Паніка, далекоглядність чи спланована акція: чому дипломати масово покидають Україну

Заголовки ЗМІ 24 січня рясніють новинами про те, що одне західне посольство за іншим починає евакуацію своїх дипломатів з України під приводом можливого нападу РФ. Політолог УІП, журналіст Klymenko Time Микита Трачук - про те, що може стояти за цими рішеннями та навіщо це робиться.

Думка автора може не збігатися з думкою редакції.

Сьогодні цілий день читаю новини про те, що західні дипломати евакуювали свої посольства з України. США, Великобританія, Австралія вже здійснюють ці дії, інші європейські країни заявляють про те, що можуть розпочати евакуацію незабаром. А Японія та Франція закликали своїх громадян утриматися від відвідування України. Провиною всьому, зрозуміло, новини про вторгнення РФ, що планується.

Що взагалі відбувається? Мені бачаться три варіанти, що пояснюють ситуацію.

1. Це просто паніка на фоні нагнітання військової істерії, яка вже давно перейшла усі мислимі межі.

2. Західні дипломати справді щось знають, а тому просто залишають потенційно небезпечну територію, як це було, наприклад, напередодні приходу до влади в Афганістані талібів.

3. Це спланована акція, мета якої — розкачати ситуацію ще сильніше, спровокувати ще більшу напругу та отримати привід для накачування України зброєю. Нещодавно постачання озброєнь прийшло з Британії, готовність передавати нам зброю висловила Естонія, завтра до Києва прибуває партія допомоги із США, etc.

За підсумками поки що все виглядає саме так: західні дипломати тікають із країни, що нагнітає паніку та дає привід накачати країну зброєю. А там уже "вилка": якщо Путін раптом нападе, то ось і зброя знадобиться, а якщо ні (а швидше за все, ні), то Україну в черговий раз можна буде використовувати в торгах з Москвою як територію, яка потенційно стає базою і плацдармом для тих же американських ракет, які так побоюються в РФ.

PS За всією цією геополітичною мішурою не варто забувати і про банальне фінансове питання. На тлі паніки руйнується курс, дешевшають папери та акції. Але за спадом, як відомо, рано чи пізно йде зростання. Отже, хтось непогано на всьому цьому запрацює.