Арестович не був неадекватом – він просто виконував свою роль

Якщо спробувати створити список адекватних висловів Арестовича, цей список буде порожнім. Проте вже колишнього радника голови ОПУ не можна назвати "неадекватом". Така думка висловив журналіст і блогер Енріке Менендес в своєму Facebook.

Пішла епоха... Арештович звільнився з посади радника голови Офісу Президента та спікера української делегації у ТКГ.

У таких випадках ЗМІ зазвичай роблять добірку найяскравіших, можливо, скандальних висловлювань, чим запам'яталася людина. Але якщо приміряти це до Арестовича, то у нього скандальною була кожна заява. Щоразу, коли людина щось говорила, хотілося покрутити пальцем біля скроні. Тут у час спробувати зробити анти-список, на кшталт «адекватні заяви Арестовича». Але цей список буде порожнім.

Звичайно, проблема не в самому Арестовичу. Я багато разів перетинався з ним на ефірах і це чарівна, не дурна людина, яка просто виконує певну роль. Чому він на неї погоджується залишу за дужками, бо це відволікає нас від головного – неадекватного Офісу Президента.

Під словом «неадекватний» я маю на увазі, що головний переговорний орган країни просто не відповідає масштабу проблем, які стоять перед нами. Він просто просто не в змозі хоча б вести переговори, не кажучи вже про те, щоб дати позитивний результат. Я якось писав, що замість усієї української делегації у мінській ТКГ можна поставити картонний трафарет спайдер-мена і нічого не зміниться. Я був не правий. Трафарет виглядав би солідніше.

Наша делегація (за рідкісним винятком, адже там є і хороші люди) це пластинка, що заїла, яка постійно ретранслює дурниці. Шкідливі дурниці. А іноді ще й псує повітря у кімнаті. Погодьтеся, що трафарет виглядає на цьому тлі виграшніше. І це безумовна проблема ОП, адже риба гниє… млинець, кого я обманюю – риба згнила.

У той час, як нам критично потрібні новий переговорний формат із Росією, перезапуск мінського треку та пожвавлення Н4, ми судорожно готуємося – подумати тільки, що ми серйозно це обговорюємо – до вторгнення! Навіщо нам тоді взагалі ВП? Якщо війна це наша єдина альтернатива, це завдання Генштабу. А дороги може й місцева влада зводити.

В останньому абзаці хочеться звернутися до совісті та розуму людей, які приймають рішення, але щось мені говорить про те, що це марно. Хоча спробую - Зупиніться!