Єва Антоненко
14 червня 2022 09:10
Рубрики: Новини Політика

Макрон та Шольц не підтвердили поїздку в Україну: чому глави ЄС можуть не приїхати

У Європі точаться дискусії щодо спільної позиції щодо України.

Час для читання

Хвилин читання:

6

Макрон та Шольц не підтвердили поїздку в Україну: чому глави ЄС можуть не приїхати

Вчора у ЗМІ з'явилася інформація про те, що в Україну 16 червня нібито приїдуть прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі, Канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Еммануель Макрон. Однак згодом стало відомо, що двоє з трьох топ-політиків, які нібито запланували свої візити в Україну, можуть і відмовитися від поїздок. Розбираємо, що відбувається у ситуації.

Очікувані цілі візиту політиків

Першоджерелом інформації про візит політиків до України стало італійське видання La Stampa. У відповідному матеріалі наголошується, що візит відбудеться перед засіданням Європейської ради, перед зустріччю G7 у Німеччині та перед самітом НАТО. Його розглядають як підтримку трьох найбільших країн ЄС президенту України Володимиру Зеленському.

За день до передбачуваного візиту також очікується, що Єврокомісія надасть висновок щодо заявки України на набуття статусу кандидата на членство в ЄС, яке має стати підставою для ухвалення рішення на саміті лідерів ЄС 23-24 червня.

Посол України в Німеччині Андрій Мельник заявив, що очікує від майбутнього візиту німецького канцлера Шольца до Києва виконання обіцянок щодо постачання зброї та вступу України до ЄС.

Також передбачалося, що під час зустрічі могли обговорювати не лише постачання зброї, а й, можливо, політичні рішення України у війні з РФ. У будь-якому разі, від візиту такого рівня завжди очікується, що політики привезуть із собою будь-які ухвалені рішення.

Політики можуть і не приїхати

Перший радник посольства Франції в Україні Бруно Коссанель спростував інформацію українських ЗМІ про можливий візит президента Франції Макрона в Україну, про який він нібито заявив, і закликав її відкликати, оскільки не має повноважень коментувати це питання.

Про те, що Макрон не має «фіксованих» планів відвідати Україну під час війни, повідомили та CNN. У Єлисейському палаці заявили: «Президент сказав, що відвідає Україну у відповідний момент. Проробляється кілька варіантів, на цьому етапі нічого не вирішено».

Представник федерального уряду Німеччини Вольфганг Бюхнер Не підтвердив і не спростував повідомлення про те, що найближчими днями до Києва прибудуть глави трьох держав та урядів.

«Хочу вас попросити про розуміння, що я не можу повідомити нічого нового, новин щодо цього немає»– заявив Бюхнер на брифінгу.

Повідомлення про поїздку в Україну відмовився коментувати і сам Шольц, який зазначив, що представник уряду «вже сказав все, що ми можемо сказати на цю тему зараз».

Тобто, як мінімум, двоє з трьох політиків не підтвердили свій візит до країни. Зазначимо, що Шольц та Макрон з початку війни Україну не відвідували, на відміну від, наприклад, прем'єр-міністра Великої Британії. Бориса Джонсона, глав Польщі та країн Балтії

Чому так відбувається

Перші особи України неодноразово критикували Німеччину за те, що вона не поспішає збільшувати військову допомогу. До того ж, останнім часом українська риторика щодо цього питання змінилася: топ-політики України з метою тиску на ЄС у питанні постачання зброї почали звинувачувати Європу у неможливості перемогти Росію у війні.

Крім того, раніше президент Зеленський відмовився зустрічатися із президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром через минулі тісних зв'язків німецького політика із Росією, що також негативно вплинуло на міждержавні відносини.

У ЄС немає єдності і щодо надання Україні статусу кандидата у члени ЄС. Традиційно вагаються «гаманці ЄС» – саме ті самі Франція та Німеччина, а проти виявилися найбагатші країни союзу – Данія, Нідерланди та Швеція. А ось не такі багаті та дотаційні країни, як Польща та Прибалтика, навпаки, роблять регулярні політичні заяви на користь прийняття України.

Зазначимо, що статус кандидата на вступ до ЄС не гарантує цього вступу. Навіть якщо статус нададуть, від України вимагатимуть низку реформ, зокрема судову, антикорупційну тощо, які Європа активно просувала в країні після Євромайдану.

Нагадаємо, що Туреччину країною-кандидатом у члени ЄС Європейська рада оголосила 1999 року, але країну досі не ухвалили. Заявку на вступ країна подавала у 1987 році. Причиною такого тривалого процесу називають складнощі щодо приведення країни до стандартів ЄС та проблеми політичного характеру.

Раніше ми писали про те, що в ЄС мають намір відбудовувати Україну в обмін на реформи, і розповідали, що українські союзники розійшлися у думках щодо подальших дій у війні.


Сподобався матеріал? Поставте йому п'ять зірок. Це важливо задля редакції.

Поділитися публікацією

Додайте Klymenko Time в список ваших джерел

Новини

Думки

свіже Популярне
більше думок Перейти
Facebook Telegram Twitter Viber

Ви можете закрити це вікно та продовжити читання. А можете – підтримати нашу команду невеликим донатом, щоб ми й надалі могли писати та знімати відео про те, що дійсно важливо для нас з вами, разом впливати на рішення влади та суспільства

Стати другом
x
Догори