Число готових брати участь у протестних акціях українців досягло історичного мінімуму за 12 років

Число українців, які не готові брати участь у жодних формах протестів у країні, досягло у грудні 2021 року 64%. Це історичний мінімум за останніх 12 років. Про це свідчать дані нового опитування від Київського міжнародного інституту соціології. Klymenko Time розбирає та аналізує інформацію соціологів.

Повідомляється, що дослідження проводилося протягом 3-11 грудня за допомогою телефонного інтерв'ю. Нагадаємо, що це один із найменш репрезентативних соціологічних методів, який традиційно дає досить високу похибку. Проте у КМІС стверджують, що похибка не перевищує 2,4%.

Тож станом на грудень 2021 року не готові протестувати 64% респондентів. Для порівняння, 2020 року таких було 57%.

У свою чергу готові до тих чи інших форм протестів 32% громадян. З них 16% можуть брати участь у санкціонованих мітингах та демонстраціях, 10% готові ставити підписи під петиціями та колективними закликами. 2,4% готові до участі у страйках та страйках, 2,2% – у пікетуванні державних установ, 2,1% – у несанкціонованих мітингах, 1,5% готові до голодування, 1,2% – до створення паралельних владних структур, а 1% – до силового захоплення адміністративних будівель.

Фото: скрін КМІС

Найменше до протестних рухів готові на сході України. Там 70% заявили про свою неучасть у будь-яких потенційних рухах подібного роду. Найбільше, у свою чергу, готові до акцій протесту у Центральній Україні. Там не готові лише 58%. Міське населення традиційно активніше у цьому плані, ніж сільське: 35% проти 28%.

Зазначається, що ці цифри є історично мінімумом з 2009 року. Вперше з того часу кількість українців, які готові у разі чого «йти на барикади», поменшало третини населення.

Тим часом ситуація в країні, м'яко кажучи, далека від ідеальної. 2022 року нас чекає підвищення тарифів, податків, цін на продукти харчування, посилення мовного законодавства, потенційно високий ризик ескалації конфлікту з РФ, І т.д. Падає рейтинг влади та особисто глави держави. Тобто, об'єктивні передумови для соціального невдоволення справді є, про що неодноразово попереджали та попереджають як соціологи, так і експерти.

Звідки ж тоді беруться ці цифри у новому дослідженні КМІСу? Є кілька версій.

1. Можливо, що соцопитування банально «замовне», покликане публічно донести до українців думку, що ніхто в країні не готовий до протестів, а тому навіть про це нічого й думати (технологія влади – зіграти на випередження та попередити потенційний протестний актив);
2. Дослідження також могло замовлятися «нагору», щоб надати комусь із владних звіт про низький протестний потенціал населення – переконати, що справи йдуть у вірному напрямку та все робиться правильно;
3. Люди можуть банально боятися відповідати правду телефоном. Простий приклад: вам телефонують з незнайомого номера і запитують, чи готові ви, наприклад, захоплювати в разі чого адміністративні будівлі. Чи багато людей відповість на це запитання ствердно навіть у тому випадку, якщо реально готові до цього? Питання риторичне;
4. Зрештою, можливо, все це правда – чи щось близьке до неї. Серед українців наростає розчарування та апатія, багато хто їде за кордон або готується до цього. Цілком можливо, що значна частина тих, хто справді міг би бути готовим до радикальних вуличних акцій, просто роз'їхалася з країни.

Як би там не було, результати соцопитування порадують Офіс президента. Втім, владі явно не варто надто покладатися на дані соціологів, адже вони можуть бути неточними, а то й просто помилковими. Нагадаємо, що на момент осені 2013 року соціологія демонструвала далеко не найвищий протестний потенціал (у 2016-18 роках він був на 15-20% більший), рейтинг Партії регіонів становив 23%, Януковича - 24%. Що трапилося лише через кілька місяців – усім відомо.

Раніше ми писали, що за 2,5 роки рейтинг Зеленського, за даними соціологів, впав утричі.

Сподобався матеріал? Поставте йому 5 зірок. Це важливо для автора.