Олександр Кубраков: що розповідають про міністра інфраструктури

Через півроку після вступу колишнього глави «Укравтодору» Олександра Кубракова на посаду міністра інфраструктури України, «Велике будівництво», як і раніше, називають одним із найкорупційніших проектів в історії країни – нарівні з «Євро-2012», «Укрспецекспортом» та «Дитячої лікарні майбутнього». А сам Кубраков, який колись обіцяв нещадно викорінювати корупцію, бореться лише зі звинуваченнями на свою адресу, називаючи їх замовленою ворогами дискредитацією.

Наскільки серйозні ці звинувачення? Чому на них не звертають уваги ні правоохоронні органи, ні прем'єр із президентом, зате відреагували американці, викреслили Кубракова зі складу офіційної української делегації до Вашингтона? Це не єдині питання, які цікавлять українців. Чому Кубраков влаштував у своєму міністерстві досвідчених «схематозників» часів Януковича і що його пов'язує з колишніми регіоналами? Чи вірні чутки про його спорідненість із одіозними «батьком» білоруського ОМОНу? І як взагалі так вийшло, що Кубраков, який видавався себе за «айтішника від Бога», а виявився лише маркетологом від Сороса, був призначений головним шляховиком України?

Родинні зв'язки

Ще наприкінці 2020 року в інтернеті з'явилися чутки про те, що Олександр Кубраков нібито є рідним племінником міністра внутрішніх справ Білорусі Івана Кубракова. Спочатку це була суто «інсайдерська» інформація від якихось анонімів. Але потім, коли у травні 2021-го стало відомо, що Олександра Кубракова з дня на день призначать головою Міністерства інфраструктури України, цю тему порушила вже білоруська редакція "Радіо свобода". Тоді ж видання «Хартія-97» повідомило, що українські журналісти попросили прокоментувати цю інформацію у керівництві «Слуги народу», але жодної відповіді не отримали. Ряд ЗМІ зазначили, що це могло б пояснити, чому Олександр Кубраков віддавав дорожні підряди «Білавтодору» та ВАТ «Дорожньо-будівельний трест №4 м. Бреста».

Але чи це так? У білоруській родині кочегара Володимира Кубракова і його телятницею дружини Ганни, що працювала, було п'ятеро синів: старший Микола народився 1960-го, а молодший Іван 1975-го. Ось якраз старшого й пророкують у батьки нинішнього міністра інфраструктури Олександра Миколайовича Кубракова, який народився 20 серпня 1982 року у місті Первомайськ (Першотравенськ) Дніпропетровської області. На жаль, перевірити цю чутку, отримавши більш детальну та достовірну інформацію про батьків українського міністра, тепер не можна – тому що кілька місяців тому «слуги народу, що сполошилися» знищили відкриту інтернет-базу даних українців (адресну книгу), яка довгі роки допомагала журналістам з'ясовувати, хто кому родич.

Здавалося б, у чому проблема – адже багато українських політиків і топ-чиновників мають близьких родичів за кордоном. Але в цьому випадку увага акцентована на тому, що глава МВС Білорусі Іван Кубраков вважається головним «катом режиму Лукашенка». Ще 2012-го він був ініціатором відродження ОМОНу, після свого призначення начальником МВС Мінська він керував розгонами акцій протесту в столиці, а ставши 2020-го міністром внутрішніх справ, приборкував з антилукашенківську опозицію вже в масштабах усієї Білорусі. Низка західних країн, а також Литва та Естонія ввели проти Івана Кубракова санкції. З огляду на те, що нинішня українська влада, догоджаючи Заходу, теж посварилася з Лукашенком, така спорідненість була б плямою на репутації «слуги народу» Олександра Кубракова!

Іван Кубраков та Олександр Кубраков.

Чи є між ними зв'язок?

Трудова біографія

Можливо, Олександр Кубраков хотів би приховати не лише свої родинні зв'язки, а й деякі пункти своєї біографії. Ще до його приходу в «Укравтодор» було помічено, що Кубраков начебто нав'язував ЗМІ її дуже скорочений варіант, заснований на ряді тез. Зокрема: він досвідчений експерт-айтішник, проходив навчання в Гарварді, що після закінчення КНЕУ він заснував компанію «Єврокомунсервіс», що він керував проектом «Місто для людей» (назва якого подається як соціальний проект). Насправді все було «трошки не так», і ми надає вам повну та достовірну трудову біографію Олександра Кубракова. Отже:

У 1999-2004 р.р. навчався у Київському економічному університеті (КНЕУ, колишній Інститут народного господарства), закінчивши його з дипломом маркетолога. Пізніше взяв участь в одній із американських програм для України, через яку пройшов місячний курс слухань у Школі держуправління ім. Кеннеді (при Гарварді).

З 2003 по 2004 рік проходив робочу практику у відділі маркетингу Департаменту роботи з пластиковими картками АКБ «Правекс-банк» (належав тоді сім'ї Леоніда Черновецького).

У 2004-2006 р.р. працював менеджером з маркетингу у ТОВ «П5-Комерція». За іншою інформацією, обіймав ту ж посаду в ЗАТ «Пріоком», яке є дочірньою фірмою Priocom Corp., зареєстрованою у 1994 році в Каліфорнії тодішнім головою «Укртелекому» Георгієм Дзеконом (2011-го виїхав із країни, з 2014 року перебуває у розшуку).

У 2006-2007 роках. очолював відділ моніторингу ринку ЗАТ "Київстар". З цього моменту Кубраков відраховує свій стаж роботи в IT-сфері, намагаючись зображати із себе досвідченого «айтішника» (являючись лише менеджером з продажу).

У 2007-2009 р.р. очолював відділ стратегічного маркетингу АКБ «Фінанси та кредит» (що належав олігарху Костянтину Живаго).

2009-го повернувся до «Київстару» і до 2011 року очолював там відділ маркетингу фіксованого бізнесу. Займався просуванням «домашнього інтернету від Київстару». Звільнився одночасно з втечею Дзекона з України.

З 2011 року – радник голови КМДА на громадських засадах, джерело доходів (робота чи бізнес) не розголошувалося. Протягом кількох років Кубраков по черзі радив: Олександру Попову (Партія регіонів), Анатолію Голубченку (главі Київської організації ПР), Володимиру Макєєнку (ПР), Володимиру Бондаренко («Батьківщина»), Віталію Кличку (УДАР).

У 2014-2016 р.р. очолював Дирекцію управління транспортної інфраструктури КП «Київське інвестиційне агентство», де й одержав свій перший інфраструктурний досвід.

З 2015 до 2016 року очолював Проектний офіс Міністерства юстиції.

З грудня 2016 до червня 2019 р.р. працював директором ТОВ «Місто для людей». Дана компанія займається послугами утримання та обслуговування житлової прибудинкової території (типу приватного ЖЕКу).

У 2016 році був запрошений до Офісу ефективного регулювання (BRDO), створеного «соросенком» Айваросом Абромавічусом та курируваного посольством США. Метою BRDO була підготовка резервної команди майбутніх «реформатів», яка була потрібна потім при Зеленському. Маючи свій досвід роботи в «Київстар» (маркетологом), Кубраков очолив у BRDO сектор телекомунікацій та IT. Водночас став виконавчим директором Асоціації «Інформаційні технології України».

З серпня 2019 року – народного депутата, обраного за списком партії «Слуга народу» (№30). Член парламентського Комітету з прав людини та реінтеграції тимчасово окупованих територій.

11 листопада 2019 року призначений головою Державного агентства автомобільних доріг «Укравтодор».

20 травня 2021 року Олександра Кубракова призначено міністром інфраструктури України.

Друзі, компаньйони та заступники

Під час своєї роботи позаштатним радником голови КМДА, Кубраков вдало розташувався між головами столичної адміністрації (Попов, Голубченко тощо) і обраним мером Леонідом Черновецьким (потім в.о. мера). Галиною Герегою). Практично всі ці прізвища постійно звучали у контексті корупційних скандалів, насамперед у сферах будівництва, інфраструктури та комунального господарства Києва.

Найближчим другом Кубракова там став Руслан Крамаренко, довірена людина Олександра Попова. Коли Попов у 2007-2010 р.р. був міністром ЖКГ України, то Крамаренко працював його заступником. Коли Попова призначили головою КМДА, Крамаренко перебрався до нього на посаду заступника з питань землеустрою та інвестицій. Крамаренко протримався у КМДА до серпня 2014-го, після чого пішов у комунальний бізнес, прихопивши з собою Кубракова.

І ось у 2015-му році (а не після закінчення університету) Кубраков заснував ТОВ «Єврокомунсервіс» (ремонтно-монтажні роботи), а його друг Крамаренка – ТОВ «Місто для людей», відкривши потім свої філії у кількох містах України. Ці дві фірми працювали разом, як і їхні господарі: Кубраков у 2016-2019 р.р. був директором «Міста для людей», а обравшись нардепом, переписав на Крамаренка «Єврокомунсервіс». Також, до липня 2021-го Кубраков та Крамаренко спільно володіли ТОВ «Процесинговий центр» та ТОВ «Контактний центр Київ».

Руслан Крамаренко

Ще два близькі знайомі Кубракова по роботі в КМДА, Андрій Почтарев и Євген Петрощук, стали його заступниками, коли він очолив «Укравтодор» А на посаді начальників обласних служб автомобільних доріг він призначив колишніх менеджерів ТОВ «Місто для людей» Павла Цубера, Івана Краповницького та Руслана Нічика.

Очоливши Міністерство інфраструктури, Кубраков зробив своїм заступником Юрія Васькова, призначення якого викликало значний резонанс в українських ЗМІ. Вони називали Васькова «схематозником»  та «дивлячим» Ахметова ще з часів керівництва ним Одеським морським портом (2011-2013) та ДП «Адміністрація морських портів України» (2013-2015). Незважаючи на жодні «революції гідності» та люстрації, Васьков був абсолютно непотоплюваний, і в 2015-2016 р.р. вже обіймав посаду заступника міністра інфраструктури (тоді ним було «сорося») Андрій Пивоварський). А як тільки Васьков став заступником Кубракова, він відразу повернув у крісло начальника Одеського порту свого кума. Олексія Мясковського, раніше відстороненого від посади після спроби передачі в оренду портових буксирів.

Ще один одіозним заступником Кубракова став Юрій Лавренюк, що має дуже суперечливу репутацію Офіційно Лавренюк довгий час вважався професійним борцем із корупцією – щонайменше, як колишній працівник МВС багато років очолював громадські організації на кшталт «Всеукраїнська спеціальна колегія боротьби з корупцією», консультував з цієї теми народних депутатів. Після другого Майдану Лавренюка знову взяв у МВС Аваков, незабаром призначивши його головою Управління протидії корупції та проведення люстрації. А у 2016-му Лавренюк раптово опинився у кріслі заступника міністра інфраструктури Володимира Омеляна. Було багато заяв про те, як він вичистить корупцію у цьому відомстві, але в результаті виявилося, що Лавренюк створив у Мінінфраструктурі власні схеми, а точніше «сітки». З відходом Омеляна 2019-го з міністерства виперли і Лавренюка. Довгий час його не міг прилаштувати навіть сам Аваков, але тепер його засунули назад, заступником до Кубракова.

Юрій Лавренюк

Третім заступником Кубакова став скандальний одеський чиновник та бізнесмен Олександр Малін, у 2010-2013 р.р. обіймав посаду заступника голови ОДА з питань будівництва, який навесні 2014-го встиг попрацювати керівником «Укратодора», а потім ще три місяці заступник міністра інфраструктури Максима Бурбака (однокласника та найближчого друга Яценюка). Про масштабні корупційні дії Малина ЗМІ повідомляли ще кілька років тому, та тільки нинішня влада ці матеріали, певне, не читала!

І ось Малін повернувся до Міністерства інфраструктури разом із Васковим та Лавренюком, і, у свою чергу, теж почав тягнути туди своїх людей. Наприклад, Кирила Шалама - колишнього заступника міського голови Одеси Коктусєва, який займався роботою комунальних транспортних підприємств, а також очолював районну організацію ПР. До речі, тесть Шаламая був головою Приморського суду Одеси. А ще Шаламай був добрим приятелем Івана Аврамова, відомого як «бухгалтер» Юрія Іванющенка та його «дивиться» по Одесі.

Міньйон Зеленського

Олексій Кубраков прийшов у команду Зеленського в обозі Олексія Гончарука та його «соросят» з Офісу ефективного регулювання. Де він якимось чином примудрився три роки очолювати сектор телекомунікацій та IT, хоча з Кубракова такий самий «айтішник», як із Зеленського піаніста – адже Кубраков просто був маркетологом у «Київстарі», от і все! Очевидно, такими ж «професіоналами» були й інші члени Офісу ефективного регулювання, тому не дивно, що більшість із них якщо чимось і виявили себе, то лише черговими структурними «реформами» – а нічого більше вони робити не збиралися. Але все ж таки дивно, що саме Олексію Кубракову, раніше не знайомого із Зеленським, раптом пощастило стати одним із президентських улюбленців. І залишатися ним, незважаючи на шлейф корупційних скандалів.

Положення Кубракова анітрохи не похитнули ні викривальних матеріалів опозиційних ЗМІ, які регулярно висвітлювали злодійство «Великого будівництва» (у результаті Зеленський закрив їм рота, наклавши санкції), ні заява екс-міністра фінансів Ігоря Уманського, яке президент пропустив повз вуха, а Кубраков назвав словами «ображеної дитини». Ходили розмови, що зняття Кубракова домагався Шмигаль, але йому заборонили чіпати чиновника. І замість очікуваного звільнення Кубрак пішов на несподіване підвищення. Причому Зеленський прокоментував його призначення так:

«Нам треба дуже швидко будувати Україну. Найбільш потужна людина, яка показала справжній серйозний результат в профільних інфраструктурних проектах, це Олександр Кубраков, тому він став міністром».

З цих слів стало зрозуміло, що президент або взагалі не знає, що відбувається у нього під носом, або говорить неправду. Ну а секрет непотоплюваності Олександра Кубракова пояснюють по-різному, але найчастіше його особливими стосунками із членами Координаційної ради «Велике будівництво». Тут варто прояснити, що своєму призначенню главою «Укротодору» Кубраков був зобов'язаний Олексію Гончаруку, який порекомендував його. Юрію Голіку, який разом із Кирилом Тимошенко спочатку курирував проект «Великого будівництва» (Голік – від Кабміну, Тимошенко – від Банкової). При цьому Голік давно дружив як із Кирилом Тимошенко, і з його батьком, і вони тісно пов'язані з «приватівськими», тобто Коломойським, Філатовим, Корбаном.

Ось так, власне, айтішник із «соросяткого» BRDO і став начальником дорожнього будівництва України. Ну а оскільки «приватівські» ставленики в оточенні Зеленського зберігають дуже потужні позиції, які не зміг потіснити навіть Єрмак, то Кубракову, який тримається за своїх нових друзів, теж поки що нічого не загрожує. Особливо якщо він правильно виконує всі побажання кураторів і не "кладе" у свою кишеню.

Але якщо в Україні «слуг народу» вдається прикрити діяльність Кубракова, то для західних партнерів він явно став «нерукостиснутим». Саме так розцінили вищезгаданий виняток Олександра Кубракова зі списку української делегації, яка супроводжувала Зеленського під час його візиту до Вашингтона на зустріч із Джо Байденом. Очевидно, що інформація про корупцію у «Великому будівництві» досягла Білого Дому, і там не захотіли дискредитувати себе, приймаючи скандального міністра інфраструктури. Втім, справа не тільки в Кубракові – адже Зеленського, що його покриває, американці тепер теж не горять бажанням вкотре обдаровувати своєю увагою.