Росії, принаймні тільки у неї є ядерна зброя в протистоянні з Україною. Але в цьому пункті є дописка про те, що «неприпустиме поширення ядерної зброї». І далі - «категорично не допускається розробка та застосування біологічної та хімічної зброї». Нагадаємо, що Кремль неодноразово звинувачував Київ як у спробі створення «брудної бомби», так і у застосуванні на Донбасі хімічних отруйних речовин. Але знову ж таки з боку Китаю це все суто декларації.

Пункт 9. Продовження роботи «зернової угоди».

Китай тут розмірковує про продовольчу безпеку і вимагає, щоб українське зерно й надалі гарантовано вивозилося через турецькі протоки. Невідомо, як у принципі наближає закінчення війни. До того ж у цьому пункті жодного слова не йдеться про повне розблокування українських портів, а згадується виключно зерно.

Пункт 10. Скасування односторонніх санкцій.

«Окремі країни мають припинити зловживання односторонніми санкціями та екстериторіальне застосування юрисдикції проти інших країн».

Це найвеселіший пункт у всіх пропозиціях Китаю. По суті, Пекін запропонував Вашингтону відмовитися від своєї улюбленої санкційної політики, яка й забезпечує домінування США у світі. Ну, а Заходу загалом як жест доброї волі Пекін ще й запропонував зняти всі санкції з Росії. Це приблизно як усім гомосексуалістам запропонувати стати гетеросексуалами чи мусульманам перейти у буддизм.

Пункт 11. Забезпечення ланцюжків виробництва та поставок в світі.

Тут Китай загалом просуває суто свою тему про вільний доступ товарів у всьому світі, що й зробило Пекін найбільшою торговою імперією сучасності. Але знову не зовсім зрозуміло, яким місцем це все до війни в Україні.

Пункт 12. сприяння відновленню після конфлікту.

Пункт, швидше, для галочки, у якому дуже абстрактно декларується «мирне відновлення у зоні конфлікту». Ну, і Китай готовий цьому сприяти.

Отже, конкретики у всьому цьому плані майже ніякий. Хіба що припинення вогню та зняття санкцій із Росії. Ні про які репарації з боку РФ, ні про те, хто винний у війні, ні про відведення військ у пунктах немає жодного слова.

Ну, а далі спостерігатимемо за діями Китаю. І тут є лише два варіанти. Або Китай нічого більше не робить, але при цьому виглядатиме дещо дивним. Або ж використовує привід відмови від цих пропозицій України та Заходу для запуску свого плану «Б» – уже предметнішого. Принаймні у Пекіні точно розуміли, що ці 12 пунктів будуть відкинуті, але все одно їх чомусь публічно вирішили озвучити.