Денис Малюська: «непотоплюваний» голова Мін'юсту

За два роки роботи уряду Шмигаля українці вже звикли до його постійної кадрової чехарди та структурних змін. За цей час там змінилися п'ять міністрів енергетики та п'ять міністрів економіки, по три глави МОЗ, Мінкультури та Міносвіти, і хоча б один раз було замінено керівників ще п'яти відомств. Тому чергові відставки навряд чи когось здивують, зате все більшого інтересу викликають урядові «довгожителі» Михайло Федоров и Денис Малюська. Вони прийшли до Кабміну ще в серпні 2019-го, разом із прем'єром Гончаруком, і досі міцно сидять у своїх кріслах, наче ріпки на городі, переживши всі політичні кризи та кулуарні змови. Цілком можливо, що вони переживуть і відставку Шмигаля, якщо вона станеться, і увійдуть до складу третього уряду епохи Зеленського!

Що ж до Федорова, якому симпатизує сам Зеленський, його незамінність зрозуміла: Міністерство цифрової трансформації створювалося саме під нього - можна сказати, це його особиста вотчина. А ось у чому секрет «непотоплюваності» Малюськи, на місце якого вже давно вишикувалася довга черга, залишається невідомим. Можливо, вся річ у тому, що він суворо дотримується принципу «не висовуйся – довше проживеш», залишаючись одним із найпомітніших міністрів нинішньої влади. Що для нього дуже важливо ще й у плані «маскування» того шаленого кумівства, яке розвів навколо себе Малюська, влаштувавши у владу своїх рідних та компаньйонів.

Сім'я міністра юстиції

Денис Леонтійович Малюська народився 19 листопада 1981 року у райцентрі Дунаївці Хмельницького району. Оскільки про своїх батьків він ніколи не розповідав, і взагалі намагається не відверто говорити з пресою, то журналістам довелося самим з'ясовувати родинні зв'язки міністра юстиції. І вони дізналися, що його батько Леонтій Григорович Малюська у 80-х був слідчим, потім непогано просунувся по службі та до 2007 року обіймав посаду начальника слідчого управління ГУМВС у Хмельницькій області. На чому і чому обірвалася його кар'єра, невідомо, але останні роки Леонтій Малюська працює приватним адвокатом.

Про його маму Злату Вільгельмівну Малюську відомо ще менше. На момент 2008-2010 р.р. вона працювала доцентом кафедри романо-німецьких мов іноземних мов Хмельницького національного університету (спеціалізація – англійська), і згадки про неї можна було знайти у брошурах, що видаються цим вишом. Чим вона зараз займається, інформація відсутня.

Цікаво, що журналісти, які намагалися знайти маму міністра через нього декларації, примудрилися серйозно помилитися! Справа в тому, що до 2020 року в цих деклараціях фігурувала Марія Герасимівна Духтулінська, ФОП з Дунаєвців, яка була співвласником нерухомості Дениса Малюська та його дружини. Тому був зроблений невірний висновок, що це його мама! Але коли у декларації за 2020 рік новим співвласником стала Злата Малюська, все стало на свої місця. Втім, тепер було незрозуміло, ким тоді доводиться міністру юстиції Марія Духтулінська? За неперевіреними відомостями, це була бабуся Дениса Малюски, яка народилася ще 1928 року.

А ще має старшого брата Анатолія Малюську, інформація про якого теж вкрай мізерна. Відомо, що до 2019 року він працював першим секретарем посольства України у Республіці Кіпр. Враховуючи, що довгі роки Кіпр є головним офшором українського бізнесу, можна здогадатися, що посада Анатолія Малюськи була досить хлібна! Проте з якихось причин він її втратив, повернувся до Києва та став помічником із міжнародних питань ректора Дипломатичної академії МЗС України.

Анатолій Малюська

Дружиною Дениса Малюськи вже багато років є Людмила Сергіївна Рабчинська, а в їхній сім'ї вже четверо дітей: доньки Єлизавета, Соломія та Уляна, а також син Нестор. Не багато українців знають, що ця сама Людмила Рабчинська, яка з жовтня 2019 року обіймає посаду заступника міністра цифрової трансформації, куруючи напрямок низки адміністративних послуг. Тобто виходить, що дружина одного незмінного міністра працює заступником іншого незмінного міністра - такий цікавий збіг.

Варто зазначити, що хоча Людмила Рабчинська є високопосадовцем, у відкритому доступі немає ні її офіційної біографії, ні взагалі будь-якої інформації – така ось «диджиталізація». Відомо лише, що до 2019 року вона працювала юристом, претендувала на посаду у Верховному Суді, разом із чоловіком працювала у соросівському проекті «Офіс ефективного регулювання» (BRDO), а потім разом із ним пішла у владу.

Денис Малюська з дружиною та дітьми

Навчання та бізнес

Після закінчення середньої школи Денис Малюски не мав проблем із військкоматом (тато «вирішив»), зате був великий вибір подальшої кар'єри. Він вирішив навчатись на юриста (як колись і його батько), але не у Хмельницькому університеті, де йому могла б допомагати мама, а у КНУ ім. Шевченка, обравши спеціальність правознавця. Можливо, свою роль тут відіграло те, що у Києві навчався його старший брат Анатолій.

В офіційній біографії міністра юстиції можна прочитати, що з 2000 року (з другого курсу університету) та аж до 2010 року Малюська працював у Адвокатській конторі «Бізнес-право» юристом з питань регулювання підприємницької діяльності, врегулювання спорів та банкрутства. Проте інша інформація вносить деякі корективи: з 2000 по 2004 рік Малюська працював у Адвокатській конторі «Бізнес і право» (відкрита у 2000), а потім уже став співзасновником Адвокатської контори «Бізнес-право» (відкрита у 2004). Також у 2005-му Малюська став засновником видавництва «Радник-прес».

Хто був творцем першої контори - в архівах вже не знайти, а ось компаньйоном Малюськи з «Бізнес-праву» спочатку і до самого 2019 року був Євген Горовець. Потім у вересні 2019-го партнери переписали «Бізнес-право» на своїх довірених осіб, і разом пішли працювати до Мін'юсту: Малюська – міністра, а Горовець – його заступник, який відповідає за боротьбу з корупцією.

Євген Горовець

«Соросята» та їхні зарплати

У 2010 році – можливо, не без допомоги брата-дипломата – Денис Малюська отримав місце консультанта з розвитку приватного сектору в українському представництві Групи Світового банку (BRDO/World Bank Group), яке працювало над проектами надання «технічної підтримки» урядам пострадянських країн. Малюська дуже серйозно поставився до цієї роботи (що складалася у складанні прогнозів, звітів і планів), намагаючись викластися перед такими важливими роботодавцями – і вони оцінили його старанності, включивши до свого кадрового резерву. З цього моменту Малюське залишалося лише слухняно виконувати їхні доручення та отримувати за це добрі гроші.

З 2012 по 2016 рік Малюська за їх рахунок підвищував кваліфікацію в Лондонському університеті, де отримав диплом магістра міжнародного права (невже його диплом КНУ було недостатньо?). Після цього Малюську повернули в Україну і включили до керівництва Офісу ефективного регулювання (BRDO), створеного роком раніше Айварасом Абромавічюсом, якого багато українців чи то жартома, чи то всерйоз називали «дивлячимся Сороса по Україні». Там соратниками Малюськи стали інші відомі «соросята»: Олексій Гончарук, Олена Шуляк, Олександр Кубраков, Олексій Оржель, Олена Бабак та ін. діджиталізації

Вся ця діяльність Малюські та його подружжя щедро оплачувалася західними фондами. Скільки грошей вони отримали у період 2010-2016 рр., через відсутність відкритої інформації, журналістам з'ясувати не вдалося. Але коли Малюська і Рабчинська стали подавати електронні декларації, суспільство змогло оцінити рівень платні від Сороса.

Так, у 2017 році Денис Малюська отримав 959 тисяч гривень від «Фонду підтримки реформ в Україні» та 95 тисяч гривень від канадської фірми «Agriteam Canada Consulting Ltd», оформлених як підприємницький доход – з якого він, як ФОП, заплатив 5 % єдиного податку. У 2018 році ця ж фірма виплатила 195 тисяч гривень його дружині Людмилі Рабчинській, яка отримала ще 979 тисяч від Фонду підтримки реформ. Сам Малюська тоді отримав 1,119 мільйона "пенсіону" від International Finance Corporation (структури Групи Світового банку, який спонсорував проект BRDO). У 2019 році цю структуру перерахувала Малюську ще 871 тисячу гривень, а «Фонд підтримки реформ» додав 75 ​​тисяч «на чай» йому та виплатив 648 тисяч його дружині. Також Рибчинська отримала тоді 140 тисяч гривень від Фонду Східна Європа. Все це, повторимо, оформлялося як доходи ФОПів та оподатковувалося мінімальним єдиним податком.

Веселий Мін'юст

Якось Денис Малюська зізнався, що ще на початку 2019 року не надто вірив у перемогу проекту «Слуга народу» та готував себе до роботи в Білорусі – де, за планами Заходу, мала перемогти «кольорова революція». Але вийшло все навпаки, і команда BRDO на чолі з Гончаруком стала кістяком нового уряду України. Яке, втім, пропрацювало недовго і було відправлено у відставку – за винятком Федорова та Малюськи. Можливо, спочатку за Малюську як за свого протеже попросив Світовий Банк. Ну а потім у Зеленського побачили, що Малюська може бути своєю людиною не тільки для Заходу, а й хлопець він не примхливий і поступливий.

Найдивовижніше те, що офіційна діяльність нинішнього Мін'юсту зводиться до імітації бурхливих реформ та дурнів. Причому, Малюська сам часом начебто підкреслює це, виставляючи напоказ свої кривляння та перформанси. Таке враження, що міністр відверто сумує за своєю посадою!

Одним із перших починань Малюськи стало масове скорочення СІЗО, в'язниць та колоній з подальшим продажем їх території забудовникам. Для будівельних олігархів та злочинців це, звісно, ​​стало однозначним плюсом. Проте не всі українці позитивно сприймають той факт, що тепер не лише хулігани та злодії, а навіть ґвалтівники, грабіжники та вбивці вирушають не в камеру, а під домашній арешт. А кількість вироків з відстрочкою виконання лише стимулює зростання злочинності. Не надто вдався і експеримент Малюськи зі створенням т.зв. платних VIP-камер: мало того, що це створює особливі комфортні умови для багатих злочинців, так ще й не сприяє порядку у в'язницях. Так, нещодавно в одній такій камері Лук'янівського СІЗО двоє VIP-в'язнів влаштували поніжовщину.

А 2020-го року Мін'юст запустив аукціони конфіскованих домашніх тварин, які одразу ж викликали бурхливі протести зоозахисників. З одного боку, на них виставляли експропрійованих за борги домашніх улюбленців, що викликало психологічну травму і у тварин, і їхніх господарів. З іншого боку, конфісковані екзотичні тварини, які страждали в неналежних умовах утримання, продавалися новим горе-господарям, і знову страждали. Тому під тиском громадськості ці аукціони незабаром скасували.

Але цілком очевидно, що за цим показним інфантилізмом і марнуванням часу на псевдореформи ховається самоусунення Мін'юсту від того правового хаосу та свавілля, яке влаштувала в Україні команда Зеленського. Схоже, що саме такий міністр юстиції і потрібний нинішній владі! Денис Малюська старанно виконує покладене на нього завдання – нічого не робить, нічого «не помічає», і просто стереже місце, яке він займає.