Світ напередодні грандіозного...?

У Мюнхені цими днями пройшла щорічна конференція з безпеки, на яку в Україні покладали особливі надії. І якщо судити з войовничої риторики майже всіх представників Заходу, у Києві мають бути задоволені її підсумками. Країни НАТО мають намір неодмінно на полях України перемогти Росію і потім змусити Кремль підписати поразковий світ. Але є низка моментів, які викликають певний скепсис.

Формально Мюнхенська конференція ще не завершена, але топ-спікери вже виступили, а слухати та аналізувати, що скаже, наприклад, Ходорковський, залишимо вже для особливих гурманів До речі, офіційних представників від Росії у Мюнхені другий рік поспіль не було, і ми не вважаємо, що це добре для самого майданчика. На конференції були присутні делегації з Індії та Китаю, тобто якась альтернативна думка, як могла б закінчитися війна в Україні, все ж таки прозвучала. Але загалом на Заході все менше залишається місць, де еліти можуть перетинатися хоча б кулуарно, а тим більше публічно озвучувати іншу позицію.

У підсумку всі виступи в Мюнхені можна звести до двох полярних і не пропорційно озвучених думок. Перша – це позиція Офісу і колективного Заходу, який підтримав Київ, суть якої зводиться до наступного: Україну треба накачати ще більше зброєю і тим самим здобути виключно воєнну перемогу над Росією. А до цього жодних переговорів щодо миру вести неможливо. Наведемо кілька характерних цитат від топів, щоб було зрозуміло, наскільки безальтернативною на цьому треку є колективна позиція Києва та Заходу.

Зеленський: «Немає альтернативи Україні в НАТО... Отже, немає і не повинно бути жодної альтернативи повного звільнення від російської агресії. Нам необхідно звільнити Україну та Європу, бо коли російська зброя стріляє по нас, вона вже націлена і на наших сусідів. Чи може Європа стати предметом компромісу? Ні. Нам потрібно звільнити від російського агресивного потенціалу кожен міжнародний інститут та кожну сферу світової економіки, бо лише тоді у свободи з'явиться шанс перейти через наш кордон далі на схід»..

Столтенберг: «Ми маємо дати Україні те, чого вона потребує, щоб здобути перемогу, як суверенну незалежну державу. Дехто переймається тим, що наша підтримка в Україні може призвести до ескалації. Дозвольте внести ясність – немає варіантів не пов'язаних із ризикомАле найбільший ризик – це ризик того, що Путін переможе».

Сунак: «Україні необхідно здобути перевагу на полі бою. Тому необхідні танки, системи ППО, далекобійна зброя. І це все необхідно, щоб Україна змогла захистити себе, і щоб розпочати контрнаступ та звільнити свої території. Ми повинні повністю підтримувати Україну у цьому прагнення. І це означає також і Крим».

Блінкен: «У нас зовсім немає сумнівів щодо успіху України та перемоги України».

Мабуть, «найальтернативнішим» у цьому потоці виявився тільки Макрон, але і він примудрився поєднати «Діалог з Росією» лише після перемоги над нею.

«Ми повинні знайти силу та сміливість, щоб вибудувати діалог із Росієюбез якого неможливий світ у Європі. Але час для діалогу ще не настав. Зараз важливо сконцентруватися на інтенсифікації військової допомоги Україні».

Щоправда, вже у свіжому інтерв'ю французькому виданню Макрон опинився. великим скептиком щодо воєнних перспектив України.

«Необхідно, щоб український наступ похитнув російський фронт та змусило Москву повернутися за стіл переговорів. Але жодній із сторін не вдасться здобути повної перемоги. Україна самостійно не може знову набути своїх кордонів, оскільки ніхто з союзників не готовий відправити свої війська на театр воєнних дій».

Але загалом картина гранично зрозуміла. Колективний Захід, принаймні публічно, висловлює готовність розтрощити Росію на полі бою. При цьому літаків точно не буде, танків буде у дозованій кількості, а боєприпасів – не більше ніж звичайний.

На цьому фоні з особливою позицією виступив голова комісії із закордонних справ ЦК Компартії КНР Ван І. Зокрема, він не дуже завуальовано озвучив, що США з Британією зірвали мирні переговори між Україною та Росією навесні минулого року.

«Ми бачили текст, потенційну рамкову домовленість, але процес зупинився. Ми не знаємо, чому він обірвався. Мабуть, якісь сили не хотіли матеріалізації мирних домовленостей».

Але набагато цікавіше інше. 24 лютого – у річницю війни – лідер КНР Сі Цзіньпін озвучить свій мирний план щодо України. Про це якраз у Мюнхені і заявив Ван І, не розкриваючи більше жодних деталей. І ось до цієї історії слід поставитися найсерйозніше. Очевидно, що «мирний план від Сі» відрізнятиметься від «10 пунктів мирного плану Зеленського». І в Україні його з дуже великою ймовірністю не приймуть.

І тут важливо, що за цим піде. Ось характерні слова голови Держдепу Блінкена після виступу Ван І у Мюнхені.

«В останні роки ми спостерігали підтримку на рівні риторики та політики і навіть деяку нелетальну допомогу. Але ми вкрай стурбовані тим, що Китай розглядає можливість надання летальної допомоги Росії.

Тобто США на офіційному рівні озвучили, що Китай розглядає питання надання військової допомоги Росії. Якщо це станеться, це може змінити багато розкладів, зокрема, і на полях битв.

Зазначимо також, що Ван І одразу ж після Мюнхена вилітає до Москви. Далі 24 лютого буде озвучено певні мирні пропозиції від Сі. А потім має буде наслідувати якусь реакцію на ці пропозиції з боку колективного Заходу, ну, і потім реакція у відповідь вже з Китаю.

Але це все вже виходить за межі конференції в Мюнхені. Загалом вона залишила двояке враження. Видно декларативне бажання західних еліт максимально боляче покарати кремлівських на полях України. І водночас не зовсім зрозуміло, яким буде план «Б», якщо у ВСУ щось не вийде з анонсованим весняним наступом. Також замаячила загроза появи у Росії вже китайської зброї, і це не наші домисли, а побоювання Блінкена, які він озвучив у Мюнхені. І також зазначимо, що всім цим людям із гарними обличчями шкода виключно американських, британських та французьких солдатів, тому що їх в Україну ніхто відправляти не має наміру. Це вже слова Макрона.

Так, і насамкінець відзначимо головну родзинку всієї конференції. Глава МЗС Німеччини Бербок приміряла він здібності Безкутною і видала чудову геометричну пропозицію для Путіна.

«У цьому всім вина президента Путіна. Він може ухвалювати власні рішення. Він може ухвалити рішення повернути на 360 градусів і зробити мир мирним та щасливим».

Зазначимо, що про 360 градусів голова МЗС ФРН сказала двічітобто це 100% не застереження. Ще кілька таких одкровень – і Бербок може сміливо брати легендарне ім'я Мар'яна.