Пекін вступає у гру

На світових майданчиках активно обговорюється якийсь мирний план щодо врегулювання війни в Україні, який презентуватиме лідер Китаю Сі Цзіньпін. Деталі у відкритому доступі ще не мають, китайці публічно його презентують 24 лютого, але загальні контури вже відомі. Передбачувано також і реакція Києва на цей мирний план – він прийнятий не буде. Але набагато цікавіше зрозуміти, що буде за цим далі.

Про що саме китайський документ, дізнаємося вже завтра. У річницю війни 24 лютого його особисто має намір озвучити Сі, а це вже свідчення того, що Пекін документу надає підвищеного значення. І одразу зазначимо два аспекти. Перший. Китайський план дуже ймовірно буде відкинутий Києвом. І другий аспект. У Пекіні це знають, але все одно озвучувати документ має намір саме Сі. Означати це може лише одне. Китайський мирний план - це покроковий маніфест, за яким (у разі його заперечення) неодмінно має бути продовження.

Що характерно, у Києві його вже де-факто відкинули. Глава МЗС Дмитро Кулеба публічно підтвердив, що Пекін передав їм документ: «Ван І поділився з українською стороною ключовими пунктами мирного плану КНР, Київ має намір вивчити його та зробити висновки».

І цього ж дня Володимир Зеленський заявив все рівно навпаки: «Мені здається, що наш документ і наша формула світу, яку ми запропонували і яку вже багато держав підтримало, і ми чекаємо, що наші ініціативи підтримають і 23 числа на голосуванні в ООН. Мені здається, що важливо, щоби була одна позиція. Проте офіційного документа (від Китаю) я ніякого не бачив».

Отже, Кулеба збирається китайський мирний план «вивчати та робити висновки», а Зеленський його взагалі не бачив, але говорить виключно про свою «формулю світу». Загалом тут не треба бути глибоким мислителем, щоб розуміти перспективи ухвалення Києвом китайських пропозицій.

Тепер про суть цих китайських пропозицій. За інформацією, що просочилася до мережі, там є два ключові положення: бойові дії припиняються без будь-яких попередніх умов, а зовнішні сили мають припинити озброювати сторони конфлікту. Що це означає для України, пояснювати особливо немає сенсу. Вести війну Київ без західної зброї не зможе. Тому майбутнє цього документа загалом вирішено.

А далі стежимо за китайськими рухами тіла. Напередодні голова комісії із закордонних справ ЦК КПК Ван І зустрівся в Москві з Путіним, до цього провівши переговори з секретарем Ради безпеки РФ Патрушевим и главою МЗС РФ Лавровим. У Мережі якраз гуляє колоритне фото з останньої зустрічі, яке демонструє, що глави відомств РФ та КНР тільки розмовляють різними мовами, а так цілком марширують у ногу. І те, що Ван І зустрівся ще й з Путіним (що саме собою не відповідає протоколу) свідчить про те, що попередні його переговори з російськими чиновниками, швидше за все, пройшли більш ніж гладко.

Нарешті, вже відомо, що з великою часткою ймовірності Сі буде в Москві. Офіційно про це ще не заявлено, так само як і не визначено дату візиту. Але кулуарно це вже підтверджено на різних рівнях. І з огляду на загальну токсичність РФ на Заході можна дуже впевнено припускати, що на наших очах формується східний військово-політичний союз.

Чи це означає, що Китай тепер буде постачати зброю Росії? Чесно відповімо, що поки що повної впевненості у нас у цьому немає. Це означатиме ймовірні санкції проти Китаю. Але також треба розуміти, що санкцій, подібних до російських, тільки вже проти КНР, Захід точно не потягне. Китай – це світова фабрика із виробництва товарів. Обсяги торгівлі між Китаєм та США, а також Китаєм та Євросоюзом надзвичайно високі. За великим рахунком, Росію «санкціонувати» так і не вдалося. Якщо ж запровадити подібні санкції проти Китаю, то це вже більше схоже на самоізоляцію країн Заходу.

Тому тут можуть бути лише точкові санкції. Але вони й так були раніше. США вже кілька років воюють проти Huawei. Пекін зовсім недавно ввів санкції проти гігантів ВПК США, які постачали зброю на Тайвань – Lockheed Martin та Raytheon. Тож буде чи ні китайська зброя у росіян – питання поки що відкрите. Але ймовірність цього дуже збільшується.

Зазначимо ще один момент, про який ми вже неодноразово говорили. Китаю насправді вигідна війна в Україні. Білий дім весь свій час і увагу витрачає на російсько-український трек, туди вкладаються гігантські ресурси. Євросоюз після енергетичного розриву з РФ поступово вибуває як конкурент виробника товарів на світовому ринку. І, навпаки, китайські компанії отримали унікальну перевагу за рахунок постачання величезного дисконту сировини з Росії. Нарешті, поточна війна дуже вдарила по долару як безальтернативній світовій валюті.

Ну, і для України планується союз Москви та Пекіна сильно ускладнює і так дуже тупикову ситуацію. Ми вже зазначали, що перед Києвом поставлено жорсткий дедлайн за термінами докорінного перелому на полі бою: весна-літо цього року. Республіканці вже блокують бюджети на війну в Україні. А останній виступ Трампа, який дуже жорстко обрушився на Байдена з критикою його польсько-українського вояжу, свідчить лише про те, що антивоєнна риторика республіканців стане ключовий у президентській кампанії. Тому у демократів вибір маневру дуже вузький. Або витягти з України якийсь помітний результат на полі бою, який потім можна буде продати своїм виборцям. Або «морозити» до кінця року конфлікт, бо вступати у виборчий рік із незакритою війною подібної інтенсивності – це безальтернативно програти вибори.

А ось Пекін якраз починає грати на цих протиріччях, Вивужуючи максимальні профіти відразу на трьох напрямках - ослаблення конкурентних переваг Європи, невиразних діях США навколо Тайваню і виходу на величезний сировинний ринок РФ.