Україну готують до дефолту? Розбираємося, чи це правда і чи це страшно.
Український дефолт: бути чи не бути?
10.45

"Не гальмуй - дефолтуй". Чи страшний дефолт чи чому Україна може повчитися у Аргентини

Чи дефолт буде і чим це загрожує Україні?

елемент дизайну Клименко Тайм 14 хвилин на читання: 14

Останнім часом до інформаційного простору повернулася тема дефолту. По-перше, заговорити про це змусило далеко не найкращий стан української економіки. По-друге, інтерес до теми підігріли чутки з Офісу президента: там нібито розглядають такий сценарій і не бачать у ньому «нічого поганого».

Чи так налякана насправді процедура дефолту та її наслідки, які є «за» і «проти» дефолту, і чому Україні варто придивитися до кейсу останнього, вже дев'ятого дефолту в Аргентині, — у матеріалі Klymenko Time.

Тяжкість кредитного тягаря

Чутки про те, що в ОП задумалися над дефолтом і розглядають його як свого роду вихід із економічного глухого кута, що поширився, поширилися з легкої руки екс-нардепа Борислава Берези, Який написав про це на своїй сторінці у Facebook. Береза ​​написав, що нібито на одній із нарад в ВП обговорювалося питання оголошення дефолту нараді і цю інформацію йому.підтвердили кілька не пов'язаних між собою джерел».

Безумовно, пану Березу складно назвати джерелом, яке заслуговує на особливу довіру. Проте, ніхто з офіційних чи неофіційних спікерів від ВП жодних чуток не спростував. Крім того, спостерігаючи за логікою дій Банкової, особливо за допомогою рішень на засіданнях РНБО, озвучена екс-нардепом інформація не здається чимось неймовірним або надзвичайним.

Згідно з останньою інформаційної довідки від Міністерства фінансів, сукупний державний та гарантований державою борг становить 92 млрд. дол. (або 2,48 трлн. грн.). При цьому зовнішній держборг становить 54,49 млрд дол. або 1,46 трлн. грн. (це 58,8% від сумарного державного та гарантованого державою боргу). Відповідно до показника валового внутрішнього продукту держави, загальний держборг становить близько 60% від ВВП України. До речі, цей показник у нас набагато менший, ніж у низки європейських країн. Наприклад, у єврозоні найбільше співвідношення держборгу до ВВП на кінець І кварталу цього року було зафіксовано у: Греції – 209,3%; Італії – 160,0%; Португалії – 137,2%; Іспанії – 125,2%; Бельгії – 118,6%; Франції – 118,0%.

Але головна проблема українського держборгу полягає у винятковій дорожнечі його обслуговування. Відповідно до звіту, наданого головою Рахункової палати України Володимиром Пацканом, Витрати на погашення та обслуговування боргу за січень – червень 2021 року проти аналогічного періоду минулого року збільшилися на 44% і склали понад 36% скоєних у першому півріччі цього року видатків держбюджету.

Крім того, на тлі загального обсягу держборгу, що скорочується, що простежується протягом останніх років, витрати на його обслуговування, проте, продовжують зростати. І це, зазначимо, лише виплата відсотків без урахування погашення кредитного «тіла». Порівняно з держбюджетом поточного року, 2022 р. стаття обслуговування держборгу зросла на 23,4 млрд. грн. (зі 158 млрд. до 181,4 млрд грн.). До речі, ця сума можна порівняти з видатками, які у державному кошторисі заплановані на всю сферу освіти (185,6 млрд. грн.) та близька до суми, яку планують витратити на медицину (197,2 млрд. грн.).

Якщо спрощено оцінити ефект, то теоретично дефолт дасть змогу вивільнити ресурс на фінансування ще одного бюджету на освіту чи медицину. Але, це лише теоретично і лише у спрощеному сприйнятті. Можливо, так все і виглядає у поданні ОП, коли там розмірковують про дефолт.

Головні дефолтні страхи та «страшилки»

З усіх негативних наслідків дефолту найчастіше противники цього заходу акцентують увагу на чотирьох ключових факторах.

перший. Неминуча різка девальвація гривні та підрив довіри до банківської системи з боку населення. Говорячи про дефолт, низка експертів називає 100% і 300% девальвацію гривні, вказуючи, що курс нацвалюти впаде до позначки 100 гривень за долар.

З іншого боку, не позбавлені сенсу зауваження щодо того, що «підривати» й особливо нічого, оскільки українці й без того не надто довіряють вітчизняній банківській системі. Є й цілком аргументовані сумніви щодо неминучості різкої девальвації. Для обвалення валютного ринку потрібна концентрація критичної маси гривні, яку у стислий термін конвертують у долар. Чи достатньо у населення гривні та мотивації для скуповування великих обсягів іноземної валюти? Це питання вимагає вивчення, але передбачає наперед негативну відповідь – ґрунтуючись на низькому рівні доходів населення, яке переважно не може дозволити собі серйозні заощадження.

другий. Україна втратить зовнішні ринки запозичень капіталу, а в країну перестануть заходити інвестиції, яких і так не те щоб багато.

Завдяки тому, що українська економіка є «дефолтною економікою» за визначенням, інвестиції до нас і так не заходять. Інвестор сюди не поспішає, адже інвестор розуміє, що зі своїми грошима тут легко попрощатися назавжди. А щодо зовнішніх ринків запозичень, то тут і говорити нема про що. Україна і зараз насилу, під 8-10% розміщує євробонди, і це в той час, коли ціла низка країн беруть кредити з негативною ставкою (тобто їм ще й «доплачують» за користування кредитом).

Третій. Почнеться масова втеча капіталу із країни. Україні дуже «пощастило» щодо цього, адже весь іноземний капітал (реальний, а не спекулятивний, що паразитує на фінансовому ринку), звідси вже втік. Спочатку під час кризи 2008-2009 рр., а потім у 2014-2015 рр.

четвертий. Великі репутаційні втрати України в очах зовнішніх партнерів, приватних кредиторів та міжнародних фінансових організацій.

Ця теза апріорі далеко не всіма взагалі вважається і розцінюється як аргумент.

Головний же реальний страх дефолту - це йти на подібну процедуру, попередньо підготувавшись, без попередження, і без подальшого, дуже чіткого плану дій. Ось це дійсно дуже страшно і загрожує наслідками.  

Аргументи на користь дефолтного сценарію

Розцінюючи дефолт не як катастрофу, а як стан, який створює нові можливості, на користь такого сценарію можна навести чотири аргументи.  

 перший – низький рівень ризиків та негативних соціально-економічних наслідків для країни та її народу. Ми і так знаходимося дуже близько до дна, і остаточне падіння на нього не стане для всіх надто болючим.

 другий – підрив поточного положення надає більше нових можливостей та інструментів. Тільки опустившись на дно, можна спробувати зрештою від нього відштовхнутися. Це шанс принципово змінити ситуацію – замість деградувати на шляху до напіврозпаду державності.

 Третій - вдалий час. Світова економічна криза, пандемія коронавірусу, аварія і перетворення глобальної моделі економічних і торгових взаємин, формування нових центрів впливу, втрата позицій колишніми гегемонами – це вікно можливостей у хаосі на планеті, що запанував. І воно дає нам рідкісну нагоду змінити свій нинішній статус.

 четвертий - точка неповернення. Україна не зуміла «відіграти» наслідки економічних спадів 2008–2009 років. та 2014–2015 рр. Під час цих криз українська економіка не просто страждала від рецесії – вона втратила цілі виробничі сегменти індустріального сектора (ракетобудування, суднобудування, авіабудування, машинобудування тощо).  

В даному випадку потрібно пам'ятати ключову тезу, що дефолт – це не вирішення проблеми боргів, а лише інструмент послаблення боргового навантаження та створення можливості направити ці кошти у виробничі проекти на розвиток економіки.

Аргентинське дефолтне танго та український кредитний гопак

Україна цілком може використати тему дефолту як переговорний аргумент у діалозі з кредиторами, насамперед із МВФ. На першому етапі Україна може виступити з ініціативою щодо проведення переговорів щодо реструктуризації боргів. У цьому випадку йдеться про зовнішній державний борг і зовнішній гарантований державний борг, який сукупно, нагадаємо, становить майже 60% від усього боргу. Внутрішній борг, який номінований переважно у національній валюті, не є таким проблематичним з погляду подальшого управління.

Так, держава може запропонувати кредиторам розтягнути повернення боргів на строк 20 або більше років з умовним фіксованим обсягом щорічного платежу у розмірі 1,5% від обсягу держдоходів. Крім того, Україна може обговорити з кредиторами можливість списання частини боргу з відстроченням виплат за відсотками та погашення «тіла» на певний час, доки не вдасться досягти стійких та значних темпів зростання економіки. Перебуваючи під «пресом» кредитних витрат, економіка апріорі не може піти в помітне зростання, оскільки всі потенційно «інвестиційні» кошти спрямовуються на обслуговування та погашення боргів.

Щодо цього показовим є приклад останнього, вже дев'ятого дефолту Аргентини навесні минулого року. Тамтешня влада наочно продемонструвала, що вміє не тільки із завидною регулярністю доводити економіку до дефолту, а й ефективно домовлятися із кредиторами. Так, у липні минулого року уряд у Буенос-Айресі зумів досягти взаєморозуміння з трьома групами зовнішніх кредиторів, і домовитися про списання понад 30% загального держборгу, а також зниження процентної ставки обслуговування з 7% до 3% (загальний держборг Аргентини становив понад 300 млрд. дол.). Уряд країни дуже розумно скористався обставинами, зумівши домогтися від кредиторів серйозних поступок, пославшись на складнощі економічного стану, пандемію коронавірусу та світову економічну кризу.

Український уряд не поспішає навіть заїкатися про можливість діалогу з кредиторами про реструктуризацію боргів. У цьому випадку це може говорити про дві обставини. Вітчизняним бюрократам або заходити «в тему», або суворо було заборонено «новими старшими братами», (що констатує де-факто режим зовнішнього управління). Або ж наші переговорники, що не відбулися, «в долі».

Все одно за підсумками борги виплачуватимуть пересічним громадянам-платникам податків, або безликим «маленьким українцям». 

Додайте Klymenko Time в список ваших джерел

Новини

Розгін протестів, звернення до українців та нові хвороби Мішико: як пройшло перше засідання суду над Саакашвілі?

Розгін протестів, звернення до українців та нові хвороби Мішико: як пройшло перше засідання суду над Саакашвілі?

Поза зоною доступу: що відбувається з мобільним зв'язком на непідконтрольному Донбасі

Поза зоною доступу: що відбувається з мобільним зв'язком на непідконтрольному Донбасі

«Ніхто з інтелектуалів, крім ОУНівців, а Бабиного Яру не загинув»: письменник-націоналіст Винничук розпалює ненависть у соцмережах

«Ніхто з інтелектуалів, крім ОУНівців, а Бабиного Яру не загинув»: письменник-націоналіст Винничук розпалює ненависть у соцмережах

«Це право народу Криму»: терористи «Талібану» заявили, що Крим – це територія РФ

«Це право народу Криму»: терористи «Талібану» заявили, що Крим – це територія РФ

Павло кухарчині

Неправильні письменники та неправильні міста України

Дмитро Марунич про тарифи

Енерокриза в Україні штучно створена владою - Марунич

Китай подав на Україну до гаазького суду через «Мотор Січ». Де взяти величезну суму компенсації?

Китай подав на Україну до гаазького суду через «Мотор Січ». Де взяти величезну суму компенсації?

Ремінь ГРМ — які бувають, які краще, коли міняти

Ремінь ГРМ — які бувають, які краще, коли міняти

На Бурштинській ТЕС стався вибух та пожежа, 5 людей постраждали

На Бурштинській ТЕС стався вибух та пожежа, 5 людей постраждали

Зеленського журналіста Бутусова, який погрожував «дати по морді», хочуть убити як Гонгадзе, щоб спровокувати Майдан – Арестович

Зеленського журналіста Бутусова, який погрожував «дати по морді», хочуть убити як Гонгадзе, щоб спровокувати Майдан – Арестович

У Львові блогер галасливо відсвяткував 29-річчя на День пам'яті жертв Голодомору. Чи не шанують власну історію?

У Львові блогер галасливо відсвяткував 29-річчя на День пам'яті жертв Голодомору. Чи не шанують власну історію?

Приціл на правосуддя: як українці відповідають на свавілля

Приціл на правосуддя: як українці відповідають на свавілля

    частка facebook поділитися телеграмою акція твіттер viber share