Благодатна Україна не може себе прогодувати та імпортує ширвжиток
При цьому в Україні займаються не відновленням економіки, а виконанням вказівок США та ЄС щодо підготовки до відображення передбачуваного російського вторгнення.

Економіст Олександр Гончаров вважає, що Україна зараз опинилася у найважчій економічній ситуації, з якої не дуже багато виходів.
Думка автора може не збігатися з думкою редакції.
Д. Байден та В. Зеленський перед розвилкою, яку їм в Україні будувати економічну модель після того, як уже не буде загрози вторгнення РФ? Якщо нову, то з ким із місцевого істеблішменту?
Адже виробництва в Україні практично не існує. Поглянувши на структуру зовнішньоторговельного балансу нашої країни, побачимо, що ми експортуємо переважно необроблену та низькооброблену сировину. А імпортовані товари складаються з усього ширвжитку, палива і, головне – продуктів! Парадокс у тому, що благодатна Україна тепер не може прогодувати себе і на 55% залежить від експорту продовольства.
Також ми зараз живемо переважно за рахунок кредитних грошей Міжнародного валютного фонду та позик від розміщення держоблігацій (ОВДП). І, безумовно, вони рано чи пізно закінчаться, а дорогі позикові гроші та кредити доведеться віддавати.
І що робити далі? Поки що жодного очевидного виходу з цієї важкої економічної ситуації немає. Насамперед тому, що у нас в Україні немає надефективних політиків, а кількість корупціонерів стрімко зростає. Все більше повз бюджет грошей залітає в тіньову економіку. І це при тому, що вже вичерпано не лише ресурси підтримки економіки з боку Нацбанку та Кабміну, а й бюджетні можливості країни виявилися виснажені набагато швидше, ніж передбачалося. А НБУ продовжує наслідувати самогубну для економіки України примітивну грошово-кредитну політику за рекомендаціями вашингтонських фінансових організацій.
Але в цей же час, на відміну від України, все більше країн переходять до нормального економічного життя, в якому споживчі витрати стають ще вищими, забезпечуючи підтримку національним економікам та утримуючи виторг місцевих компаній на високому рівні. У нас же головне – не якнайшвидше відновлення української економіки, а беззастережне виконання вказівок США та ЄС щодо підготовки до відображення передбачуваного російського вторгнення в Україну. Скільки ще чекати цього вторгнення? Адже через цю істерію, за оцінками експертів, Україна щомісяця втрачає до 5 млрд дол. США.
Так, ми опинилися у важкій ситуації. І, зважаючи на все, у Д. Байдена та В. Зеленського не такий вже й великий вибір варіантів розвитку подій, а саме:
1) різка девальвація гривні, що означатиме життя за коштами із призовим бонусом у вигляді галопуючої інфляції, хвиль банкрутств українських підприємств, втрати заощаджень, масових звільнень;
2) нові інвестиції, які незрозуміло як прийдуть із США та ЄС у очевидних переддефолтних умовах;
3) нові кредити та позики, і тоді це буде вже чиста фінансова піраміда на українському борговому ринку;
4) нова безпрецедентна допомога від США та ЄС, після якої Україна остаточно потрапить до ТНК у ще більше володіння;
5) нова війна, після якої постраждала від російської агресії Україна світова спільнота підтримає відновлення відруйнованих об'єктів і національних ринків.
З економічної точки зору більше нічого не може бути. Усе. Щоправда, РФ може бути зовсім інший набір варіантів розвитку подій.
Сподобався матеріал? Поставте йому 5 зірок. Це важливо для автора.