telegram-канал Klymenko Time
07 серпня 2022 15:15

Про що домовилися в Сочі Путін та Ердоган?

Туреччина, з одного боку, публічно висловлює дружню прихильність до України, а з іншого робить усе можливе, щоб нівелювати зусилля Заходу щодо ізоляції РФ.

Час для читання

Хвилин читання:

10

Про що домовилися в Сочі Путін та Ердоган?

Наприкінці тижня у Сочі пройшла зустріч президентів Росії та Туреччини Володимира Путіна та Реджепа Тайіпа Ердогана, яка для воюючої України може мати далекосяжні наслідки. Туреччина, з одного боку, публічно висловлює дружню прихильність нашій країні, а з іншого робить все можливе, щоб нівелювати зусилля Заходу щодо ізоляції РФ.

Тільки наодинці Путін та Ердоган провели більше чотирьох годин, і це вже свідчить про те, що їм, як мінімум, було про що переговорити. Потім були ще переговори з окремими секторальними делегатами, і вже потім пішли перші повідомлення про деталі самих домовленостей. І тут вийшов дуже багатий перелік угод.

Сторони домовилися інтенсифікувати економічну та торговельну взаємодію у всіх напрямках, тобто Туреччина продовжує сприймати Росію дружнім торговим партнером. І тут є важливий момент, який враховує нову світову реальність після 24 лютого. Поточний товарообіг між РФ і Туреччиною становить близько 33 млрд. доларів, а сторони вирішили ці цифри найближчими роками наростити до 100 млрд. доларів. Таким чином, саме Туреччина може стати другим торговим партнером Росії після Китаю.

Але просто з кондачка наростити такі обсяги взаємної торгівлі для двох країн буде непросто. Для Росії, наприклад, навряд чи існує гостра необхідність утричі збільшити заповнення свого ринку турецькими фруктами чи шкіряними виробами. Інша справа, що РФ, як і раніше, потрібна буде електроніка, вироби машинобудівного комплексу, на які на Заході зараз накладено ембарго, а ось під маркою турецького виробництва вони вже можуть з'явитися на російському ринку. Туреччина, залишаючись відкритою для західного ринку, може стати перевалочним пунктом насичення РФ підсанкціонними товарами. Таке місце, до речі, у свій час після 2014 року посіла Білорусь, коли на російському ринку з'явилися «морепродукти з Білорусі» та інші санкційні товари.

Інший важливий момент у сочинських домовленостях – перехід у торгівлі на національні валюти. Ось, наприклад, що заявив Ердоган уже повернувшись до Туреччини: «На зустрічі в Сочі з шановним Путіним ми домовилися щодо рубля як грошової одиниці у торгівлі. Тому що ми будемо здійснювати нашу торгівлю у рублях. Це, звичайно, стане серйозним джерелом доходів для Туреччини та Росії».

Більше того, в Сочі домовилися, що Туреччина почне частково в рублях оплачувати газ, що поставляється з Росії, «Турецьким потоком». Що таке «частково», у відкритих джерелах знайти поки що не вдалося. Це може бути і 10%, і 50% і скільки завгодно. У рік Росія постачає по «Турецькому потоку» 26 млрд кубів газу, тож у будь-якому випадку йдеться про великі суми. І головне в цій домовленості те, що Кремль, як і раніше, проштовхує на світовому ринку свою ідею-фікс відмови від долара, що сильно б'є по США. Поки що це більші репутаційні удари, але якщо тренд стане загальносвітовим, тоді це вже похитне сам принцип фінансової гегемонії Штатів у світі.

Росія також продовжує проштовхувати свою платіжну картку "Мир". У Туреччині вже 5 банків її приймають до сплати.

«Є дуже серйозні зрушення у цьому питанні, що зрештою покращить умови перебування туристів, які приїжджають із Росії. Вони зможуть робити покупки, оплачувати готелі», - Коментує ситуацію з платіжною системою «Мир» той самий Ердоган.

І що більше країн почнуть приймати карту «Мир», то менше у простих росіян на побутовому рівні за кордоном виникатимуть проблеми. Адже саме на незручності такого характеру багато в чому було розраховано західні санкції.

Є й інші домовленості секторального характеру, на кшталт добудови терміном до 2023 року АЕС «Аккую» або підтвердження виконання стамбульської «зернової угоди», яка вже безпосередньо стосується України.

При цьому не можна стверджувати, що Туреччина з Росією за всіма напрямами все одно. Вони мають діаметральні розбіжності і з Сирії (питання Ідліба і курдських автономій), і з Лівії, і з Карабаху. Але тут треба розуміти, що коли сторони планують виходити на 100 млрд доларів на рік взаємного товарообігу, всі ці питання регіонального протистояння стають якщо не вторинними, то точно компромісно-розв'язними. Той самий Ердоган вже анонсував, що має намір у вересні відвідати саміт країн ШОС у Ташкенті, показуючи тим самим, що «східний вектор» для нього залишається одним із пріоритетних.

З 24 лютого Туреччина примудрилася посісти особливе місце у світовій політиці. Стамбульський аеропорт вперше в історії пасажиропотоку обігнав у Європі лондонський Хітроу, паризький Шарль де Голль і амстердамський Схіпхол. Туреччина перетворилася на найбільший зерновий хаб, куди йде продукція не лише з одеських портів – ці обсяги не такі важливі на світових ринках, – а й, власне, російське зерно, яке займає 22% світового ринку. Туреччина ще й змогла стати найважливішим газовим хабом, через який йде транзит газу не лише з Росії, а й з Азербайджану.

При цьому Анкара примудряється одночасно продавати «Байратари» Україні та створювати економічні союзи з підсанкціонованими Росією та Іраном. На Заході домовленості Ердогана з Путіним викликали шквал критикиАле знову ж таки, дієвих механізмів впливу на Туреччину там відверто немає. У США і так активізувався конфлікт із Китаєм, який найближчими роками може затьмарити протистояння з Росією, і тиснути в цій ситуації ще й на Туреччину, ресурсної бази немає.

До того ж, політика Ердогана не так ідеологічна, як «торгівельна». Якщо США не хочуть якоїсь взаємодії Туреччини по лінії з Росією, то буде виставлено чек і пропозицію сплатити витрати, а також запропонувати розумну альтернативу. І це дуже добре відрізняє Туреччину від європейської політичної еліти. Та ж Болгарія свого часу під тиском США та Німеччини відмовилася від будівництва на своїй території «Південного потоку», хоча потім Німеччина провела до себе «Північний потік-2», а болгарську ділянку на себе відразу перетягнула Туреччина. А після відмови оплачувати газ у рублях – болгари на випередження виявили «європейську солідарність», – тепер у Софії не розуміють, де взагалі цей газ можна купити. Ердоган у цьому плані «надмірними» моральними принципами не морочиться.

І Україна навряд чи сьогодні має інструменти, які б вплинули на Туреччину у зближенні з Росією. Анкара у зовнішній політиці себе веде, як на базарі, і рада будь-якій угоді, що йде на користь. Українська влада ж традиційно тисне «криком» на ірраціональні «європейські цінності», але у відносинах із Туреччиною таке за визначенням не спрацює. Там ніколи не домінували європейські цінності, а тому будь-яка взаємодія по лінії Росія – Туреччина. Офіс президента може перебити лише найкращою «базарною» пропозицією. І якщо таких пропозицій немає, - а їх поки що, крім зерна, не видно - Туреччину Україні слід сприймати не в статусі зовнішньополітичного друга, а як ситуативного попутника.


Підписатися на наші новини в Google News


Сподобався матеріал? Поставте йому п'ять зірок. Це важливо задля редакції.

Поділитися публікацією

Додайте Klymenko Time в список ваших джерел

Новини

Думки

свіже Популярне
Американські чиновники, прикриваючись демократією, розв'язують війни, грабують і насаджують цензуру
Праві сили на Заході можуть незабаром позбавити Україну підтримки
Допомога не лише зброєю: США вже вступили у пряму конфронтацію з Росією?
Виїзд українських студентів на навчання за кордон – театр абсурду та національна ганьба
США можуть оголосити дефолт через розмір держборгу
Прогнози про швидку смерть Путіна сильно перебільшені: чому він досі залишається при владі?
Ізоляція РФ не тотальна: звідки Росія одержує допомогу для війни з Україною?
Ми живемо в умовах нового світового безладдя, потрібно відремонтувати суспільство на Заході
Дві масштабні помилки економічного блоку Шмигалю
більше думок Перейти
Facebook Telegram Twitter Viber

Ви можете закрити це вікно та продовжити читання. А можете – підтримати нашу команду невеликим донатом, щоб ми й надалі могли писати та знімати відео про те, що дійсно важливо для нас з вами, разом впливати на рішення влади та суспільства

Стати другом
x
Догори