Березень 2022 року у спогадах екс-прем'єра Ізраїлю: хто завадив укласти світ Україні та Росії?

Екс-прем'єр Ізраїлю Нафталі Беннет несподівано поділився дуже скандальними одкровеннями про свою посередницьку місію між Україною та Росією навесні минулого року. З його оповідань, наприклад, виходить, що всі варіанти мирних переговорів були зірвані виключно країнами Заходу, і зокрема тоді ще прем'єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном.

Нафталі Беннет лише рік пробув прем'єр-міністром Ізраїлю, і в Україні навряд чи його ім'я особливо на слуху. Це, звичайно, не півтора місяці прем'єрства, як у Ліз Трассну, так і Беннет не такий, як вона. У будь-якому випадку, прем'єрство Беннета припало на дві гучні події – гостра політична криза в Ізраїлі, яка закінчилася достроковими виборами, а також сталася війна в Україні. За останнім треком Беннет виступив переговорним човником, про що красномовно підтверджують пошукові системи в Мережі. Так Беннет у Москві був 5 березня, тобто лише на 10 день війни. Це ще до Стамбульських угод, які зрештою теж були зірвані.

«Всі мої дії були узгоджені до дрібних деталей і зі США, і з Німеччиною, і з Францією. Але вони перервали переговори», - Розповідає Беннет в інтерв'ю, опублікованому в YouTube. При цьому він згадує, що протягом березня-квітня було підготовлено 17 чернеток мирних угод.

Цікаво, що причиною війни Беннет називає прагнення України вступити до НАТО.

«Вся ця війна сталася через їхнє бажання вступити до НАТО, а тут (після початку війни) Зеленський каже: «Я відмовляюся від цієї ідеї», - Згадує Беннет.

Загалом, якщо звернутися до хроніки подій початку війни, то слова Беннета легко підтверджуються. У перший день війни 24 лютого Зеленський заявив, що не боїться говорити про нейтральний статус, але вимагав гарантій безпеки. А ось для прикладу пряма мова Зеленського на другий день війни:

«Хочу ще раз звернутися до президента Російської Федерації. По всій території України тривають бої. Давайте сідати за стіл переговорів. Щоб зупинити загибель людей».

Тобто в Офісі президента на початку війни не відкидали ні ідею мирних переговорів, ні нейтрального статусу.

Характерно, що наприкінці того ж березня у Стамбулі російська та українська делегації узгодили загальні контури мирної угоди. До чого тоді точно вдалося домовитись, навряд чи найближчим часом скажуть офіціали у Москві та Києві, бо для всіх учасників то була люта «зрада». Але з публічних коментарів хоча б української сторони – тобто щодо визначення заявок-максимум – виходило, що росіяни відходять на кордони до 24 лютого, а офіційний статус Криму обговорюватимуть через 15 років. Україна ж зобов'язується не вступати до НАТО.

У Москві це інтерпретували дещо інакше, зокрема, питання щодо Криму вважали закритим, А для «республік» Донбасу вимагали визнання суверенітету. Але навіть виходячи з цих сумбурних пояснень двох сторін виходило, що російська армія йде з усіх інших регіонів України, включаючи Херсонську та Запорізьку області. Тобто те, що зараз Україна намагається повернути надзусиллями, включаючи режим тотальної мобілізації, і з незрозумілим ні для кого підсумковим результатом.

А далі Беннет розповідає, що країни Заходу самі звернули всі ці мирні ініціативи і вирішили завдати Росії принизливої ​​поразки військовим шляхом. Зазначимо, що це теж легко підтверджується пошуком десятків подібних заяв від усіх топів західної верхівки – Джонсона, Столтенберга, Бореля та інших дрібніших персон, які майже щодня заявляють про необхідності нанесення РФ саме військової поразки. Тобто і тут Беннета важко викрити у перекручуванні загальнодоступних фактів.

Є ще цікавий момент – це розповідь Беннета про те, як Путін пообіцяв не вбивати Зеленськогоо. Даємо повну цитату, щоб не виривати нічого із контексту:

«Зеленський перебував у секретному бункері. Я спитав у Путіна: «Ви збираєтесь вбити Зеленського?» Він відповів: "Я не збираюся вбивати Зеленського". Потім я запитав: «Я мушу розуміти, що ви даєте мені слово, що не вб'єте Зеленського?» Він знову сказав: «Не вбиватимемо Зеленського». Я зв'язався з Зеленським щодо WhatsApp або Telegram. Я подзвонив Зеленському і сказав: "Я прийшов із зустрічі, він не збирається тебе вбивати". Він запитує: Ти впевнений? Я відповідаю: «100%, він цього не робитиме». За дві години Зеленський зайшов у свій кабінет і зняв себе там на телефон зі словами: "Я не боюся!".

У Росії її одкровення Беннета, природно, прийняли захоплено. І зрозуміло чому. За словами екс-прем'єра Ізраїлю, який був ще й безпосереднім учасником цих кулуарних процесів, виходить, що саме на Заході зробили все можливе, щоб ця війна продовжилася далі.

«Ще одне зізнання!», - пише офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова, мабуть, додаючи в цей ряд одкровення Ангели Меркель про фіктивність Мінських угод.

В Офісі президента запустили свій антикриз, підключивши осиротілого після вигнання Арештовича Подоляка, який у Twitter написав таке:

«Виникають дивні інсайди ексів про «посередництво»: Путін нібито давав «гарантії не вбивати», а «Захід перервав перспективні переговори». Але все це фікція».

Виходить, Подоляк у двох пропозиціях, по-перше, спростував, що Беннет був посередником, хоча чому він тоді був у березні у Москві? По-друге, як і раніше, наполягає, що Путін неодмінно хоче вбити Зеленського. По-третє, стверджує, що на Заході не зривали мирних переговорів, хоча наступний візит Джонсона до Києва відразу після Стамбула говорить про протилежне. І по-четверте, практично називає Беннета брехуном, говорячи, що «все це фікція».

Що сталося після березня-квітня, ми вже знаємо. Війна продовжилася. Руйнування України, як і кількість загиблих, кратно збільшилися. Росія провела «референдуми» і окрім плаваючого статусу Донбасу та Криму, тепер підняла свої умови від збереження сухопутного коридору в Криму до збільшення фізичного контролю над усім Донбасом. Про це днями, до речі, говорив Пєсков.

Чи вдасться це переграти ЗСУ на полі бою – питання відкрите. Може, так і тоді позиції України для подальших переговорів посиляться. А може, ні, і тоді в Кремлі вимагатимуть ще більше, ніж задовольняються зараз. Але вже достовірно, що навіть взяття ЗСУ невеликою Кремінною або прорив до Мелітополя вимагатиме велику кількість життів українських солдатів. Хоча ще у березні-квітні це все могло бути повернуто без бою шляхом переговорів та компромісів.