Економічний паспорт українця: держава бере у борг у самого себе?
У самій по собі корисній ідеї є чимало підводного каміння.

Не так давно Володимир Зеленський виступив з ідеєю заснування якогось "економічного паспорта" українця - фактично аналога накопичувального рахунку для дітей, народжених у 2019 році. Журналіст та блогер Юрій Ткачов розмірковує про незвичайності запропонованого президентом законопроекту.
Думка автора може не збігатися з думкою редакції.
Чим більше я думаю про історію із законопроектом Зеленського про економічний паспорт, за яким народжені у 2019 році отримають на повноліття по 10 тисяч доларів, тим більше дивно я бачу.
Ось дивіться. Нам кажуть: візьмуть гроші, одержані від ренти на видобуток корисних копалин. На ці гроші куплять облігації державної позики, і ось у такому вигляді зберігатимуть ці гроші до повноліття їхніх майбутніх отримувачів.
Але ж це марення!
Облігації державної позики – це, по суті, боргові розписки, які видає держава їхнім покупцям. Тобто, продаж облігацій - це по суті взяття державою кредиту у багатьох кредиторів. Із зобов'язанням потім ці гроші їм повернути із відсотками.
Держава витрачає ренту (тобто. власне вже свої гроші) те що, щоб купити облігації, тобто. взяти у борг у самого себе. І потім самому собі цей борг повернути і віддати ще й відсотки щодо нього. Самому, знову ж таки, собі.
Тобто, втрачається сама сутність операцій з обігу облігацій як таких! Державі немає жодного сенсу купувати облігації у самих себе!
Якщо говоримо про зобов'язання виплатити своїм громадянам певну суму, можна було б просто видати новонародженим відразу ж іменні облігації, тобто. зобов'язання сплатити в такий термін таку суму. Яку поступово акумулювати на якихось спецрахунках, наприклад. Хоча я не думаю, що в українському держбюджеті ось так багато зайвих грошей.
Або, дійсно, брати ці гроші від рентних платежів і вкладати їх у якісь облігації, скажімо, інших країн. Хоча теж сумнівний варіант і сильно напоїє схему виведення капіталу з країни.
Тобто, всі варіанти мають свої недоліки, але при цьому з них вибрали варіант, що взагалі виглядає повним маразмом і маренням.
Найімовірніше, ми маємо справу із зовнішнім контуром плану якоїсь колосальної фінансової афери, титанічних розмірів махінації з цінними паперами, суть якої нам треба зрозуміти.