Микита Трачук
20 січня 2022 13: 50

«Ехо Сороса»: які завдання ставив собі фонд мільярдера у Казахстані і до чого тут Україна

У документі розповідається про плани фонду на 2014-2017 роки. А тепер у країні спалахнуло

Час для читання

Хвилин читання:

6

«Ехо Сороса»: які завдання ставив собі фонд мільярдера у Казахстані і до чого тут Україна

Telegram-канал Klymenko Time опублікував цікаві витримки зі стратегії фонду Джорджа Сороса у Казахстані на період 2014-2017 років. У ній – чимало цікавого: наприклад, казахський уряд вже тоді називається «авторитарним режимом», який необхідно «усунути», оскільки він заважає просуванню демократії та цінностей «відкритого суспільства».

«Ехо Сороса»: які завдання ставив собі фонд мільярдера в Казахстані і до чого тут Україна - фото 1

Фото: скрін

У стратегії фонд відкрито пропонував підтримувати опозицію казахстанську. Плюс, звичайно, робити ставку на молодь та чинити політичний тиск на владу через систему міжнародних інституцій.

АЛЕ згодом у Казахстані практично повністю перестали функціонувати ряд пов'язаних із Соросом структур, які позиціонують себе як правозахисні. І частину з них було перекинуто… правильно, в Україну. Звідки опозиціонери продовжили вести діяльність із підриву вертикалі/горизонталі влади у своїй країні. Чи варто дивуватися, що ці зв'язки та активності спливли відразу як у самому Казахстані закрутилося і почалися протести, що швидко переросли у погроми та побоїща?

Ознайомитись з повною версією документа (англійською мовою) можна у Telegram-каналі, А ми публікуємо найцікавіші витримки.

Так, першим пунктом у Стратегії прописуються актуальні виклики, що стоять перед Фондом найближчими роками. Глобально, як уже сказано, їх лише два, але яких! Це авторитарний казахстанський режим, який заважає встановленню демократичних цінностей та розвитку державних інституцій, а також необхідність активного просування ідей «відкритого суспільства», особливо серед казахської молоді. Це, за задумом авторів документа, мало стати драйвером майбутніх позитивних політичних змін у країні, прискорити передачу влади та демократичний транзит, а також вирішити питання наростаючої популярності радикальних ісламістських ідей.

Ось чудова цитата з документа в перекладі:

«Передача влади від президента Назарбаєва може статися у період з 2014 до 2017 року або протягом наступного періоду стратегічного планування (до 2021 року). Ми розуміємо необхідність підготовки до майбутньої передачі влади та маємо скористатися можливостями, які можуть представитися. Ми також розуміємо, що передача влади може відбуватися за різними сценаріями: ситуація може пройти за сценарієм ліберальної реформи, але можуть спостерігатися спроби продовжити авторитарний режим або увігнати країну в хаос».

«Ехо Сороса»: які завдання ставив собі фонд мільярдера в Казахстані і до чого тут Україна - фото 2

Фото: скрін

По суті, у документі прямо прописується справжня мета роботи Фонду зміна влади. До слова, аналіз казахстанських «соросят» виявився вірним: у 2019 році Назарбаєв залишив посаду глави держави, а на початку 2022 року відійшов від справ уже остаточно.

У Стратегії розписується механізм, яким представники Фонду мають допомагати у зміні влади. Це створення нібито незалежних громадянських ініціатив серед молоді, вербування активістів (а фактично – прямих агентів іноземного впливу), «просвітницька» (читай – пропагандистська) діяльність, розвиток мережі власних ЗМІ, антикорупційне розслідування, etc. Дуже нагадує Україну, чи не так?

«Ехо Сороса»: які завдання ставив собі фонд мільярдера в Казахстані і до чого тут Україна - фото 3

Фото: скрін

Фонд Сороса, крім підтримки казахської опозиції, також пропонується посилити тиск на владу республіки через міжнародні інституції. Розписується і еволюція місцевого активу «соросят» за роки роботи в Казахстані. Якщо в дев'яностих та нульових Фонд займався переважно питаннями культури, науки та освіти, то надалі він прямо переключається на безпосередньо політичну активність.

Загалом, у документі, який заграв новими фарбами саме після подій січня 2022 року, представлено чимало дуже цікавої інформації. Вона дозволяє зрозуміти логіку та стратегію діяльності Сороса та його структур, яка загалом будується за єдиною технологією практично у всіх країнах. Після того, як казахстанські соросята частково осіли в Україні, свою роботу вони продовжили, а з початком 2022 року – і активізували. Не дивно, що у цьому контексті до місцевих казахських опозиціонерів у Києві навіть навідувалась СБУ.

Раніше ми писали, що USAID за останні 20 років вклав понад півмільярда доларів у «просування демократії» у Казахстані.


Сподобався матеріал? Поставте йому 5 зірок. Це важливо для автора.

Поділитися публікацією

Додайте Klymenko Time в список ваших джерел

Новини

Думки

свіже Популярне
Вступ України до ЄС: політичні сили Європи бояться осі Київ – Варшава?
Вирішальна перемога України з поверненням усіх територій поки що неможлива: війна ускладнюється, а Америка до цього не готова
Україна — не Росія: правозахисники критикують законопроект про покарання за «образу поліцейського»
«Ми ввозимо зброю, а пшеницю вивозимо»: Захід поводиться підло, коли закликає терміново вивезти зерно з України
Європа досягла межі у санкціях проти Росії
Війна в Україні загрожує інтересам безпеки США: проблема зміни клімату важливіша за боротьбу за демократію?
У світі немає безкоштовних обідів: Україна ризикує потрапити у боргову пастку через закон США про ленд-ліз
Війна в Україні остаточно оформляє новий світопорядок
На межі війни сьогодні перебувають не народи, а режими
більше думок Перейти
Facebook Telegram Twitter Viber

Ви можете закрити це вікно та продовжити читання. А можете – підтримати нашу команду невеликим донатом, щоб ми й надалі могли писати та знімати відео про те, що дійсно важливо для нас з вами, разом впливати на рішення влади та суспільства

Стати другом
x
Догори