Роман Губрієнко
01 лютого 2022 20:00

Фонд гарантування вкладів "все пояснив": розпродаж активів банків-банкрутів як всеукраїнський "Peep Show"

Необоротна руйнація банківської системи України стартувала на початку 2014 — і вона продовжується досі. Про початок «банкопада» та масштаби узаконеного мародерства, яке стало його закономірним підсумком – у великому аналітичному огляді-розслідуванні Klymenko Time.   

Час для читання

Хвилин читання:

20

Фонд гарантування вкладів пояснив: розпродаж активів банків-банкрутів як всеукраїнське Peep Show

Вісім років тому, у лютому 2014 р. розпочався так званий "банкопад" – наймасштабніший і епічніший обвал вітчизняної банківської системи за всю історію незалежності країни. Наприкінці 2021 р. Офіс генерального прокурора вперше звітував про результати кримінальних проваджень щодо майна збанкрутілих банків. У звіті зазначено, що протягом 2021 р. за фактами незаконних операцій з активами збанкрутілих банків експертами підтверджено заподіяння збитків на суму понад 8 млрд грн. Також накладено арешти на майно загальною вартістю 2 млрд. грн.

Втім, заявлені у звіті Офісу генпрокурора суми збитків - це лише вершина айсберга. Про початок "банкопада" та масштаби узаконеного мародерства, яке стало його закономірним підсумком – у великому аналітичному огляді-розслідуванні Klymenko Time.   

Передісторія: колапс небачених масштабів та сервірування "бенкету стерв'ятників" 

Необоротна руйнація банківської системи України стартувала на початку 2014 р., і вже у лютому Національний банк вивів з ринку фінпослуг та відправив на ліквідацію п'ять банківських установ. Починаючи з III кварталу 2014-го процес пішов експонентом і "банкопад" став набирати загрозливі обороти.

Проведення реформи фінансової системи було однією з основних вимог західних партнерів України, які вимагали очистити ринок від "неблагонадійних установ" в обмін на кредити та міжнародну підтримку. Події в Криму, початок збройного конфлікту на Донбасі, що набирає обертів економічна криза – тоді мало хто замислювався і стежив за тим, що відбувається в банківській сфері.

Масштаби банківського колапсу дуже детально описані у рішенні Ради НБУ від липня 2017 р., яке ми вилучили з архіву нацрегулятора. 

"За період 2014-2016 років визнано неплатоспроможними 90 банків, активи яких до кризи становили близько третини активів усієї банківської системи. Це призвело до чималих фінансових втрат держави, бізнесу та населення, про що свідчать офіційні оцінки Національного банку.", – вказано у тексті рішення. 

У стислі терміни левова частка (1/3) всіх активів банківського ринку опинилися в руках Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) та НБУ. Це призвело до колосального нагромадження різноманітного майна, вимог щодо кредитів, договорів іпотеки тощо у кількох держструктур. За оцінками Національного банку, тільки на фінансування компенсаційних виплат ФГВФО вкладникам банків, що лопнули, було витрачено 4,4% ВВП. Ще 2,5% ВВП втрачено на рефінансуванні тих банків, які були визнані неплатоспроможними у 2014 р. (банкрутами у перший рік кризи було визнано 22 фінустанови). 

"Так, прямі фіскальні витрати України на подолання наслідків кризи банківського сектора вже досягли 14% ВВП, що перевищує відповідні витрати, понесені під час фінансово-економічної кризи 2008-2009 років, тоді як загальні втрати економіки від кризи поки що становлять 38% ВВП.– констатували автори документа.

Тобто, якщо взяти як базу середній показник рівня ВВП України у 2014-2016 роках. (у доларовому еквіваленті), "банкопад" коштував приблизно 13-14,5 млрд доларів прямих фіскальних втрат, і близько 35 млрд доларів загальних збитків для економіки країни (або 8 кредитних програм МВФ stand-by).

Можливостей та бажаючих безкарно нагріти руки на такому згарищі було достатньо. Однак справжній "бенкет стерв'ятників" розпочався при продажі активів банків-банкрутів, коли ФГВФО опинився в ролі "першої скрипки" у виконанні цієї епічної мародерської симфонії. Автор цих рядків неодноразово писав на тему того, як "майстерні" Фонд продає земельні активи банків-банкрутів, про те, як Як Prozorro і ФГВФО допомагають мільярдеру Джорджу Соросу та іншим "інвесторам" збивати свої земельні банки, обживатися майже дармовий нерухомістю, І про те, як Фонд гарантування вкладів продає біля Києва землю у 27 разів дешевше, ніж вона коштує

Втім, у ФГВФО зійшлося до деяких пояснень щодо своєї діяльності у вигляді "публіцистичного камінг-ауту" високопоставленого співробітника Фонду.

Потужна відповідь реформаторів

Такі бажані публічні пояснення від ФГВФО озвучив відповідальний виконавець, в особі директор департаменту консолідованого продажу активів Фонду Олександр Кульчицький. Пояснення чиновник надав у вигляді матеріалу під назвою "Чому активи банків, що ліквідуються, продаються з двадцятої спроби?Правда, ця інформація, признатися чесно, ледь не пройшла повз нашу увагу. Примітно, що текст Кульчицького був опублікований на сайті "Новий час. Бізнес", у рубриці "Експерти", та з позначкою "Спеціально для НВ БізнесВраховуючи той факт, що власники "НВ" часто й ставали героями наших тематичних публікацій, поява такого тексту саме на цьому ресурсі виглядає дуже іронічно.   

Винісши в заголовок якийсь натяк на "зраду", матеріал Кульчицького, проте, починається з констатації знакової "перемоги". Чиновник повідомив, що менш ніж за рік, Фондза рахунок продажу та управління активами акумулював достатньо коштів, щоб розрахуватися з кредиторами перших трьох черг "Місто банку", який був визнаний неплатоспроможним лише у грудні 2020 року.".

Далі Кульчицький пояснює, що такий запаморочливий успіх став можливим із цілої низки причин. Зокрема, сприяла цьомувідточена" реалізація ключових процесів ліквідації банку насамперед максимально удосконалена, з урахуванням вимог законодавства, система продажу та управління активами".

На підтвердження своїх слів представник Фонду наводить кілька справді успішних прикладів реалізації майна "Місто банку" на електронних торгах. На прикладах ми окремо зупинимося докладно, але трохи нижче.

"Аукціони з реалізації активів ліквідованих банків проходять у системі Prozorro. Продажі. Щомісяця ми оголошуємо в середньому до 500 аукціонів. При цьому успішно завершується лише кожен десятий із них. Абсолютна більшість активів на балансі банків — це кредити, переважно проблемні із простроченням.", - визнає автор, вказуючи, більшість лотів виставляється на торги від 4 до 25 раз.

Проте пан Кульчицький поспішає запевнити, що це очікуваний результат, та "ніякої зради в такому показнику немає", оскільки "швидке послідовне перевиставлення з одночасним маркетингом активів та зниженням стартової ціни аукціону — дієвий механізм пошуку ринкової ціни будь-якого лота".

Втім, крім факторамеханізму пошуку ринкової ціни", представник ФГВФО визнає наявність ще однієї особливості: "За майже 5 років роботи системи та за абсолютної публічності Фонду у питанні продажу активів ринок навчився купувати "професійно"... Часто наші "професійні покупці" з метою купити подешевше, свідомо пропускають кілька перших торгів. Звичайно, це дозволяє знизити стартову ціну торгів. Втім, абсолютно не гарантує нижчу вартість".

Тобто, поставлені на потік схеми відрепетованого розіграшу різних активів на аукціонах, та придбання їх за сміттєвими цінами - це якась "професійність" покупців і невидимої руки ринку. Начебто опис дрібної невинної витівки, а не системного багатомільярдного "схематозу".  

Проте на думку автора, гарантом від низької вартості лотів виступає нібито.сама архітектура системи, її абсолютна відкритість та доступність - запобіжники від штучного заниження ціни продажу активу".

Абсолютна відкритість системи - це скоріше якась функція "Peep Show", де можна підглядати за процесом "роздягання" держави на власність та активи вартістю мільярди гривень. Ось тільки підглядання за процесом зовсім не гарантує того, що у "роздяганні" прийматиме пересічний громадянин. А тим більше, це не гарантує йому отримання хоч якогось задоволення від цього дійства.  

Як резюме автор заявляє, що п'ятирічні підсумки роботи системи продажу активів Фондом підтверджують.правильний вектор для руху".

"Тоді було визнано: все, що має зробити Фонд, — це максимально розкрити інформацію про актив, надати вільний доступ до торгів, автоматизувати процес, прописати чіткі правила та норми, стежити за їх дотриманням, а в іншому — не заважати", -  укладає директор департаменту консолідованого продажу активів Фонду гарантування вкладів.

Приклади видатних торгових угод     

"Перші активи банку було виставлено продаж вже через два місяці після початку процедури ліквідації. А рівень конверсії (співвідношення ціни продажу до балансової вартості активів) подекуди досягало рекордних показників", - повідомляє автор.  

Забігаючи трохи вперед, від себе додамо, що де-не-де показники конверсії встановили вражаючі антирекорди. 

"Так, за 248% балансової вартості з перших торгів було придбано паркомісце у Києві. З конверсією в 106% на повторному аукціоні було продано нежитлові приміщення у Дніпрі.", - переходить до конкретики пан Кульчицький, втім, наводячи активне посилання лише на торги за паркомісце.

Власне, на цьому запас зразково-показових кейсів "Місто банку" у представника Фонду закінчується. Далі він наводить кілька прикладів реалізації лотів банку "Аркада".

"Замість гучних слів – приклади. У червні цього року пройшов аукціон з продажу нерухомого майна АТ "АКБ "АркадаЦе були четверті торги активу. І незважаючи на те, що початкова ціна продажу на аукціоні становила 50,3 млн грн, придбана вона була за 60 млн грн. А це навіть більше, ніж початкова ціна на перших торгах (конверсія склала 107% )", - пише автор, переможно пред'являючи факт справді цілком успішних торгів.  

Як третій приклад наводиться факт продажу ще одного активу банку «Аркада», земельної ділянки у м. Буча "У ході десятих торгів ціна лота зросла зі стартових 13,3 млн. грн. до 23 млн. грн.", - констатує Кульчицький. А завершується дуже мізерний авторський хіт-парад успішних кейсів, посиланням на продаж активу "Родовід банку" (нежитлове приміщення у Харкові), де під час торгів ціна лоту зі стартових 7,8 млн грн., зросла до 11,1 млн грн.

Оскільки автор публікації навів чотири приклади з посиланнями, ми практично навскідку відповімо чотирма відносно нещодавніми кейсами, які стосуються реалізації майна "Місто банку", з продажу активів якого і було задано переможний тон тексту Кульчицького.

"Проблемною" нерухомістю засмітили всю країну

Приклад №1 - продаж банківського приміщення, загальною площею 208,4 кв. м. у центрі Маріуполя, а також 63 одиниць офісної, комп'ютерної техніки, меблів та банківського обладнання. При стартовій вартості 1,98 млн. грн., підсумковий результат торгів – 1,6 млн. грн. При цьому нерухомість і майно між собою розіграли дві фізособи-ноунейми, і в ході цієї епічної аукціонної дуелі переможна ставка виявилася найвищою на 111 грн.

Однак це ще не все, адже, як ми знаємо, варто пильно придивитися і до публічним паспортам лотів. Щодо 62 одиниць техніки та обладнання, дуже дивним виглядає її комплексна ціна – вартість всього спискового добра вцінили у якісь 32 тис. грн. Але погляду лише на деякі позиції списку достатньо, щоб засумніватися в адекватності встановленої вартості цього "барахла". Один лише б/у банкомат ProCash 2050xe, який "сховався" наприкінці списку коштує приблизно стільки ж.  

Фонд гарантування вкладів пояснив: розпродаж активів банків-банкрутів як всеукраїнське Peep Show - фото 1 Фонд гарантування вкладів пояснив: розпродаж активів банків-банкрутів як всеукраїнське Peep Show - фото 2 Фонд гарантування вкладів пояснив: розпродаж активів банків-банкрутів як всеукраїнське Peep Show - фото 3 Фонд гарантування вкладів пояснив: розпродаж активів банків-банкрутів як всеукраїнське Peep Show - фото 4

Судячи з паспорта самої нерухомості та фотоматеріалів, і зовнішній вигляд, і внутрішнє оздоблення приміщення перебуває у досить хорошому стані. Вартість 208 кв. у центрі Маріуполя, згідно з висновком компанії-оцінювача (якому ми повіримо на слово честі) становить майже 2,6 млн. грн.

Фонд гарантування вкладів пояснив: розпродаж активів банків-банкрутів як всеукраїнське Peep Show - фото 5 Фонд гарантування вкладів пояснив: розпродаж активів банків-банкрутів як всеукраїнське Peep Show - фото 6 Фонд гарантування вкладів пояснив: розпродаж активів банків-банкрутів як всеукраїнське Peep Show - фото 7

Отже: показник горезвісної конверсії (співвідношення ціни продажу до балансової вартості активу) становить мінус один мільйон гривень. А щоб комерційну нерухомість у центрі Маріуполя назвати "проблемним активом", потрібно мати завидне почуття аукціонного цинізму і непомірну жадібність.

Приклад №2 - права вимоги щодо кредитного договору (номінований у доларах), укладеного з фізособою. При стартовій вартості 7,77 млн. грн. права кредитного договору продали за 2,87 млн. грн. на "голландському" аукціоні. При цьому на торгах навіть створився якийсь ажіотаж і видимість конкуренції, оскільки за "проблемним" активом формально полювали одразу чотири учасники. Пам'ятаючи про слова Кульчицького про проблематичність продажу прав вимоги за старими кредитними договорами, ми, тим не менш, знову заглянули в публічний паспорт. І ми з цікавістю дізнаємося, що предметом застави цієї давньої позики є приміщення магазину загальною площею 206,2 квадрата. Але що найголовніше тут – локація. Заставлений під заставу магазинчик знаходиться на Грецькій площі в Одесі - у самому серці історичного центру міста-героя.

Цікаво, що як стартова ціна на аукціоні була призначена вартість просторого магазину на Грецькій площі н момент виникнення боргу (тобто в 2007 році). Такий висновок можна зробити також, виходячи з того, що в паспорті немає актуальної оцінки лота. Отже: дуже приблизний показник конверсії становить майже 5 млн. грн. на користь "професійних покупців".

Відлуння кредитних історій та банкрутств, від карпатських гір до одеських пляжів

Приклад №3 - Права вимоги щодо кредитного договору, ув'язненому з юридичною особою 

Тут все дуже просто та наочно: стартова вартість - 11,2 млн. грн.; ціна продажу - 1,12 млн.грн. Згідно публічного паспорту, у заставі майно найрізноманітнішого виду, щоправда аж у Закарпатській області. Тут і велика земельна ділянка, і площа великого виробничого комплексу (майже 4,5 тис. кв. м.) та промислові морозильні камери. 

Фонд гарантування вкладів пояснив: розпродаж активів банків-банкрутів як всеукраїнське Peep Show - фото 8 Фонд гарантування вкладів пояснив: розпродаж активів банків-банкрутів як всеукраїнське Peep Show - фото 9

Підсумок: конверсія в 10 млн. грн., як щедрий подарунок єдиному гравцю на торгах. 

Приклад №4  - продаж шести земельних ділянок по 0,1 га та двох садових будинків, площею 1125,7 кв. та 146,4 кв.м., у стані незавершеного будівництва (зі ступенем готовності на 39% та на 68%, відповідно. Майно розташовується на території Таїровської сільради, під Одесою та судячи з розмаху, даний об'єкт є чийсь незавершеною ВІП- садибою.

Фонд гарантування вкладів пояснив: розпродаж активів банків-банкрутів як всеукраїнське Peep Show - фото 10    

Стартова ціна всього цієї недобудованої надмірності склала 3,8 млн. грн., а продали землю та будинки лише за 3,4 млн. грн. При цьому згідно паспортів активів, вартість лише однієї земельної ділянки у 0,1 га була оцінена у 630 тис. грн.  

Фонд гарантування вкладів пояснив: розпродаж активів банків-банкрутів як всеукраїнське Peep Show - фото 11

Це черговий багатомільйонний факап роботи системи торгів Prozorro та Фонду гарантування вкладів у процесі продажу активів банків-банкрутів. Втім, як писав Олександр Кульчицький – "сама архітектура системи, її абсолютна відкритість та доступність - запобіжники від штучного заниження ціни продажу активу".

Хоча на нашу думку це, швидше, архітектура відкритого та абсолютно прозорого мародерства, яку назвали “реформою” та звели до рангу законного інструменту.     

Поділитися публікацією

Додайте Klymenko Time в список ваших джерел

Новини

Думки

свіже Популярне
Затягування війни може призвести до послаблення підтримки України
Завдання Заходу в Україні зрозуміле, але можуть завадити суспільні настрої: чи варто задуматися про мирний договір?
Лідери країн ЄС непублічно переконують Зеленського розпочати переговори з Путіним
Заморожений конфлікт: війна в Україні може затягнутися на 10 років чи більше
Перемога військовим шляхом є малоймовірною? В інтересах України та Заходу швидше завершити війну
Як вторгнення в Україну започаткувало нову холодну війну і чому нас може очікувати ще одна війна?
США постачають зброю Україні, демонструючи свій егоїстичний зовнішньополітичний курс
Політика Заходу посилює війну в Україні. Країни говорять про «єдність», але це лише гучні слова?
РФ отримає від продажу нафти та газу навіть більше, ніж минулого року: Росія виграє економічну війну?
більше думок Перейти
Facebook Telegram Twitter Viber

Ви можете закрити це вікно та продовжити читання. А можете – підтримати нашу команду невеликим донатом, щоб ми й надалі могли писати та знімати відео про те, що дійсно важливо для нас з вами, разом впливати на рішення влади та суспільства

Стати другом
x
Догори