Дарина Лисюченко
01 серпня 2022 18:45

Грошей більше немає: які країни та яким чином урізають допомогу українським біженцям?

Klymenko Time зібрав актуальну інформацію для українських біженців із різних країн Європи.

Час для читання

Хвилин читання:

18

Грошей більше немає: які країни та яким чином урізають допомогу українським біженцям?

Близько 5,1 млн. українців виїхали за кордон через повномасштабну війну в нашій країні, до 1 млн. з них повернулися додому. На жаль, багато країн поступово згортають програми допомоги українцям, і в умовах потужної економічної кризи це було очікувано. Про те, в яких країнах урізали допомогу, які зміни чекають на українців, що буде з житлом та посібниками — читайте у матеріалі Klymenko Time.

Польща

За даними Національного інституту стратегічних досліджень більшість біженців поїхали до Польщі (2,9 млн осіб). Зараз у країні допомога біженцям стала цільовою. Виплати отримують переважно соціально незахищені категорії - наприклад, діє різноманітна допомога на дітей.

Програма компенсації безкоштовного житла з харчуванням «40+» (сума злотих на добу власникам за розміщення кожного біженця) більше не продовжується урядом.

Загалом на безкоштовний дах над головою і продукти чи харчування, що біжать від війни в Україні, можуть розраховувати до 120 днів з дати прибуття до Польщі. Виняток - багатодітні сім'ї, особи з інвалідністю або старше 60 років. Інші, як передбачається, за 4 місяці мають працевлаштуватися та винайняти житло самостійно.

Втім, влада гарантує, що ніхто з біженців не залишиться без даху над головою. Тих, хто не може самостійно влаштуватися, селитимуть у муніципальні приміщення.

Нещодавно уряд Польщі підготував Проект міжвідомчої стратегії, одним із елементів якого є підготовка недорого муніципального житлаПро це розповіла міністр канцелярії польського уряду. Агнешка Сцігай. Міністр зазначила, що основна проблема полягає у тому, що біженці залишаються у великих містах і живуть великими скупченнями. У таких містах зазвичай немає варіантів дешевого житла. Тому саме органи місцевого самоврядування шукатимуть варіанти житла та вестиму переговори з власниками таких квартир, а уряд допоможе з фінансуванням.

«Протягом 5-6 років органами місцевого самоврядування буде надано можливість проживання на комунальній території», – сказала Сцигай та наголосила, що невеликі міста завжди відкриті для мігрантів з України. Планується, що сплачуватиме орендну плату за таке житло, буде муніципалітет, а надалі сума платежів, за словами Сцигай, регулюватиметься залежно від доходів та можливостей того, кому буде виділено квартиру.

Латвія

Рига та інші міста Латвії більше не прийматимуть українських біженців. Держпрограма підтримки біженців з України суттєво скорочена через те, що місцева влада більше не має грошей на проживання людей. Багато біженців вже зараз опиняються на вулиці: у готелях державним коштом їх не розміщують, а винаймати житло самостійно людям, які не мають роботи, надто дорого.

Латвійський Союз самоврядувань підрахував, що з 1 липня, коли скоротився обсяг держпідтримки для біженців з України, залишити місця ночівлі, за які платила держава, потрібно приблизно 3000 українців. Скорочення держфінансування на розміщення біженців з України з 1 липня стане проблемою не лише для Риги, а й для всієї країни. вважають у союзі. На даний момент така ж ситуація складається в Резекні та Резекненському краї, Саулкрастському, Тукумському, Вараклянському, Сігулдському та інших краях.

Мер Риги Мартінш Стакіс заявляв про критичну ситуацію з біженцями з України ще наприкінці червня. Зокрема, він наголошував, що після набуття чинності 1 липня поправок до правил розміщення українських мирних жителів, без житла можуть залишитись понад 1800 українців.

За словами Стакіса, щоб Рига змогла продовжити розміщувати тих людей, які вже прибули до столиці, необхідно фінансування втричі більше, ніж те, що самоврядування отримуватиме після 1 липня. Крім того, він зазначив, що Центр підтримки українських біженців у Ризі теж скоро закриється, оскільки муніципалітет грошей на його утримання більше не має.

«Для новоприбулих ми просимо Державну пожежно-рятувальну службу, відповідальну за координацію розселення по всій території Латвії, пошукати в інших самоврядуваннях, де є місця», - Розповіла віце-мер Риги Лінда Озола.

При цьому Латвія залишилася однією з небагатьох країн, де ще діє безкоштовний проїзд для українців. Українські біженці, які поїхали до Литви через війну, зможуть скористатися правом безкоштовного проїзду на місцевих залізничних маршрутах. Для цього потрібно стати на облік та отримати тимчасовий захист. «Литовська залізниця» повідомила, що з 1 серпня право безкоштовного проїзду отримують не лише громадяни України, а й усі, хто виїхав з України через війну та отримав тимчасовий захист у Литві.

Чехія

З 25 липня українські біженці у Чехії більше не зможуть користуватися безкоштовним медичним страхуванням, що надається державою в рамках тимчасового захисту. Про це повідомляє Міжнародне радіо Прага. Протягом 8 днів після закінчення строку державної страховки українці повинні повідомити колишню страхову компанію про те, ким покриватиметься їхнє медичне страхування надалі.

Передбачається, що це рішення стосуватиметься близько 215 тис. українців віком від 18 до 65 років, застрахованих найбільшою чеською компанією VZP. Звернутися до VZP з приводу нового страховика можна особисто у відділеннях або заповнивши онлайн формуляр. Раніше чеський уряд планував автоматично продовжувати медичне страхування українським біженцям протягом одного року, проте парламент скоротив цей термін до 150 днів.

Однак є певні категорії осіб, яким Чеська держава як і раніше продовжить оплачувати страховкуу: дітям до 18 років та літнім людям віком від 65 років, біженцям з інвалідністю, безробітним, зареєстрованим на біржі праці, студентам, батькам з дитиною до 7 років або з двома та більше дітьми віком до 15 років, а також в інших випадках.

Для отримання страховки від держави біженцям необхідно надати документи, які б підтверджували відповідний статус.

Також зменшується розмір фінансової допомоги. Першим прибулим виплачується допомога 5000 крон – така сума передбачена щомісяця протягом 6 місяців перебування. З 7-го місяця виплати зменшуються – 4620 крон для повнолітніх, 3320 крон – для дітей. Втім, виплати не будуть гарантовані всім – на них не можна претендувати, якщо вже надано безкоштовне житло, харчування, засоби гігієни.

У Чехії з 1 серпня припиняє роботу останній регіональний центр допомоги українським біженцям, який був у місті Кутна-Гора. Про це повідомляє чеське видання Dennik.

Усі процедури щодо реєстрації українських біженців будуть передані до відомства іноземної поліції чи регіонального робочого місця Департаменту притулку та міграційної політики. Такі установи працюють у п'яти містах у Центральній Богемії: у Бенешові, Кладно, Кутовій Горі, Млада-Болеслав та Пршибрамі. Тепер вони займатимуться забезпеченням житла для біженців.

Болгарія

Нагадаємо, що з 1 червня у країні скоротили розмір компенсації до 15 левів (238 гривень), тож з початком туристичного сезону українців попросили звільнити готельні номери. Місцеві ЗМІ писали, що на початку червня через це багато хто вирішив повернутися до України — їхали по 20–30 автобусів на день. Самих українців перед переселенням та тимчасовим розміщенням у буферних таборах не попередили, куди їх можуть завезти, через що люди зривали переселення та обурювалися умовами.

За даними болгарського уряду, із 109 834 громадян України, які були розміщені в готелях за період з 24 лютого до 8 червня, станом на 8 червня у них залишалися 25 952 людини. Ще 22 000 було розміщено на державних базах відпочинку. Нова програма розрахована до 31 серпня.

Також українці, які заїхали до Болгарії після 26 квітня 2022 року, мають право на безкоштовне медичне страхування з дати отримання тимчасового захисту на 90 днів. Однак термін безкоштовної медичної допомоги багатьом уже минув. Далі страховий поліс їм доведеться оплачувати самостійно. Безкоштовним страхування залишиться для дітей віком до 18 років, а також для людей похилого віку — жінок старше 63 років і чоловіків старше 65 років. Сума медичного страхування складає 28, 40 левів на місяць (545 гривень). Страховий платіж треба сплатити до 25 числа кожного місяця. Інакше нараховуватимуть відсоток за прострочення платежу.

Грузія

У Тбілісі з 31 липня більше не надаватимуть українським біженцям безкоштовне житло. У Тбілісі зупинено муніципальну програму забезпечення житлом біженців із України.

З березня біженці з України могли безкоштовно жити у Грузії у виділених для них готелях. За даними столичної мерії, наразі у 40 готелях Тбілісі розселено 2 300 біженців з України, а всього програмою розселення з початку війни скористалися 5 100 осіб. Сума, витрачена з міського бюджету на ці цілі, до кінця місяця становитиме 14 млн ларі. З 1 серпня замість безкоштовного житла українським біженцям видаватимуть грошову допомогу.

Уряд Грузії щомісяця виділятиме по 300 ларі (близько $105) на сім'ю з України та додатково 45 ларі ($16) — на кожного біженця. Ця програма триватиме три місяці. До цієї програми з 1 серпня приєднається Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Протягом двох місяців українські біженці в Грузії додатково отримуватимуть від ООН по 245 ларі на особу (близько $90).

На допомогу можуть розраховувати претенденти на притулок, які потрапляють під міжнародні критерії вразливості УВКБ ООН, — матері-одиначки, люди похилого віку, люди з обмеженими можливостями здоров'я і так далі.

Ізраїль

Міністр внутрішніх справ Аелет Шакед повідомила, що право на працю українських біженців у 17 містах Ізраїлю буде обмежено. Про це пише ізраїльська газета Haaretz.

Видання повідомляє, що ці обмеження у містах не перешкоджатимуть українським біженцям працювати на будівництві, сільському господарстві, сфері догляду та готельному бізнесі. Заборона стосуватиметься таких міст, як Тель-Авів, Єрусалим та Петах-Тіква, які прийняли найбільшу кількість із 13 945 українських біженців в Ізраїлі. У переліку міст також Ейлат, Ашдод та Нетанья.

Новий наказ є поправкою до червневого протоколу управління народонаселення та імміграції Ізраїлю, який надав українцям тимчасовий дозвіл на роботу. Адвокат Орлі Левінсон-Села сказала, що такі обмеження підвищують ризик бідності, відсутності продовольчої безпеки та торгівлі людьми серед тих, хто прибув до країни.

«Замість винаходити нові та креативні способи завдати шкоди біженцям та шукачам притулку, час для держави Ізраїль сформулювати комплексну, прозору та справедливу політику для біженців та шукачів притулку», – додала вона.

Німеччина

У ФРН ситуація дещо відрізняється. На відміну від інших країн, з 1 червня влада Німеччини збільшили виплати для українських біженцівв. Тепер вони отримують стільки ж, скільки і безробітні німці — близько 500 доларів для одиноких, подружжя — близько 400 доларів на кожного, а на дитину німецька влада виділяє від 290 до 365 доларів.

Тим не менш, розміщення біженців у Німеччині може створювати проблеми для великих міст, зокрема і в землі Шлезвіг-Гольштейн. За даними соцопитування, міста зазнають труднощів при розселенні всіх бажаючих, але поки що відмов від уряду не було. Крім того, планують створити додаткові місця, повідомляє Die Zeit з посиланням на dpa.

У країну з початку війни прибули майже 900 тисяч біженців, яких необхідно було одразу розмістити. За даними Державного управління у справах імміграції та біженців, у Шлезвіг-Гольштейні зареєстрували загалом 32 500 людей, які прибули з України. Лише минулого місяця приїхали 2000. Розміщення біженців Німеччини не є таким простим процесом для міст, проте критичних ситуацій ще не виникало.

За даними опитування dpa, яке провели у чотирьох незалежних містах та Нордерштедті, у великих містах землі виникають труднощі. "Ситуація напружена, але ми тримаємо ситуацію під контролем", - сказав представник міста Фленсбурга Клеменс Тешендорф. Йому поки що не доводилося відмовляти у прийомі, крім того, є можливість розширити потужності.

Сенат Берліна активував план дій у надзвичайних ситуаціях через масовий наплив осіб, які шукають притулку, зокрема з України. В даний час на території колишнього аеропорту Тегель відкритий великий намет, що вміщує близько 900 осіб. Спочатку споруда призначалася для розміщення українців, які не вважалися прохачами притулку, проте сьогодні до німецької столиці доходить менше українців, ніж очікувалося, натомість лише у травні до центрів прийому біженців у Берліні прибуло близько 1 тис. прохачів притулку. У той же час, Сенат Берліна звинуватив інші федеральні землі в тому, що вони направляють потік прохачів притулку до столиці ФРН.

Раніше ми писали про те,  як світ «економить» на українських біженцях і розповідали про те, як нова хвиля COVID може стати зручним приводом повернути додому українських біженців.


Підписатися на наші новини в Google News


Сподобався матеріал? Поставте йому п'ять зірок. Це важливо задля редакції.

Поділитися публікацією

Додайте Klymenko Time в список ваших джерел

Новини

Думки

свіже Популярне
більше думок Перейти
Facebook Telegram Twitter Viber

Ви можете закрити це вікно та продовжити читання. А можете – підтримати нашу команду невеликим донатом, щоб ми й надалі могли писати та знімати відео про те, що дійсно важливо для нас з вами, разом впливати на рішення влади та суспільства

Стати другом
x
Догори