Микита Трачук
26 січня 2022 09: 50

Цифра дня: за рік українці понад 3,5 тисячі разів поскаржилися «шпрехенфюреру» Кременю російською мовою

У таких ситуаціях згадується класик: то хто ж написав мільйони доносів?

Час для читання

Хвилин читання:

4

Цифра дня: за рік українці понад 3,5 тисячі разів поскаржилися «шпрехенфюреру» Кременю російською мовою

За період 2021 року Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня прийняв та опрацював 3574 скарги українців на недотримання мовного закону. Зрозуміло, ми розуміємо, що у 99% випадків скаржилися на російську мову. Найбільше порушень мовного законодавства було зафіксовано у Києві, інформує Кремінь у себе у Facebook.

Так, з усієї великої кількості звернень на «неправильну» мову надійшло з Києва – 557 скарг. На другому місці стоїть Харківська область (339 звернень). Далі «почесне» третє місце посідає Одеська область: звідти надійшло 157 кляуз. Зрештою, за ними слідують Запорізька (94), Донецька (87) та Луганська (80) області. У свою чергу найменше порушень небайдужі громадяни виявили у Чернівецькій (7), Рівненській (6), Івано-Франківській (5) та Тернопільській (5) областях.

З усіх звернень найбільше (858) стосувалося порушень у сфері обслуговування. Тобто активісти «стукають» на офіціанток, продавщиць, etc. На першому місці тут знову ж таки з великим відривом Київ, далі йде Харків. Ще 393 скарги надійшло на неправильне розміщення рекламних вивісок. На третьому місці за популярністю кляуз стоїть недотримання мовного закону в органах влади. Далі – «неправильна» мова на ТБ та радіо, потім – в освіті. Окрема стаття – російська мова в інтернеті, переважно онлайн-магазинах. Такі звернення становлять майже 30% від усіх скарг.

Цифра дня: за рік українці понад 3,5 тисячі разів поскаржилися «шпрехенфюреру» Кременю російською мовою - фото 1

Фото: Тарас Кремень у Facebook

Вивчаючи цю інформацію, мимоволі згадується Довлатов зі своїм знаменитим питанням про 4 мільйони доносів. Власне, це питання може бути лише риторичним, адже відповідь на нього є очевидною. А в Україні станом на 2022 рік все ще існує обходиться українцям у копієчку цілий Секретаріат із захисту державної мови, який цих самих «неправильних» українців називає «ворогами» за їхні ж гроші, а вся його робота полягає у потуранні банальному донесення. По всій країні ходять тисячі активістів, які спеціально шукають приводу написати кляузу Тарасу Кременю. Вони спеціально приходять до ресторанів, магазинів та інших публічних місць і чекають, коли їм дадуть відповідь не українською, щоб вимагати перейти на нього і у разі відмови напити скаргу. Причому відомство мовного омбудсмена, хоч de jure займається захистом української, de facto банально обмежує російську: переважна більшість усіх скарг надходить не англійською, угорською або будь-якою іншою мовою, а саме російською.

раніше Кремінь назвав ворогами всіх ворогів українізації в Україні.

ми також писали про нові норми мовного закону. 


Сподобався матеріал? Поставте йому 5 зірок. Це важливо для автора.

Поділитися публікацією

Додайте Klymenko Time в список ваших джерел

Новини

Думки

свіже Популярне
«Ми ввозимо зброю, а пшеницю вивозимо»: Захід поводиться підло, коли закликає терміново вивезти зерно з України
Європа досягла межі у санкціях проти Росії
Війна в Україні загрожує інтересам безпеки США: проблема зміни клімату важливіша за боротьбу за демократію?
У світі немає безкоштовних обідів: Україна ризикує потрапити у боргову пастку через закон США про ленд-ліз
Війна в Україні остаточно оформляє новий світопорядок
На межі війни сьогодні перебувають не народи, а режими
Українські державні фінанси – це фінансова піраміда
Ситуацію на Донбасі слід утримати за аналогією з Кримом - Бужанський
Прагнення реформаторів до більшої прозорості обертається зростанням «тінізації» вітчизняної економіки
більше думок Перейти
Facebook Telegram Twitter Viber

Ви можете закрити це вікно та продовжити читання. А можете – підтримати нашу команду невеликим донатом, щоб ми й надалі могли писати та знімати відео про те, що дійсно важливо для нас з вами, разом впливати на рішення влади та суспільства

Стати другом
x
Догори