На собі не можна економити навіть у війну: Рада хоче збільшити фінансування партій на півмільярда 2023 року

З початком війни економіку України перевели на військові рейки, в рамках чого пріоритетними статтями видатків Держбюджету стали армія та соціальні виплати. Однак до другого читання проекту Бюджету-2023 до нього внесли виправлення, що передбачають збільшення фінансування галузей, що не пов'язані з цими областями.

Кому збільшать фінансування?

2 листопада Бюджетний Комітет ВР підтримав пропозиції щодо збільшення фінансування наступного року:

• політичних партій – на 519,4 млн. грн.;
• телеканалу «Рада» та газети «Голос України» – на 120 млн грн. Раніше ми розповідали про те, на які цілі телеканалу «Рада» з бюджету виділяють десятки мільйонів гривень;
• секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини – на 116 млн. грн.;
• антикорупційних органів: САП – на 62,76 млн грн., НАЗК – на 16,4 млн грн.;
• на заходи щодо приватизації держмайна додали 38,5 млн. грн.;
• на розвиток фізкультури та спорту – 10 млн грн.

Дефіцит бюджету – не завада

Згідно з первісним проектом Бюджету-2023, сума його витрат була передбачена на рівні 2,5734 трлн грн., доходів - 1,2791 трлн грн. За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, дефіцит бюджету наступного року становитиме понад 20% ВВПі будь-які збільшення витрат збільшують і цей дефіцит.

«Ми збільшили обсяги видатків на виплати пенсій, на ліквідацію наслідків збройної агресії Росії (будівництво, ремонти, купівля людям житла), на наукову та науково-технічну діяльність, на пільгові іпотечні кредити ВПО. Усього до другого читання у проекті держбюджету видаткова частина зросла на 66,8 млрд грн.», – роз'яснив прем'єр-міністр.

А ось грошей на це все у бюджеті немає і не передбачається.

«Покриватимемо [дефіцит] за рахунок допомоги партнерів. Нам потрібно залучити 38 млрд доларів. Отримаємо їх від ЄС, США, МВФ та інших донорів. Рухаємось у цьому напрямі і маємо всі підстави розраховувати на прогрес», - сказав Шмигаль.

А що із фінансуванням міністерств?

"Військові рейки" передбачають скорочення всіх непріоритетних витрат. Так, за первісним проектом Бюджету-2023, найбільше відберуть у грошовому еквіваленті, порівняно з фінансуванням у 2022 році, у:

• Міненерго – 188,4 млрд грн., воно стало і абсолютним лідером зі скорочення фінансування – -97%, порівняно з 2022 роком;
• Міністерства освіти і науки - 29,7 млрд, або -17% відповідно;
• Держагентства автошляхів - 25,9 млрд, або -31%;
• Мінрозвитку громад та територій – 22,3 млрд, або -74%;
• Міністерства охорони здоров'я - 20,3 млрд, або -10%.

Найбільше додадуть у грошовому еквіваленті:

• Міноборони – 233,6 млрд. грн., або +37%;
• Мінфіну – 11,6 млрд., або +3%;
• МВС – 4,6 млрд., або +2%;
• Кабміну – 3,6 млрд., або +73%;
• ГУР Міноборони – 3,4 млрд. грн., або +41%.

А абсолютними лідерами зі збільшення фінансування у відсотковому співвідношенні стали: Кабмін (+73%), Головне управління розвідки Міноборони (+41%), Міноборони (+37%). Найбільше уріжуть бюджети у відсотковому співвідношенні: Міненерго (-97%), Мінекономіки (-86%), Мінцифри (-86%), Мінрозвитку громад та територій (-74%), Мінінфраструктури (-65%).

Таким чином, у 2023 р. в умовах війни продовжиться тенденція щодо скорочення фінансування практично всіх ключових галузей держави та перерозподілу коштів на силовий блок та уряд. До того ж війна не заважає збільшувати фінансування політичних партій.

Також ми писали про те, як мільярди, що виділяються з бюджету, на ремонт доріг переводилися фірмі подруги голови Дніпропетровської ОВА Резніченко, і розповідали, що на чолі НБУ поставили людину голови ВП Єрмака.

Підписатися на наші новини в Google News
Підписатися на телеграм-канал Klymenko Time
Підписатися на аналітичний телеграм-канал Klymenko Time

Сподобався матеріал? Поставте йому п'ять зірок. Це важливо задля редакції.