Лера Максимова
19 квітня 2022 19:20

Польща нарощує військовий потенціал і зміцнює позиції: чи можлива її участь у війні РФ та України?

І чи приведе таке рішення до розв'язання ядерної війни?

Час для читання

Хвилин читання:

24

Польща нарощує військовий потенціал і зміцнює позиції: чи можлива її участь у війні РФ та України?

Прес-секретар МЗС Польщі Лукаш Ясіна в інтерв'ю «ТСН» заявив , що Польща «завжди готова» до потенційної війни з РФ Водночас у МЗС Польщі наголосили, що хотіли б, щоб Володимир Путін «Більше ніколи не почав ніякої агресії». З боку наших сусідів все частіше звучать заяви про те, що Польща готова запровадити війська до України у рамках миротворчої місії. Також відомо, що країна нарощує свій військовий потенціал, щоб бути готовою дати відсіч – а, можливо, й швидко приєднатися до боротьби України проти РФ. Про те, що можуть означати такі рішучі заяви польської влади, що відбувається в Польщі і що кажуть експерти про таку концентрацію військ НАТО на східному фланзі — читайте у нашому матеріалі.

Польща готова до війни з Росією

«Ми завжди готові до цього. І не лише ми, а й наші союзники. Готові всі члени НАТО. Стаття 5 Вашингтонського договору говорить про те, що агресія проти будь-якої країни НАТО – це агресія проти цілого Альянсу. І якщо Володимир Путін почне якусь агресію проти Польщі, Литви, Латвії, Естонії чи Фінляндії, якщо вона буде в НАТО, то це буде червона лінія для всіх нас. Але я хотів би, щоб Володимир Путін більше ніколи не почав жодної агресії», - сказав Лукаш Ясіна. З боку польського МЗС це вже не перша гучна заява, проте ними поки що справа і обмежується. За всіх войовничих настроїв свого керівництва, Польща не робить жодних дій, здатних викликати збройний конфлікт із РФ, обмежуючись санкціями та антиросійською дипломатичною діяльністю.

Водночас Польща нарощує військовий потенціал у своїй країні. Нагадаємо, 11 березня 2022 року польський Сейм ухвалив «Закон про захист Вітчизни», згідно з яким чисельність особового складу армії Польщі має бути збільшена вдвічі до 300 тис. військовослужбовців, а витрати на оборону депутати пропонують збільшити до 3% ВВП.

У свою чергу президент Польщі Анджей Дуда підкреслив, що відповідно до ухваленого законом польська професійна армія має складатися з не менше 250 тис. військовослужбовців, а війська територіальної оборони мають зрости до 50 тисяч осіб. Крім того, запроваджуватиметься поняття добровольчої служби, яка готуватиме громадян до активного та пасивного військового резерву.

Також у Польщі посилено нарощують матеріально-технічну базу війни. Цього року країну чекає постачання американських ЗРК «Петріот» та турецьких БПЛА «Байрактар». У 2020 році було підписано угоду про покупку американських літаків F-35. А у 2023 році поляки отримають ракетно-артилерійські комплекси залпового вогню HIMARS із дальністю пуску до 300 км. Міністерство оборони Польщі також підписало контракт на закупівлю 250 американських танків "Абрамс" M1A2 на 20 млрд злотих (більше 4 млрд євро), що є найбільшим контрактом на закупівлю озброєння для польської армії. Після придбання «Абрамсов», у Польщі будуть на озброєнні три види танків – на додаток до пострадянських Т72 та німецьких «Леопардів».

На думку експертів, Польща має намір стати дуже потужною військовою державою.

«Польща останніми роками серйозно ставилася до своєї безпеки., і до колективної системи безпеки, в якій вона знаходиться, до Північноатлантичного Альянсу. Вона закупила велику кількість зброї у США, у тому числі й винищувачі останнього типу. Вони серйозно модернізували свої збройні сили. Окрім цього, вивчивши досвід України, почали створювати систему територіальної оборони та мережа досить зараз розвинена. Вони готуються, зокрема і шляхом військових навчань, до можливих військових дій. Польща готується до можливої ​​атаки і на неї з боку Росії», - каже екс-посол України у Польщі Андрій Дещиця.

Крім того, Польща вітала б 50% збільшення кількості американських військ у Європі. Про це заявив лідер правлячої партії Ярослав Качинський.

«Польща була б рада, якби американці збільшили свою присутність у Європі з нинішніх 100 000 солдатів до 150 000 у майбутньому через зростаючу агресію Росії. З них 75 тисяч солдатів мають бути розміщені на східному фланзі, тобто на кордоні з Росією, 50 тисяч солдатів — у Балтії та Польщі», - сказав він.

Качинський також згадує про постійне розміщення ядерної зброї США у Східній Європі: "В принципі, є сенс розширити ядерний обмін на східний фланг", — каже Качинський, додавши, що ініціатива має виходити від Вашингтона. Качинський також закликає до створення нового командного центру НАТО у Польщі.

«Ми хотіли б мати у Польщі велике оперативне командування НАТО, Таке як у Брюнссумі, звідки можна було б планувати і проводити спільні операції, і НАТО надішле Москві чіткий сигнал: керівництво НАТО тепер присутній і на Сході», - сказав він. На запитання, чи варто Польщі розглянути можливість придбання ядерної зброї, він відповів: «Як громадянин я можу сказати, що хотів би, щоб Польща мала ядерну зброю. Як відповідальний політик, я маю оцінити цю ідею як нереальну».

До речі, колишній Верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Уеслі Кларк вважає, що Володимир Путін може віддати наказ про застосування тактичної ядерної зброї біля Польщі.

«Якщо Путін дійсно хоче утримати НАТО, якщо він вірить, що може зруйнувати НАТО, він може застосувати тактичну ядерну зброю. Де він його застосує? Можливо, не в Україні, а десь у людному місці у Польщі», - Заявив генерал.

Тим часом видання Польщі "NaTemat.pl" розповідає, що остання публікація Урядового центру безпеки називається «Будь готовий – керівництво на час кризи та війни». Журналісти кажуть, що цього разу експерти центру RCB не попереджають про шторми, а вказують, як поводитися, якщо в Польщі оголошено повітряну тривогу, наказано евакуювати населення або необхідно надати першу допомогу жертвам війни.

«Уміння справлятися з небезпечними ситуаціями є надзвичайно важливим елементом побудови життєстійкого суспільства, а це безпосередньо позначається на життєстійкості держави», - йдеться в описі, який супроводжує нові матеріали, підготовлені для поляків Урядовим центром безпеки.

Нещодавно в інтерв'ю naTemat.pl колишній заступник начальника Генерального штабу генерал-майор Леон Коморницький відверто зізнався, що "Польща не готова до самооборониІ досвідчений військовий говорив тут не стільки про стан армії, скільки про відсутність інфраструктури, подібну до тієї, яка сьогодні рятує життя ряду українців. Кількість притулків у Польщі настільки мала, що вони можуть охопити не більше кількох відсотків населення. (...) А це означає, що якби нас обстрілювали, як Харків чи Маріуполь, нам ніде було б сховатися від повітряних та ракетних ударів, - зазначив він», - йдеться в матеріалі.

Потрійний союз Польща-Україна-Британія

У січні 2022 року стало відомо, що у Великій Британії серйозно розглядають можливість створення тристороннього військово-політичного союзу з Україною та Польщею. Про це заявила міністр закордонних справ Великобританії Елізабет Трасс, йдеться на сайті уряду Британії. Трас заявила, що після переговорів на високому рівні в Лондоні, що відбулися у грудні 2021 року, між трьома країнами активно розвивається партнерство. А на підтвердження її слів Рада з геостратегії Великобританії опублікувала карту потенційного союзу. На карті Польща, Україна та Британія відзначені як союзники, а території Росії та Білорусі позначені як ворожі.

Вже 17 лютого стало відомо, що Україна, Польща та Великобританія офіційно засновують новий тристоронній формат співпраці, покликаний зміцнювати безпеку та розвивати торгівлю між країнами. У документі про співпрацю уточнюється, що Україна, Великобританія та Польща мають глибокі історичні зв'язки, «засновані на спільних цінностях, загальної відданості миру та безпеці та спільній історії протистояння агресорам, що загрожують свободі в Європі».

Також зазначається, що три країни посилюватимуть спільну роботу щодо забезпечення стабільності та посилення стійкості України, зміцнюючи демократію на кордоні у Східній Європі. «З цією метою ми сьогодні домовилися розробити тристоронній меморандум про співпрацю. Це продемонструє нашу прихильність до подальшого зміцнення стратегічної співпраці та взаємодії між нашими трьома державами з найбільш пріоритетних питань підтримки України», - йдеться у заяві, яку підписали міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау та держсекретар Великобританії Ліз Трасс.

Зараз ми можемо бачити, що найбільшу підтримку Україні надають Великобританія та Польща.

Польща подвоїла імпорт нафти із Росії, Німеччина скоротила

Середньодобовий експорт нафти з РФ за системою Транснафти у дальнє зарубіжжя за першу половину квітня становив 645 тис. тонн. Порівняно з минулим місяцем цей показник зріс на 14,2%, повідомляють експерти. Вивезення сировини морським транспортом збільшилося на 16,9%, до 407 тис. тонн на добу, нафтопроводами - на 9,8%, до 238 тис. тонн/с.
Серед трубопровідних напрямів лише Німеччина знизила імпорт російської нафти на 27,7% до 40 тис. тонн/с. Лідером із приросту є Польща. Ця країна наростила прокачування вдвічі, до 2 тис. тонн на добу. Крім того, Китай збільшив прийом нафти на 34,5% до 15,7 тис.
При цьому Польща запровадила ембарго на постачання вугілля із Росії. Цей захід передбачений у рамках закону про протидію підтримці російської агресії проти України та забезпеченню національної безпеки, який був підписаний президентом Польщі Анджеєм Дудою 14 квітня.

Чи можливе ведення польських військ в Україну?

Віце-прем'єр Польщі Ярослав Качинський раніше заявив, що в Україну потрібно відправити миротворчу місію НАТО, метою якої є служити миру та нести гуманітарну допомогу. За його словами, місія не буде беззбройною. Її захищатимуть збройні сили.

«Вважаю, що потрібна миротворча місія НАТО або, можливо, якогось ширшого складу, яка зможе захистити себе, яка за згодою президента та уряду цієї країни діятиме на території України»., - сказав він.

Також повідомлено, що президент Польщі Анджей Дуда 24 березня на саміті НАТО запропонував запровадити в Україні миротворців Альянсу. Також, 22 березня Дуда у Бухаресті заявив, що основний акт Росія-НАТО про взаємні відносини, співпрацю та безпеку перестав існувати. «Треба голосно сказати, що акт Росія – НАТО перестав існувати. Цей акт просто вже нікого не пов'язує», - наголосив президент Польщі. Нагадаємо, що акт було підписано у Парижі 27 травня 1997 року. Договір мав на увазі, що Росія та НАТО не розглядають один одного як супротивників.

При цьому, як писало польське видання Onet з посиланням на джерела, Міністерство оборони Польщі працює над проектом створення миротворчої місії НАТО в Україні, але президент Анджей Дуда може відхилити документ, якщо не отримає зелене світло від США. За даними видання, есерйозні розбіжності між урядом та офісом президента щодо пропозиції щодо створення миротворчої місії в Україні.

Генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору Йенс Столтенберг неодноразово зазначав, що Альянс не розміщуватиме війська в Україні. Зокрема, коли його попросили відреагувати на пропозицію Польщі надіслати сили Альянсу в Україну для миротворчої місії, він заявив: «Ми підтримуємо мирні зусилля. Ми закликаємо Росію та президента Путіна вивести їхні війська, але ми не маємо планів щодо розміщення військ НАТО на землі в Україні».

24 березня за підсумками надзвичайного саміту глав держав та урядів країн-членів Альянсу Столтенберг заявив, що пропозиція Польщі щодо розміщення миротворчих сил в Україні не знайшла підтримки.

Україна вітає мирні ініціативи, запропоновані ПольщеюПроте вони не повинні заморожувати конфлікт. Про це заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба, відповідаючи на питання щодо можливості розгортання миротворчої місії.

«Ми маємо мати різні рішення на столі для будь-якого сценарію розвитку подій. Тому, безумовно, ініціативи, які звучать від польського уряду, вони корисні, тому що Польща є членом НАТО і має змогу висвітлювати певні ініціативи в середині Альянсу», - відзначив Куліба.

«Але у нас є одна застереження до будь-якої ініціативи, яка зараз озвучується в тій чи іншій країні – ці ініціативи не повинні заморожувати конфлікту. З 24 лютого додаткові території України були тимчасово окуповані. Наша принципова позиція полягає в тому, що Росія має вийти на позиції, які вона займала на 23 лютого, і, відповідно, жодна ініціатива, яка сприятиме фіксуванню нинішнього статус-кво, не відповідає українським інтересам»., – зазначив він.

Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков повідомив, що «Росія негативно відреагує, якщо одна з країн НАТО спробує втрутитися в ситуацію в Україні». Така позиція Москви, схоже, не надто лякає Польщу. Посол Польщі у США Марек Магеровський повідомив, що у світлі можливої ​​конфронтації з Росією миротворча ідея Варшави в Україні є попередньою, вона необов'язково має втілюватись у рамках Північноатлантичного альянсу. «НАТО не треба брати участь у цій операції. Але ми маємо задіяти будь-які варіанти», – додав він. Таким чином, принаймні деякі посадові особи Польщі висловлюють готовність вступити в конфлікт власними силами без участі НАТО. Зауважимо, це вже зовсім інший рівень залученості, який має на увазі можливість серйозної ескалації бойових дій, у тому числі – і на території самої Польщі.

Крім того, деякі з країн-членів НАТО підтримують ідею надіслання миротворчої місії Альянсу в Україну. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецкій зазначає підвищення рівня підтримки запровадження миротворчої місії НАТО в Україну«Ми вже знаємо із засобів масової інформації за попередні кілька днів, що були позитивні реакції з Данії та Литви. Сьогодні я можу сказати, що інші держави-члени висловили своє схвалення, але вони також очікують певної підтримки та загального голосу з боку НАТО. Ми також наголошуємо, що це має бути місія НАТО», - сказав він.

Так, про готовності Копенгагена підтримати Варшаву та запровадити війська в Україну в рамках миротворчої місії вже заявив міністр оборони Данії Мортен Бодсков. Багато експертів вважають, що такої ж думки дотримуються керівники Чехії та Словенії – прем'єр-міністри. Петро Фіала та Янез Янша, які разом із польським прем'єром Матеушем Моравецьким відвідували 15 березня Київ, висловивши підтримку українському президенту Володимиру Зеленському. Аналогічну позицію можуть зайняти країни Балтії – Латвія, Литва та Естонія, які недавно пропонували ввести над Україною безпольотну зону. До них можуть приєднатися Великобританія та Словаччина.

Якщо такий альянс буде зібрано, це означатиме появу потужної військової коаліції на чолі з Польщею. І можливо, саме ця коаліція зможе надати Україні ті самі гарантії безпеки, про які говорить влада України.

Зазначимо, що сьогодні Польща є одним із головних партнерів України у війні з РФ. Польща прийняла основну частину українських біженців, регулярно постачає озброєння та є важливим транспортним хабом для постачання з інших західних країн. Нагадаємо також, що НАТО перекинуло 40 тисяч військових на свій східний фланг. Чотири нові бойові групи направлені до Словаччини, Угорщини, Болгарії та Румунії. Також у польському Жешуві, що знаходиться всього за 90 км від кордону з Україною, знаходиться група десантників із США для посилення східного флангу НАТО. Також у Латвії відбуваються масштабні навчання НАТО Namejs 2022, які продовжаться до 27 травня. Експерти стверджують, що є кілька версій такої концентрації військових НАТО:

  1.  Захист своїх меж від агресії Росії. Керівництво України неодноразово говорило, що РФ не зупиниться на Україні і піде далі, якщо союзники нашої країни не допомагатимуть нам зброєю для перемоги у війні.
  2. Миротворча місія. Експерти кажуть, що якщо країни знайдуть консенсус щодо запровадження миротворчої місії в Україну, то скористаються Статтею 51 Статуту ООН, яка передбачає виняток, коли країна може проводити військові дії: «право на індивідуальну чи колективну самооборону, якщо відбудеться збройний напад на члена ООН». Але й у цьому випадку держава, яка зазнала агресії, згідно зі Статутом, зобов'язана винести питання на розгляд Ради безпеки для вжиття подальших колективних заходів, а не діяти в односторонньому порядку.
  3. Залучення Польщі безпосередньо у війну з РФ, можливо, до неї навіть приєднаються й інші союзники України. Нагадаємо, що стаття 5 Вашингтонського договору говорить, що агресія проти будь-якої країни НАТО – це агресія проти цілого Альянсу.

Нещодавно Ярослав Качинський знову заявив, що Північноатлантичний альянс не має воювати проти Росії, але повинен запровадити війська на українську територію за згодою своїх урядів і влади країни, що обороняється від російського вторгнення. У свою чергу РФ неодноразово попереджала, що «не зазнає іноземного втручання», і для «демонстрації своєї рішучості» привела свої стратегічні ядерні сили у особливий режим боєздатності. На тлі таких заяв з обох боків, слова Джорджа Сороса"Третя світова війна почалася і може знищити нашу цивілізацію" вже зовсім не виглядають нереалістичними.

Раніше ми повідомляли, що Польща, Словенія та Чехія запропонували план порятунку України із 10 пунктів.

Поділитися публікацією

Додайте Klymenko Time в список ваших джерел

Новини

Думки

свіже Популярне
Американські чиновники, прикриваючись демократією, розв'язують війни, грабують і насаджують цензуру
Праві сили на Заході можуть незабаром позбавити Україну підтримки
Допомога не лише зброєю: США вже вступили у пряму конфронтацію з Росією?
Виїзд українських студентів на навчання за кордон – театр абсурду та національна ганьба
США можуть оголосити дефолт через розмір держборгу
Прогнози про швидку смерть Путіна сильно перебільшені: чому він досі залишається при владі?
Ізоляція РФ не тотальна: звідки Росія одержує допомогу для війни з Україною?
Ми живемо в умовах нового світового безладдя, потрібно відремонтувати суспільство на Заході
Дві масштабні помилки економічного блоку Шмигалю
більше думок Перейти
Facebook Telegram Twitter Viber

Ви можете закрити це вікно та продовжити читання. А можете – підтримати нашу команду невеликим донатом, щоб ми й надалі могли писати та знімати відео про те, що дійсно важливо для нас з вами, разом впливати на рішення влади та суспільства

Стати другом
x
Догори