"На крок ближче до перемоги над Росією": у Комітеті інформполітики запропонували святкувати День борщу

Скоро ми відзначатимемо День українського борщу. Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав відповідний проект постанови. Під свято хочуть віддати що другої суботи вересня щороку.

"Борщ як маркер національної ідентичності", - сказано в назві посту на Facebook.

"Прийняття Постанови сприятиме популяризації української культури на міжнародному рівні, вшануванню традиційної української кухні, посилить увагу суспільства до збереження та поширення культурної традиції", - йдеться далі.

Нагадаємо, що у нас за останні кілька років сформувався своєрідний культ борщу. МЗС України подав до ЮНЕСКО заявку на включення страви до списку нематеріальної культурної спадщини, патріоти ведуть із Росією запеклі суперечки, кому належить оригінальний рецепт, А шеф-кухарі, що популяризують борщ на міжнародному рівні, вмить набувають настільки високого статусу, що їм доручають складати меню в державних школах та дитячих садках. І ось тепер ми матимемо ще й нову знаменну дату.

Ініціативу висміяли опозиційні телеграм-канали. Основна думка – у нас війна на носі, а ми про борщ думаємо.

"Ура! Ми стали ще на один крок ближче до перемоги над Росією!", - пише журналістка Мирослава Бердник.

"І нехай весь світ зачекає зі своїми Путіними, війною та російською агресією", - заявляє телеграм-канал "Крокодил".

"Ну все, тепер Путін точно не посміє напасти", - приєднується політичний оглядач Юрій Ткачов.

А нардепа Максима Бужанського цікавитьчому такої честі удостоївся саме борщ А як інші страви?

"Де день смаженої свині? Маленького, матір вашу, смаженого поросятка? Де день вареників? Віддав вареники, віддав Гоголя, ви взагалі розумієте, про що мова?? Де день ковбас? "Де карасіки? Це звучить так невинно, карасіки, а ляснемо вухами, вже й не карасіки, а карасі!".

З одного боку, експертам можна дорікнути, що вони позбавляють Україну права на духовне життя. Зрештою, війна – не привід повністю закинути культурну сферу. Проте остання у нас чомусь обмежується Днем борщу, святом вишиванки та конкурсами на найдовший рушник. Нові університети не відкриваються, книгодрукування у кризі, кіноіндустрія практично мертва і навіть доступних гуртків народної пісні та танцю стало в рази менше, порівняно з 1991 роком. Взаємний Мінкульт та підконтрольні йому структури пропонують українцям непопулярні ініціативи, які ніяк не сприяють освіті та розвитку.

До речі, борщовий набір з кожним роком стає дорожчим. Свято є, а самого борщу немає.

Сподобався матеріал? Поставте йому 5 зірок. Це важливо для автора.