Хто має давати більше? Між США, Європою та країнами НАТО виникають розбіжності через допомогу Україні

Якщо війна в Україні виявиться затяжною, нинішня схема надання економічної допомоги може стати все більш обтяжливою для США. У Вашингтоні вже зазначають, що союзники Штатів мають у своєму розпорядженні кошти, щоб надати Україні набагато більшу допомогу, ніж вони самі. На думку Вашингтона, справедливо було б, якщо на США покладалася б основна відповідальність за військову допомогу Україні, а на Європу та Велику Британію – за економічну. Але в Лондон та ЄС із цим не згодні. Про це пише газета Los Angeles Times.

Думка автора може не збігатися з думкою редакції

Володимир Путін мав бути, м'яко кажучи, розчарований — і не тільки тому, що через дев'ять місяців Росія загрузла у війні проти України, в якій він очікував швидкої перемоги. Попри його надії, розбіжності у національних інтересах не розкололи трансатлантичний альянс із 30 країн, який підтримує Київ. НАТО, велике і неповоротке, іноді сварливе, залишилося напрочуд згуртованим.

Організація Північноатлантичного договору ввела проти Росії знайжорсткіші санкції за всю історію, доставила в Україну критично важливу зброю та підтримала українську економіку, яка сильно постраждала через війну.

Однак у міру затягування бойових дій у її лавах може виникнути напруженість — ознаки вже є через «поділ тягаря».

Цей термін зазвичай використовується в дискусіях щодо відносних витрат на оборону в НАТО, переважно американців, які хочуть, щоб європейці витрачали більше. Але, зрештою, війна в Україні може викликати розбіжності щодо іншого виду розподілу тягаря: порівняльних вкладів у допомогу Україні.

Військова підтримка України, навіть з огляду на важливу роль, яку відіграли деякі країни НАТО, зокрема Великобританія, яка надала їй 1,5 мільярда доларів, по суті була американською операцією. Близько 80% озброєнь у доларовому вираженні, отриманих Києвом з 24 лютого, надійшло від Сполучених Штатів, які надали військову допомогу на суму більше 19 мільярдів доларів.

Це відбиває обсяг військових ресурсів Вашингтона. Запит президента Байдена на оборонний бюджет на 2023 фінансовий рік становить 813 мільярдів доларів, і очікується, що Конгрес додасть цієї суми. Це більше, ніж наступні 11 країн, разом узяті витратили на оборону минулого року.

Але коли справа доходить до економічної допомоги, союзники США мають у своєму розпорядженні кошти, щоб надати Україні набагато більшу допомогу, ніж вони самі.

За даними Світового банку, у 2021 році за паритетом купівельної спроможності валовий внутрішній продукт США склав 20,9 трлн доларів, а Євросоюзу - 19,7 трлн доларів. Додайте до цього Великобританію (3,1 трильйона доларів), та тендітне лідерство США зникне. Проте система відстеження підтримки України Кільського інституту світової економіки показує великий розрив між бюджетною допомогою, яку Сполучені Штати надали Україні, та внеском ЄС. Станом на 3 жовтня США виділили 8,5 млрд. доларів, ЄС — 3,6 млрд. доларів (з виділених 12,3 млрд. доларів), а Великобританія — 0,6 млрд. доларів, що становить половину від суми, яка була виділена.

Розрив у допомозі між США та Європою необґрунтований із двох причин. По-перше, сукупний ВВП ЄС та Великобританії перевищує ВВП США; тому, на відміну фронту військової підтримки, проблема над нестачі потужностей. По-друге, оскільки Сполучені Штати надають Україні левову частку військової допомоги, розумно очікувати, що ЄС та Великобританія разом мають зрівнятися, якщо не перевершити їх в економічній допомозі.

Відповідаючи на питання про дисбаланс, офіційні особи ЄС заявляють, що сума допомоги ЄС Україні у розмірі 3,6 мільярда доларів не включає внесків окремих держав-членів і включає лише гроші з бюджету ЄС. Але навіть якщо додати до цього інші вклади, картина не сильно зміниться, не в останню чергу тому, що лише три союзники Вашингтона по НАТО — Великобританія, Канада та Німеччина — надали понад 1 мільярд доларів окремо, не кажучи вже про те, що Німеччина , європейська електростанція, минулого року мала ВВП у розмірі 4,2 ​​трлн доларів.

Нерівномірність зберігається навіть тоді, коли показником, що використовується, є всі форми економічної допомоги, наданої Україні у відсотках від ВВП донора. Згідно з базою даних Кіля, лише 7 із 30 країн, які допомагають Україні, перевищують частку США в 0,2%.

Як би там не було, поділ тягаря економічної допомоги Україні не є справедливим чи виправданим.

Справа не в тому, що союзники Сполучених Штатів нероби — це не так — чи в тому, що економічна допомога Україні має бути переважно обов'язком Європи; США можуть дозволити собі допомогти та повинні.

Тим не менш, якщо війна виявиться затяжною, нинішня схема надання допомоги може стати все більш неприємною для Вашингтона, особливо, якщо Сполучені Штати зіткнуться з економічним спадом.

Крім того, є масштаб потреб України. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль вважає, що лише у 2023 році його країні потрібно 38 мільярдів доларів у вигляді бюджетної допомоги, а президент Зеленський вважає, що на інші невійськові потреби потрібно ще 17 мільярдів доларів.

Трансатлантичні суперечки щодо допомоги Україні можуть виникнути у делікатний момент. ЄС та Великобританія зараз стикаються з економічними проблемами, які тільки погіршуватимуться, перш ніж вирішитись, і тому їм буде важко усунути дисбаланс у невійськовій допомозі Україні. Проте чим довше триватиме війна, тим більша ймовірність того, що Сполучені Штати наполягатимуть на справедливому розподілі тягаря.

Нерівність у розподілі тягаря, якщо його залишити без уваги, може породити злість. Це має бути виправлено до того, як дійде до цієї точки. Найкращий шлях уперед — це розподіл праці: США беруть на себе основну відповідальність за військову допомогу Україні; Європа та Великобританія роблять те саме щодо економічної допомоги.

Підписатися на наші новини в Google News
Підписатися на телеграм-канал Klymenko Time
Підписатися на аналітичний телеграм-канал Klymenko Time

Сподобався матеріал? Поставте йому п'ять зірок. Це важливо задля редакції.