Роман Губрієнко
10 грудня 2021 10:05

«Борщовий кипіш»: як ринок землі здають фінансовим спекулянтам та західним банкам

Чому подорожчав «борщовий кошик» і що не так з ініціативами Мінагрополітики?

Час для читання

Хвилин читання:

14

«Борщовий кипіш»: як ринок землі здають фінансовим спекулянтам та західним банкам

Жити в Україні з кожним днем ​​стає все дорожчим, а ось смерть наближається абсолютно безкоштовно. Поряд із подорожчанням тарифів на житлово-комунальні послуги, ще одним потужним соціально-економічним подразником для українців стало безперервне, практично марафонське зростання цін на продукти харчування. Klymenko Time вже докладно писали про те, як на тлі чергового цінового спринту, влада намагається "пригальмувати" продовольчу інфляцію за допомогою повернення державного регулювання. Але інфляційна лихоманка боляче вдарила по святому, сакрально-гастрономічному для кожного українського гурмана – борщового набору.

Проте, справді гостра соціально-економічна тема подорожчання продуктів харчування дуже майстерно та цинічно використовується як інформаційний таран для просування зовсім інших питань. Яким чином галас навколо стрімкого подорожчання «борщового кошика» пов'язаний з ініціативами Мінагрополітики щодо спрощення доступу іноземного капіталу до українського ринку землі – в аналітичному огляді Klymenko Time.

Ринок землі та овочевий драмперфоманс  

Тему борщової «зради» порушили експерти інформаційно-аналітичної платформи EastFruit (проект підтримується Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та EU4Business). Вказавши на стрімке зростання цін на овочі борщового набору у 2021 р., аналітики наголосили, Що «на даний момент оптові ціни на моркву вищі за торішні вдвічі, ціни на цибулю – у два з половиною рази, ціни на капусту білокачанну – втричі та ціни на буряки столові – теж утричі. Тобто. в середньому за цією категорією овочів ціни зросли в 2,6 рази порівняно з початком грудня 2020 р.».

Експерти наголосили, що серед ключових причин цінової лихоманки товарних позицій борщового набору:

  • скорочення посівних площ та несприятливі погодні умови;
  • низький рівень прибутковості вирощування овочевих культур;
  • дорожча інфраструктура зберігання овочів;
  • критична пріоритетність зернових та олійних – (експортних) культур у вітчизняному рослинництві.

Економіст інвестиційного департаменту ФАТ Андрій Ярмак до вищеперелічених несприятливих факторів відніс ще й негативний вплив від ринку землі сільськогосподарського призначення, що недавно відкрився.

«І ще один негативний для овочівництва фактор, який виявився лише у 2021 році – це відкриття ринку землі. Тепер більшість аграріїв, щоб залишитись у бізнесі, буквально змушені скуповувати землю, спрямовуючи до неї вільні ресурси, які інакше могли б бути інвестовані у сільськогосподарське виробництво.», – зазначив економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН.

Загалом погоджуючись із переліченими причинами занепаду сегмента вітчизняного овочівництва, на наш погляд, остання теза про вплив ринку землі є вкрай сумнівною і спірною. Ще раз звертаємо увагу на те, що сказав пан Ярмак. Нібито під страхом бути «вибитими» з бізнесу,більшість аграріїв» гарячково кинулися скуповувати землю на останні гроші. І через це, мовляв, ці кошти не було вкладено у розвиток українського овочівництва. Сум, біль та сльози галузевої трагедії.

Тут виникає два важливі питання. По перше, "більшість аграріїв" це хто? Пул найбільших агрохолдингів, на чолі з «Кернел», «Ukrlandfarming», «МХП» та «Агропросперіс», які мають понад 1,6 млн. гектарів ріллі на чотирьох? Чи безліч ноунейм-фермерів та дрібних агрофірм, які навряд чи мають зайві гроші ні під викуп землі, ні на стратегічний розвиток овочівництва? По-друге, хто ж «виб'є» з бізнесу перших («аграрних більшовиків») і врятує від банкрутства других (фермерів, які витратили останнє на викуп земельного банку). Якось це все не особливо складається з погляду логіки та існуючих реалій у вітчизняному АПК.

Але, відверто кажучи, пасаж Ярмака виглядає чистим єзуїтством, хоча його охоче цитували всі (як прихильники, так і противники). Ми схильні вважати, що саме це посилання могло стати метою гіперболізованої інформаційної драми навколо, проте, реальної проблеми подорожчання борщового набору.

Метою даного драматичного перфомансу є послаблення формальних обмежень, які діють на перших етапах відкриття земельного ринку, «здешевлення» та законні можливості скуповування та консолідації великих масивів земельних ресурсів. А все це обумовлено завданням створення більш широкого і комфортного доступу до обороту землі з боку іноземного фінансового капіталу.   

«Та стопудово прокотить!», або 217% від міністра Лещенка

Примітно, що відразу після теми борщової «зради», що відгриміла в інформпросторі, в Міністерстві аграрної політики та продовольства зібрався «земельний штаб» на якому були заявлені вкрай цікаві ініціативи.

По-перше, головний «штабіст» та міністр агрополітики Роман Лещенко заявив, що ринок землі працює стабільно, земельна реформа продовжується, і все йде чудово.

«Мінагрополітики продовжує вдосконалювати механізми земельної реформи, які є інституційною основою прозорих земельних відносин та гарантією розвитку економічних відносин. Відкритість даних, захист усіх учасників угод, оптимізація всіх процесів забезпечує прозорість ринку землі та збільшення надходжень до державного бюджету.», – наголосив міністр.

Він також заявив, що у різних областях України на торги у системі «Прозорро.Продажі» вже виставлено близько 8 тис. га земельних ділянок загальною вартістю 570 млн. грн. (тобто – трохи більше 71,2 тис. грн. за один гектар). При цьому Лещенко видав черговий ціновий прогноз щодо вартості землі в майбутньому. За словами голови профільного відомства, середній цінник на гектар української орної землі продовжує зростати та зросте аж на 217%.

Це дуже нагадує розповіді адептів ринку до його відкриття, коли українців серйозно переконували, що за відкритих ринкових відносин їхні паї коштуватимуть по 5,10 і навіть по 50 тис. дол. Проте локшина на вухах співгромадян виявилася «бюджетною».

По-друге, на засіданні «земельного штабу» обговорювалося питання більш тісної співпраці Мінагрополітики з банками, які мають намір приймати земельні ділянки як заставне майно. Перший заступник голови Держгеокадастру Анатолія Мірошниченка «розповів про отримання з боку банків доступу до Державного земельного кадастру через API у розрізі інформації про наявність спеціальних дозволів на користування надрами та склад угідь земельних ділянок».

По-третє, вирішено питання зміни алгоритму оцінки, який використовується модулем електронного визначення оцінної вартості землі Фондом держмайна. За словами пана Мірошниченка, Мінагрополітики та Держгеокадаструнапрацювали весь пакет документів, необхідних для обґрунтування та зміни цього алгоритму. І вже незабаром Фонд держмайна запровадить ці зміни». У зв'язку з цим будуть використовуватися усереднені значення, що «дозволить уникати необґрунтованого завищення оцінної вартості» Земельних ділянок.

Тобто. поточний, відверто «плінтусний» рівень оціночної вартості землі (не тільки сільськогосподарського призначення(!) в Україні, виявляється ще йнеобґрунтовано завищують». І ця ініціатива міністерства чітко перегукується з «овочевим» пасажем представника ФАО про те, що придбання землі забирає в аграріїв дуже багато ресурсів, які нібито можна було б витратити на інвестування у виробництво. Мінагропрод люб'язно полегшить «фінансову ношу» настільки шановних інвесторів, які чекають не дочекаються, скоріше б «в усі тяжки» вкладеться в овочівництво в Україні.    

По-четверте: «Учасники земельного штабу позначили ще дві проблеми, вирішення яких потребує консолідації зусиль Мінагрополітики, Держгеокадастру, Мін'юсту та інших державних органів: вироблення єдиної позиції у підходах, що дозволяють юридичним особам набувати права на непайові землі сільськогосподарського призначення, а також можливість обміну земельних ділянок та їх консолідації у межах масиву земель с/г призначення. Ці питання буде вирішено найближчим часом, запевнили організатори земельного штабу.."

Лондонські «інвестиційні роуд-шоу» та українське земельне peep-show

Втім, украй продуктивно-оптимістичні підсумки засідання «земельного штабу» були лише квіточками. Вже через день невгамовний міністр Лещенко розповів про чергову велику перемогу, якУкраїна починає підкорювати глобальні ринки та впроваджувати механізми сек'юритизації активів в агросекторі».

Пан Лещенко повідомив, що зараз Україна веде переговори з International Finance Corporation (транснаціональна фінансова корпорація, що входить до структури «Світового банку») щодо запуску пілотного проекту «Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу».

«Україна вперше представляє у світі свої кейси за портфелями аграрних кредитів на такому рівні. Продовжуються зустрічі з британськими, нідерландськими, індійськими та іншими міжнародними інвестиційними компаніями, що спеціалізуються на інвестуванні в аграрні активи», – з гордістю наголосив міністр.

Для довідки.

Що ж таке «сек'юритизація»? На сайті Мінагрополітики зазначено, що це: «Новий фінансовий інструмент, який дозволяє збільшити обсяги фінансування в агросекторі шляхом конвертування неліквідних активів (кредитів, іпотек, дебіторської заборгованості) на ліквідні прибуткові цінні папери. Завдяки інструменту великі кредитори аграрного сектору зможуть рефінансувати надані позики, у тому числі й аграрні розписки через доступ до ринків капіталу, щоб знижувати кредитні ризики та збільшувати обсяги фінансування своїх клієнтів-агровиробників».

Де-факто це механізм "сміттєвої скупки" прав на земельні ділянки, які були предметом застави, наприклад, за іпотечним договором.  

З 5 по 10 грудня у Лондоні проходили так звані інвестиційні роуд-шоу, на яких був присутній цілий пул транснаціональних фінансових компаній-акул (Credit Suisse, ICBC, Nomura, London Stock Exchange, NN Investments partners, Fasanara capital, Octagon poin, Kimura, Artis, GSAM та інші).

За великим рахунком, дані «роуд-шоу», швидше, були певним видом запрошення на земельне peep-show у виконанні України. Анонсовану Лещенком програму-пілот «Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу» насправді чесніше було б назвати «Розвиток доступу ринків капіталу до агросектора України».

Захоплюючись перспективами та розмахом міжнародного ринку капіталів, міністр аграрної політики Роман Лещенко навів дуже цікавий приклад, пославшись на кейс Бразилії: «У 90-х роках ця сільськогосподарська країна зіткнулася з голодом кредитування для аграріїв – сьогодні воно сягає десятків мільярдів доларів. Це дозволяє країні впевнено лідирувати і вже довгий час входити до ТОП-5 експортерів с/г продукції».

За даними регіональних медіаЗ початку пандемії в Бразилії голодувало близько 19 млн. чоловік. У жовтні поточного року в Guardian публікувалися матеріали про продовольчу кризу, що розгортається в країні. Це сталося на тлі галопуючої інфляції і масових протестів через фотографії, що розійшлися в інтернеті, які рилися в м'ясних відходах, що призначалися фабриці з виробництва корму для тварин і мила.

Україні є на кого рівнятись і точно є ще куди прагнути!

Поділитися публікацією

Додайте Klymenko Time в список ваших джерел

Новини

Думки

свіже Популярне
більше думок Перейти
Facebook Telegram Twitter Viber

Ви можете закрити це вікно та продовжити читання. А можете – підтримати нашу команду невеликим донатом, щоб ми й надалі могли писати та знімати відео про те, що дійсно важливо для нас з вами, разом впливати на рішення влади та суспільства

Стати другом
x
Догори