Чому німці бояться поширення війни в Україні на Захід?
Німецьке суспільство не влаштовують зміни, які внесли до звичного ритму обивательського існування геополітичні події останнього року.

Цього тижня німецьке інформаційне агентство Deutsche Welle опублікувало результати соціологічного дослідження інституту Forsa, згідно з якими 72% жителів Німеччини побоюються, що війна в Україні може поширитись за її територію. При цьому майже 2/3 опитаних (59%) зазначили, що бояться безпосередньо нападу Росії на ФРН.
За даними того ж дослідження, 62% респондентів побоюються погіршення економічних умов у Німеччині у зв'язку з війною, а 40% - погіршення фінансового стану власної родини.
Сплеск військових страхів у німецькому суспільстві стався після того, як два тижні тому влада ФРН пообіцяла поставити в Україну 14 танків Leopard-2 (пізніше, 3 лютого, німецький уряд підтвердив наміри передати також танки Leopard-1, після чого у ЗМІ з'явилися публікації, що їх поставлять 88 штук, але офіційної інформації про кількість поки що немає). До цього моменту постачання танків для потреб ЗСУ вважалося в Німеччині табу. Восени 2022 року федеральний канцлер Олаф Шольц, посилаючись на дані соціологічних досліджень, стверджував, що у німецькому суспільстві існує розкол з питання необхідності передавати Україні важкі озброєння і мотивував цим свою відмову від постачання танків (до речі, зараз він говорить майже те саме про постачання літаків).
Але у січні 2023 року ситуація змінилася кардинальним чином. Після того, як Німеччина виставила умову, що почне постачання своїх танків в Україну, тільки якщо про те оголосять США, американська сторона пообіцяла поставити "Абрамси". Берліну не залишалося нічого, крім як наслідувати приклад американців.
Ймовірно, різко зрослі побоювання німців щодо можливості залучення їх країни у війну пов'язані з так само різкою зміною офіційної риторики керівництва ФРН з "не дамо танків, тому, що того не хоче народ", на "дамо танки, тому, що того хочуть США".
Проте, правду кажучи, 14 німецьких "Леопардів" навряд чи здатні стати причиною якихось військових операцій Росії проти Німеччини. Тим більше, що на території останньої базується ядерна зброя США та найбільші в Європі американські військові бази. Та й потім, влітку 2022 року ФРН вже постачала в Україну своє важке озброєння, а саме - 155 мм гаубиці "Panzerhaubitze - 2000".
Наведені цифри із соціологічного дослідження показові, швидше, у плані вивчення соціальної психології німецького суспільства. Його явно не влаштовують зміни, які зробили звичний ритм обивательського існування геополітичні події останнього року. Крім зростаючого занепокоєння "можливістю залучення Німеччини у війну", на громадян ФРН тиснуть комунальні тарифи, що ростуть, і ціни на різні товари, а в перспективі вони відчують на собі всі "принади" наслідків міграції промислових підприємств з Німеччини до СШАде ціни на енергоносії набагато більш прийнятні для бізнесу.
Але при всьому цьому німецьке суспільство залишається досить пасивним у соціальному плані. Не видно ні масових протестів, ні страйків з політичними вимогами, ні навіть будь-яких помітних заяв про незгоду з політикою від когось, що проводиться владою, крім витісненої у відвертий маргінес "правої" партії "Альтернатива для Німеччини".
Схоже, нещодавня історія з розкриттям німецькими правоохоронцямизмови рейхсбюргерів", про яку ми докладно писали, ґрунтовно переконала всіх незгодних з політикою уряду Олафа Шольца "мовчати в ганчірочку" про свої протестні настрої. Адже якщо німецька поліція "заміла" нешкідливих фриків, які друкували паспорти "Другого Рейху" і що колекціонували середньовічні говорити про припинення реальних проявів політичного невдоволення.