ЄС не готовий приймати нових членів, включаючи Україну – прем'єр Португалії

Євросоюз зараз перебуває в умовах, коли його розширення за рахунок нових членів неможливе, навіть незважаючи на обіцянки, дані таким країнам, як Україна. Про це заявив прем'єр-міністр Португалії Антоніо Кошта на організованій CNN Portugal конференції.

На його думку, нинішня криза висунула на перший план питання розширення ЄС, і особливо драматично це питання стоїть щодо України та численних обіцянок, які протягом багатьох років ЄС давав ЄС, породжуючи надію не лише в Україні, а й у країнах Західних Балкан.

«ЄС має дуже чіткі критерії для прийому нових країн-членів, але, на жаль, немає критеріїв для визначення своєї власної спроможності приймати їх до свого складу. Будемо відвертими, в умовах існуючого інституційного та бюджетного устрою ЄС не в змозі виправдати очікування, які створює»., – сказав він.

Також Кошта додав, що «ефект рикошету», який виникне від цих невиконаних обіцянок, стане для спілки «величезною драмою у короткостроковій перспективі».

«З іншого боку, якщо ці обіцянки не були простим вираженням співчуття, Євросоюзу необхідно провести глибоку внутрішню реформу, якщо він не хоче вибухнути під тиском нових приєднань».– резюмував португальський прем'єр.

В Україні 20 листопада знову актуалізували питання вступу до ЄС. Так, віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина заявила, що вступ України до ЄС прив'язувати до питання завершення війни та деокупації не можна, і навіть якщо війна затягнеться, це перешкодою для вступу до ЄС не буде.

«Нагадаю, що ми уклали Угоду про асоціацію, коли Крим був анексований і розпочалася війна в Донецькій та Луганській областях, але це не вплинуло на запуск зони вільної торгівлі, про це навіть не було окремих застережень»– сказала Стефанишина.

Нагадаємо, що після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, на хвилі активної підтримки України країнами Заходу, країна хотіла якнайшвидше вступити до ЄС: вже 28 лютого було подано заявку на членство в союзі.

Проте тема відійшла на другий план після того, як країні 23 червня надали статус кандидата на вступ, який сам вступ не означає, але відкриває початок переговорів про членство. Водночас Україна отримала «домашнє завдання» у вигляді списку реформ у 35 сферах із конкретними термінами виконання, докладно про які ми розповідали у матеріалі за посиланням. Деякі реформи, такі як, наприклад, реформа законодавчої бази для захисту прав національних меншин, можуть виявитися проблемними з огляду на нинішню дерусифікацію та переклад усієї публічної сфери та сфери освіти українською мовою.

Враховуючи ці моменти та заяви окремих політиків, можна зробити висновок, надання статусу кандидата на вступ швидше розглядається як політичний крок ЄС, що вказує на підтримку України у нинішній ситуації, а не як реальний намір інтегрувати країну до Союзу. Особливо, зважаючи на те, що спочатку Німеччина та Нідерланди перешкоджали навіть надання Україні статусу кандидата, а у Франції перспективи вступу України оцінювали як досить тривалі: не менше 15-20 років.

Також ми писали про те, що Україна подала заявку на вступ до НАТО у прискореному порядку, І розповідали, що відповіли в НАТО з цього приводу.

Підписатися на наші новини в Google News
Підписатися на телеграм-канал Klymenko Time
Підписатися на аналітичний телеграм-канал Klymenko Time

Сподобався матеріал? Поставте йому п'ять зірок. Це важливо задля редакції.