На валізах чи все обійдеться: чого чекати на Харкову найближчим часом?

До Харкова найкраще зараз підходить анекдотична фраза – «жити будете погано, але не довго». Якщо відкинути дві зовсім вже, на наш погляд, футуристичні крайнощі від «Росія розвалиться найближчими роками» до «Україна як держава перестане існувати», то для Харкова в середньостроковій перспективі все вибудовується не дуже райдужно. Тому що за будь-яких розкладів місто залишається на узбіччі.

Допустимо, майбутній світ підписується на сприятливих для України умовах. Але Харків все одно залишається крайнім прикордонним містом із зруйнованими промисловими потужностями, вишами та взагалі дуже «пораненим» регулярним обстрілом. Росія з ймовірністю у 99% буде недружньою країною, а отже, Харків ще й припиняє використовувати свої транзитні переваги. По суті, він перетворюється на місто-глухий кут. Західні союзники, зрозуміло, щось допоможуть відбудувати, але якісь солідні інфраструктурні проекти у ньому розвивати втрачає сенс, бо Харків перетворюється на глуху східну околицю Європи, За яким через 20 км. починається суцільна стіна.

Світ, підписаний на користь Росії, для Харкова обіцяє дві вилки – за однієї міста переходить під контроль РФ, а за іншої залишається під юрисдикцією України. І тут теж Харкову та харків'янам особливих перспектив не світить. У разі включення міста до складу РФ ліпити з нього вітрину (як це з 2014 року робилося, наприклад, у Криму), ресурсів у Москви вже не буде. На задоволенні буде ще розбитий Донбас та низка інших «пошарпаних» регіонів України. Для мешканців міста, природно, буде закрито Віденську оперу та паризькі булочні, ну, а самі харків'яни на багато років почнуть ненавидіти і ділити один одного на «заукраїнців» та нових росіян.

Але навіть якщо Харків залишається під Україною, а мирний договір, як ми вже сказали вище, складений на основі інтересів Росії, то місто очікує все те саме, що описано в першому варіанті, але тільки без західної допомоги. «Вітрини» закінчилися ще у 50-ті роки минулого століття на Західній Німеччині та Південній Кореї. А що таке сучасні «вітрини» того ж таки Євросоюзу, можна подивитися на прикладі країн Балтії чи Румунії з Болгарією. Тому історії про те, як до Харкова після війни підуть мільярди західних інвестицій, треба сприймати з високою часткою скептицизму.

Ми ж чесно говоримо, що поки що не бачимо світлого майбутнього у цього самобутнього та глибоко симпатичного нам міста.

Тепер до перспективи найближчих місяців. Харків має кілька сценаріїв пережити цей період.

Сценарії 1. Все як є.

Це сценарій, за якого росіяни вирішують свої ситуативні питання на Донбасі, можливо навіть підбираються до Куп'янська для того, щоб сформувати лінію оборони по Осколу, ну, і готуються до великої приазовської битви. Харковом, природно, у цей період регулярно прилітатиме. Він таки залишається великим логістичним центром з величезним гарнізоном ЗСУ.

За такого сценарію Харкову, звичайно ж, краще дочекатися бодай якогось проміжного перемир'я якнайшвидше. Щомісяця війни перетворює його на все менш респектабельні для життя руїни, А хто, в які терміни і за чий рахунок все це відбудовуватиме, - бабка надвоє сказала.

Сценарії 2. Росія перетворюється на «великий наступ».

Ми вже в окремому матеріалі описували варіанти напрямів такого наступу. І в них Харків може бути як однією з головних цілей такого настання, і опинитися на другорядних позиціях.

У разі, якщо ЗС РФ ставлять за мету взяття саме самого міста, то з величезною ймовірністю Харків намагатимуться повністю оточити. Це дуже складна загальновійськова операція, але росіяни вже мають досвід успішного оточення і подальшого штурму Маріуполя. Щоправда, на що за підсумком перетворився сам Маріуполь, теж усім відомо.

Інший варіант – наступ проводиться десь в іншому місці – Запоріжжя, Київ, Павлоград тощо. Але й за цих розкладів харків'янам не варто розслаблятися. Географію ніхто не скасовує, Харків, як і раніше, біля російського кордону, і в місті так само буде знаходитися величезний гарнізон прикриття ЗСУ. А для противника логічно добиватиметься того, щоб українська армія якнайменше могла звідси перекидати резерви на напрям головного удару. Отже, тут можливі як імітаційні бої-наступи, так і кратно можуть збільшитись обстріли самого міста.

І, власне, це основні сценарії подій на найближче півріччя. Але в цілому, куди не викручуй, нічого особливо оптимістичного у нас не ліпиться.

Чи варто зараз виїжджати з Харкова? Прямо зараз – точно ні. Місто не найбезпечніше в Україні – це факт. Але так, щоб люди раптом прокинулися та побачили, що Харків у повному оточенні – такого точно не станеться. Якщо ж Росія таки перейде у великий наступ, а впевненості в цьому ні в кого зараз немає – це стане зрозуміло вже в перші години, і часу на збір тривожної валізки у всіх буде достатньо.

Чи варто вкладатись у ремонт, навіть якщо є вільні гроші та велике бажання? Наша рекомендація – теж, ні.