"Банкопад" у США: чи буде нова фінансова криза?
Президент Байден спробував заспокоїти співгромадян, але вийшло якось не особливо

11 березня світові ЗМІ потряс приліт чергового "чорного лебедя", які в останні 3-4 роки стали відвідувати глобальний світ, що розпадається, особливо часто. У США сталося найбільше з моменту початку світової економічної кризи у 2008 році банкрутство банку.
Збанкрутував Silicon Valley Bank, чиї активи обсягом 175 млрд доларів були передані під управління Федеральної корпорації зі страхування депозитів. SVB займав 16 рядок у рейтингу американських банків за обсягом активів. Його основною нішою на ринку банківських послуг було кредитування технологічних стартапів у відомій на весь світ Силіконовій долині у Каліфорнії.
Після повідомлення про банкрутство банку його вкладники вишикувалися в чергу на виведення звідти своїх коштів. Зробити це вдалося "не тільки всім", тому що гарантованому поверненню піддаються тільки вклади до 250 тисяч доларів, що за мірками США (а тим більше технологічних компаній) - досить невелика сума. Не дивно, що за новиною про банкрутство SVB інвестори почали скидати акції банків-аналогів - First Republic, Signature Bank та Western Alliance.
"Ланцюгова реакція", що нагадала багатьом події 2008 року після банкрутства знаменитого банку Lehman Brothers, що стало початком світової економічної кризи, почалася вранці 13 березня, коли стало відомо про банкрутство Signature Bank, активи яких становили 110 млрд доларів.
Після цього під загрозою банкрутства опинилися ще кілька великих американських банків, З яких вкладники вже інтенсивно виводять гроші, побоюючись, що потім зробити це буде неможливо. Паніка серед клієнтів банків підстьобує ланцюгову реакцію та робить нові банкрутства все більш імовірними.
На цьому фоні Федеральна резервна система США екстрено відновила кредитні лінії банкам. Додаткове фінансування буде надано шляхом створення нової програми Bank Term Funding Program (BTFP), яка пропонує кредити строком до одного року банкам, ощадним асоціаціям, кредитним спілкам та іншим відповідним вимогам депозитарних установ. Простими словами, це означає "заливання кризи, що зароджується, грошима".
До подібних дій американська фінансова влада вже вдавалися в період коронавірусних локдаунів, що, поряд із наслідками початку повномасштабної війни в Україні, спричинило зростання інфляції. Для її приборкання довелося піднімати кредитну ставку. Однак після цього виявилося, що частина американських банків просто нездатна працювати в умовах вищої ставки, через що вони почали банкрутувати. Тепер цей процес намагаються "згасити грошима", що майже, напевно, призведе до ситуативного зниження ставки на 0,5-0,6%..
Загалом ситуація виглядає як "всюди клин, куди не кинь". Проблеми американської економіки носять системний характер, і що далі тим очевиднішими будуть її " шарахання " між спробою приборкання інфляції та заливання фінансового сектора " вертолітними грошима " задля недопущення нових банкрутств.
Звичайно, на ринку є гравці, які від цього тільки виграють, скуповуючи за безцінь активи збанкрутілих банків та переманюючи їх клієнтів, чиї гроші ще не остаточно "згоріли". Наприклад, керівництво великого банку JPMorgan, як стверджують американські ЗМІ, напередодні банкрутства Silicon Valley Bank намагалося переконати деяких клієнтів цієї фінустанови вивести гроші з нього. В окремих випадках переконання спрацювали, що за кілька годин призвело до створення у SVB "касового розриву" на 42 мільярди доларів та прискорило його банкрутство.
Тим часом, HSBC UK Bank plc оголосило про покупку британського підрозділу Silicon Valley Bank UK Limited (SVB UK) за 1 фунт стерлінгів. Загалом, як і у випадку з війною, на потенційній кризі одні заклади гинуть, а інші заробляють.
Але чи означає отримання вигоди деякими великими фінансовими установами з банкрутства своїх колег те, що світові не загрожує нова фінансова криза? На наш погляд, не означає. Такі фінансові гіганти як JPMorgan і Goldman Sachs примудрилися отримати прибуток і поліпшити свої позиції на ринку і після кризи 2008 року, але всіх інших (включаючи економіки більшості держав) ця криза "потрясла" ґрунтовно, ставши джерелом економічних проблем, які багатьом країнам не вдалося вирішити досі.
Отже, наївно було б думати, що приватні монополісти банківського сектора, які бажають заробити на кризі, в якийсь момент зупиняться за командою з ФРС і вирішать: "ні, далі ми не підемо, тому що це зашкодить економіці США та ЄС, а нам це ні до чого". Так що в боротьбі з кризою, що зароджується, американська фінансова влада залишилася віч-на-віч. І її результат залежатиме від того, чи вдасться їм зараз зупинити панікузаливаючи проблему грошима.